Банк без інформації про кінцевого бенефеціара не дозволяє компанії відкрити рахунок, і якщо банк запідозрить обман, то рахунок блокується. Таку ж практику можна застосовувати й для встановлення прозорості медіавласності, вважають члени робочої групи, що створена при Комітеті з питань свободи слова та інформаційної політики.

На другому засіданні, що відбулося 22 квітня, члени робочої групи домовилися підготувати концепцію для написання законопроекту (який або попросять внести на заміну, або зареєструють окремо). Для цього використають діючі норми, законопроект № 1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», що внесений народними депутатами Миколою Княжицьким та Вадимом Денисенком, також власні напрацювання групи та обґрунтування, чи вони сумісні з проектом № 1831.

Голова Комітету Вікторія Сюмар підтримала пропозиції заступник голови народного депутата Олександра Опанасенка, що саме банківські декларації можуть бути ключем до кінцевого бенефіціара.

Олександр Опанасенко зазначив, що в Україні давно вироблені механізми, які діють у банківському секторі, і які дають змогу відкривати кінцевого бенефіціара. «Тут можна брати за основу закон про банківську діяльність саме у частині прозорості власності. Вже розроблені всі положення, які можуть стати основою відповідного положення для Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Основна концепція наступна: менеджмент медіаактиву зобов'язаний повністю розкрити інформацію, схему всіх компаній, передати в Нацраду і паралельно розміщувати це в себе на веб-сайті. Звичайно, менеджмент медіаактиву зобов'язаний протягом 10 днів після будь-яких змін у структурі власності надавати дані Нацраді. Інструментів контролю достатньо мало, але громадськість має право дізнатися необхідну інформацію через закон про доступ до публічної інформації. Є один-єдиний інструмент, який дозволяє розкрити цю інформацію, - отримання документального підтвердження. Банки без знання кінцевого бенефіціара не відкривають рахунки, і якщо банк запідозрить брехню, то рахунки будуть заблоковані», - сказав він.

Член робочої групи головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська висловилися про те, що не може бути надання неправдивої інформації (наприклад, відповідно до закону про доступ до публічної інформації) підставою для позбавлення телеканалу ліцензії. Бо інших за такий вчинок просто штрафують, а тут можуть позбавити бізнесу.

Вікторія Сюмар погодилася, що тут дещо порушується співмірність покарання за правопорушення, але, за її словами, інколи такий обман власників може становити небезпеку національній безпеці, і тоді це матиме підстави щодо подання до суду про позбавлення ліцензії.

Також голова Комітету не погодилася прописувати в концепції питання щодо  концентрації медіаактивів та їх аудиту, зазначивши, що до цих питань Комітет повернеться пізніше. Щодо офшорів, то пані Сюмар зазначила: «Офшори ми поки що заборонити не можемо, бо на це немає політичної згоди. На розкриття кінцевого бенефіціара згода є, до речі ці норми поширюються і на офшорні зони».

Олександр Опанасенко наголосив, що встановлення чесних правил гри та створення нормального (беззбиткового) і конкурентного медіаринку, наразі дуже важливе питання.

Вікторія Сюмар запропонувала йти поступово. «Боюсь, що буде великий спротив проведенню аудиту медаактивів, я би йшла поступово. Власники вже всі морально готові до того, що потрібно розкривати кінцевого бенефіціара. Питання аудиту, на мою думку,  логічно було б провести паралельно з прозорістю фінансування партій», - сказала вона.

Нагадаємо, на першому засіданні робоча група вирішила звернутися за допомогою до європейських експертів. Також було вирішено вивчити позитивний закордонний досвід.

«Детектор медіа»

Фото - Світлани Остапи