Колеги-журналісти, лет мі спік фром май харт. Бо у мене є для вас ах**нні новини з реального світу. По-моєму, далеко не всі їх відстрілюють.

Нас не буде захищати суспільство, бо суспільство в масі своїй журналістів зневажає. Якщо у вас особисто є пару десятків людей, які вам на ФБ ставлять лайки і пишуть, які ви молодці, то це - нерепрезентативно.

Якщо що, ми - не Словаччина, де за одного Яна Куціака народ змів уряд. Коли нас будуть пи***ти, суспільство в масі своїй буде улюлюкати "так їм і нада, журнашлюхам".

Нас не будуть захищати правоохоронці за мертвими статтями 171 і 345-1 ККУ. Бо їм - не всралося. Доведено емпірично.

Нас не буде захищати держава. Бо журналісти-критики державу дратують, а на інших - журналістів-холуїв - пофіг, бо холуї в принципі - цілком замєняєма біомаса.

Нас не буде захищати Комітет ВР з питань свободи слова і Уповноважений з прав людини. Не для того ягідки повиростали.

Власники, донори, громадянське суспільство - теж ніт. В них і без нас є чим зайнятися, в масі своїй.

Міжнародна спільнота - да, вона може висловити глибоке занепокоєння і серйозну стурбованість, якщо якийсь богдан засуне вам мікрофон в *опу. Але навіть той мікрофон не понюхає потім.

До чого це я?

До того, що якщо ми самі не будемо захищати свої права і свою гідність - цього не буде робити ніхто. Вот прям тупо ніхто. Почитайте перелік вище, щоб не було ілюзій.

Якщо ми не будемо робити цього з міркувань "професіоналізму", то і професії такої скоро не буде. Нема такої професії, яка залишалась би гідною, якщо в її представників немає гідності. Вапшє нема.

Бо я сьогодні тупо ах**л, вот серйозно. Президент вийшов, зі старту насрав журналістам на голову, а всі промовчали. Протерли очі - і позадавали, бл**ь, високопрофесійні запитання.

І все, народ. Епізод - заграно, момент - пройо**но. З чим нас всіх і вітаю.