Яка шкода, що Грета Тунберг, радше за все, не переглядає українського телебачення й не читає українських ЗМІ! А тому й не може уявити, яку масштабу роль зіграла вона у становленні публічної комунікації українських офіційних та інших посадових осіб.

От у Києві на Хрещатику пропали каштани, довелося їх видалити. Чому так сталося? Відповідальні працівники «Київзеленбуду» стверджують: «Каштани, висаджені вздовж столичних доріг, на жаль, вже не витримують сучасних умов міста – забруднення та загазованість повітря, потепління клімату, розмноження таких шкідників...». Потепління клімату — от, виявляється, жертвою чого стали каштани на Хрещатику! Попереджала ж нас панночка Тунберг!

Хоча стриваймо. А взагалі київські каштани — їх до нас, мабуть, із півночі завезли, з далекої півночі? З Сибіру, мабуть. Тож і не витримують вони найменшого потепління, гинуть. Їм глибокі сніги подавай, вічну мерзлоту. І взагалі, ми помилково називаємо цей вид дерев гіркокаштаном звичайним — насправді ж він зветься кедр стоєросовий, точно вам кажу.

Бо гіркокаштан звичайний — його батьківщиною є Балкани. А на Балканах що? Досить тепло там. Тепліше навіть, ніж у Києві після всього глобального потепління в окремо взятій українській столиці. Тож, здавалося б, невелике потепління навіть пішло б от саме гіркокаштанам звичайним на користь — не пустеля ж у нас іще в Києві! А дерева гинуть. Ні, точно це не каштани. Кедри. А може, навіть ягель (ягелі?).

А тим часом згадки про глобальне потепління у чиновницьких поясненнях частішають у геометричній прогресії. Чому Дніпро заростає ряскою? Глобальне потепління. Чому шляхи погані? Глобальне потепління. Чому гарячої води нема? Глобальне потепління. Чому тролейбуси погано ходять? Глобальне потепління. І так далі, й тому подібне — до безкінечності.

Ні, не може Грета Тунберг до пуття оцінити цінність подарунку, який вона зробила. Бо подарувала вона Універсальну Відмазку, Універсальну Об'єктивну Причину (УОП). Тепер, хоч би що сталося, а відповідальним особам є на що посилатися й чим виправдовуватися. Форсмажор, мовляв — що ж тут поробиш! І який же зручний форсмажор — не зникає й найближчим часом нікуди не подінеться! Завжди до послуг чиновників, яким тепер завжди можна посилатися на глобальне потепління, а самим і далі валяти дурня, грітися на потеплілому сонечку.

Бо, пригадується, коли закуповували для Хрещатика якісь супердорогі, втридорога, й супероригінальні каштани, експерти одразу попереджали: для вулиці з пожвавленим рухом вони непридатні, вони того не витримають. А тепер глобальне потепління винне.