У боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів повинні об’єднатися всі українські медійники - МФЖ

У боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів повинні об’єднатися всі українські медійники - МФЖ

27 Квітня 2017
1024

У боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів повинні об’єднатися всі українські медійники - МФЖ

1024
Представники міжнародних організацій на конференції з фізичної безпеки та боротьби з безкарністю, яка відбулася в рамках XIV з’їзду Національної спілки журналістів України (НСЖУ), зазначили, що солідарність є ключовою в боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів. Захід відбувся за підтримки Міністерства інформаційної політики України.
У боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів повинні об’єднатися всі українські медійники - МФЖ
У боротьбі з безкарністю у нападах на журналістів повинні об’єднатися всі українські медійники - МФЖ

Про це повідомляє прес-служба НСЖУ.

Помічник Генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів (МФЖ) Олівер Мані-Кьорл зазначив, що кампанії, які спрямовані на боротьбу з безкарністю та безпеку журналістів, є пріоритетними в роботі МФЖ.

«Починаючи з 1990 року, коли МФЖ видала свій перший звіт щодо вбитих журналістів, а також після заснування Фонду з безпеки і допомоги журналістам, яких було поранено під час виконання їхніх службових обов’язків, Федерація надавала допомогу і підтримку жертвам насильства та забезпечувала інформаційну кампанію на міжнародному рівні з метою допомоги працівникам ЗМІ, які зазнали насильства», - сказав він.

За його словами, за 25 років з часу виходу першого  звіту МФЖ, у світі було вбито 2300 журналістів. Менше 10% цих убивств були розслідувані належним чином.

«Вбивство журналістів стало досить дешевим і безпечним методом того, щоб змусити їх мовчати. 23 листопада 2009 року у Філіппінах відразу 34 журналісти було вбито в одному місті. І цей жах, який відбувається у таких країнах, як Ірак, Мексика, Філіппіни, став початковою точкою для заснування Дня безкарності», – зазначив він.

Олівер Мані-Кьорл згадав, як у 2013 році в листопаді МФЖ та НСЖУ провели спільно в Києві конференцію з питань безкарності. І це був той тиждень, коли почалися протести на Майдані.

«Протягом тієї зими ми бачили три місяці страшного насильства, і часто-густо цього насильства зазнавали журналісти», – зауважив він.

Представник МФЖ наголосив, що зусилля міжнародних організацій не дадуть результату, якщо до боротьби з безкарністю не залучатимуться самі журналісти: «Керівники спілок, активісти, журналісти, юристи, представники організацій, які захищають права людини, чиновники – всі повинні працювати в одній зв’язці. І саме тут ми – МФЖ – через нашу мережу спілок  можемо сконцентрувати наші зусилля».

Голова НСЖУ Сергій Томіленко у свою чергу підкрелисв важливість міжнародного тиску.

«На жаль, у наших судах при всій існуючій системі правди ніхто не знайшов. Але якщо буде зовнішній тиск, можна сподіватися на певний прогрес», – зазначив він.

Маріус Лукашюнас, програмний спеціаліст Сектору комунікації та інформації ЮНЕСКО розповів: із 827 журналістів, які загинули в світі за останні 10 років, 95% - це не військові кореспонденти, а звичайні місцеві журналісти.

«У 2012 році у зв’язку з тим, що кількість злочинів проти журналістів збільшувалася дуже драматично, ООН прийняла план щодо забезпечення безпеки журналістів. ЮНЕСКО був призначений всесвітнім координатором цього плану. Це означає, що ООН визнала глобальною і важливою проблему нападів на журналістів, визнала, що атака на журналіста – це злочин не лише проти особистості, а й проти демократичної системи управління. А вільна незалежна журналістика є невід’ємною частиною цієї системи», - сказав він.

Маріус Лукашюнас звернув увагу і на таку особливість професії журналіста – як відсутність певного законодавчого регулювання та ліцензування. З точки зору міжнародних стандартів вона є невизначеною. Тому тут дуже важливо, за його словами, саморегулювання.

«Важлива щоденна робота щодо захисту журналістів, тому о формально захистити журналіста часом неможливо», - зазначив він.

Також пан Лукашюнас сказав, що зараз в Україні на початковій стадії проект, який покликаний сприяти кращому розумінню правоохоронної системи професії журналіста - аби правоохоронці бачили в журналістах своїх партнерів, а не конкурентів чи ворогів. 

Фране Мароєвич, директор Бюро Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ зазначив, що безпека є основною передумовою для журналіста у виконанні професійних обов’язків, і це – велика проблема.

«Безпека журналістів в Україні, на жаль, невирішена проблема. Це пов’язано з кризою, що почалася в 2014 році. І під час кризи, і під час конфліктів представники мас-медіа завжди піддаються ризику. В рамках ОБСЄ ми це побачили на власні очі – тоді 50 представників місії ОБСЄ проводили зустріч тут, у Києві, а навесні 2014 року – відвідали Крим у зв’язку з інформацією про напади на журналістів. Ми також зустрічалися з журналістами зі Сходу, щоб зібрати їхні історії про те, що відбувалося.

Але переконані, що єдина можливість вирішити ці питання – це єдність та солідарність. Лише співпрацюючи разом, міжнародна спільнота, спілки журналістів, самі журналісти зможуть, зрештою, зрушити це з мертвої точки. Солідарність є ключовою в боротьбі з безкарністю. Тому що, коли йдеться про безпеку журналістів, не повинно бути жодних «якщо» або «але». Напади на будь-яких журналістів, незалежно від їхніх поглядів, є нападами на всю журналістику», - сказав він.

Фране Мароєвич звернув увагу на ще одну проблему – безпеку журналістів в інтернеті, коли журналісти зазнають погроз  чи залякувань.

«І це також може призвести до само цензури, бо журналісти не будуть відчувати себе вільними», – сказав він.

Вікторія Горбатко, керівниця телекомпанії «ТВ-Бердянськ» нагадала про резонансні випадки побиття журналістів у Бердянську (Запорізька область). Журналіст Володимир Головатий, попри запевнення на вищих рівнях у тому, що справу буде взято під контроль, досі не має інформації про покарання його кривдників. Натомість, у поліції йому пропонували змінити покази, аби «не ламати хлопцям біографію», бо журналіста били в присутності поліціянтів.

Марина Соботюк, спеціалістка Міністерства інформаційної політики (МІП) по роботі зі ЗМІ під час заходу зазначила, що для МІП безпека журналістів - своєрідний «кодекс честі».

«Ми відслідковуємо кожен випадок. Міністр особисто стежить за резонансними справами», - заявила вона.

В напрямі захисту журналістів спеціалістка згадала також про знятий МІП фільм «В’язні Кремля» про журналіста ІА «Укрінформ» Романа Сущенка, що був незаконно затриманий у Москві.

Нагадаємо, 25 квітня, під час прес-конференції у Національній спілці журналістів України (НСЖУ), присвяченій темі безкарності, міністр інформаційної політики Юрій Стець повідомив, що впровадить посаду радника з питань безпеки журналістів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1024
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду