Качина історія по-вінницьки

Качина історія по-вінницьки

8 Листопада 2018
1481
8 Листопада 2018
12:56

Качина історія по-вінницьки

Наталія Болховська
Медіа-експерт, голова Вінницького прес-клубу
1481
Двоє журналістів зняли купу іграшок, розкидану на дитячому майданчику. Ви не повірите, що сталося потім. Їхнім контентом скористались інші видання.
Качина історія по-вінницьки
Качина історія по-вінницьки

Ви — журналіст, і вам пощастило отримати важливий ексклюзив. Ви знаєте, що він принесе вашому виданню славу й увагу аудиторії. Але також знаєте, що цей матеріал важливий для суспільства. Рука тягнеться поділитися хоч чимось у соцмережах… Та перш ніж це зробити, прочитайте повчальну історію двох колег із Вінниці.

Уранці 5 листопада на дитячому майданчику пішохідної алеї вінницького проспекту Космонавтів перехожі побачили тисячі гумових іграшок — каченят, песиків і котиків. Уночі хтось розкидав їх на доріжках і каруселях. Хто й навіщо, не знає ніхто. Поки здивовані комунальники прибирали іграшки, на місці події опинилися журналісти газети 33 канал Роман Ковальський та Сергій Хіміч. Вони зняли фото й відео, взяли інтерв’ю в очевидців, а потім комунальники завершили прибирання й від ранкової дивовижі не залишилося слідів.

Одна моя колега поділяє журналістів на нарцисів і прометеїв. Перші тішаться своїми ексклюзивами на самоті та чекають на зірковий час, інші вмить діляться ними з громадськістю. Вінницькі журналісти виявились прометеями: Роман Ковальський виклав каченят у фейсбук уже о 7:52. Протягом наступної години він зробив іще п’ять дописів на своїй сторінці. На сайті 33 каналу перша новина про каченят з’явилась о 9:48 — напевно, цей час пішов на те, щоб доїхати в редакцію та підготувати матеріал.

Та поки матеріал готувався, знахідкою Романа та Сергія скористались інші видання.

О 8:55 на місцевому ресурсі i-vin вийшла перша новина. Тут посилаються на фейсбук-сторінку Романа Ковальського, але не вказують, що він журналіст 33 каналу. I-vin не позиціонує себе як професійне медіа, проте за кілька хвилин новина вийшла на сайті, який начебто дбає про свою репутацію — Vежа. В цьому випадку на Ковальського послалися як на журналіста 33 каналу.

У найближчі шість годин новину републікували двадцять чотири інтернет-видання. У деяких із них є посилання на Романа Ковальського, в інших — на сайти, які першими підхопили фото й відео з фейсбука. Кількість переглядів цієї новини на деяких виданнях перевищила десять тисяч, а дописи в фейсбуку набирали кількасот репостів.

Не погребували чужим відео й телевізійники. Якщо вінницька філія Суспільного запросила Романа до студії програми «Тема дня», то центральні канали знехтували авторським правом. «Качині історії» з’явились у новинах «1+1» чотири рази: о 9:45, 17:35, 19:30 5 листопада та о 8:41 наступного дня. Хто автор відео, в сюжеті не сказано; Роман Ковальський у ньому є «свідком». Не послалися на першоджерело й новини ICTV. Лише в програмі «Свідок» на каналі НТН є посилання на джерело відео — сайт 33 каналу.

Зрозуміло, що ця історія ще не скінчилася: журналісти повертатимуться до загадкових каченят, про них напишуть друковані видання. Але вже зараз я маю кілька запитань.

Деякі з них, напевно, слід адресувати медіаюристам:

1. Кому належить авторське право на фото й відео, зняте вранці на дитячому майданчику: журналістам чи виданню, в якому вони працюють?

2. Чи мали вони право викладати у вільний доступ у фейсбук без дозволу керівництва зібраний матеріал?

3. Чи мали право інтернет-ресурси, які написали про каченят швидше, ніж 33 канал, використовувати матеріал без дозволу редакції?

4. Чи має право керівництво видання або автори матеріалу на винагороду за використання їхнього контенту в комерційних цілях? Адже каченята дали іншим виданням чимало трафіку. Жодне з видань не подякувало публічно за використання чужої роботи, не кажучи вже про гонорар.

Є й запитання суто етичні. Чи мали журналісти публікувати негайно те, що побачили? Адже вони могли притримати ексклюзив до дня виходу газети, яка є найтиражнішою у Вінниці — 7 листопада. Це безперечно принесло би виданню комерційний успіх, але… За цей час у місті поширилися би чутки, а може, й паніка, адже вже згадували історію, коли в іграшки закладали вибухівку. 

Тож журналісти з 33 каналу, оприлюднивши інформацію, вчинили відповідно до Резолюції Ради Європи 1003 «Про етичні принципи журналістики», де зазначено: «Ні видавцям, ні власникам, ні журналістам не слід думати, що вони є хазяїнами повідомлень.

Інформаційні організації мають ставитися до інформації, як до основоположного права громадянина, а не як до товару. Відтак, засобам масової інформації не треба експлуатувати якість або зміст повідомлень чи міркувань задля збільшення кількості читачів або глядачів і, відповідно, прибутків від реклами».

І друге: чи мали інші видання моральне право використовувати ексклюзив колег?

Зараз в обласних центрах України проходять регіональні дискусії «Журетика: розмова PRO», які відбуваються за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту «Свобода медіа в Україні». Поміж іншим обговорюють відповідність Кодексу журналістської етики тим умовам, у яких сьогодні працюють місцеві журналісти. Чи треба переглянути кодекс?

Повага до праці колег — це якраз те, чим варто було би доповнити етичний кодекс. Не можна використовувати зібрані журналістом матеріали до публікації їх у виданні, де він працює. Аудіо, відео та фотографії, зібрані журналістом одного видання, можуть бути використані іншим лише з дозволу. Якщо є така можливість, люди, які створили контент, використаний іншим виданням, повинні отримати за це винагороду. Це мало би стати правилом цивілізованого співіснування на медійному ринку.

До речі, вінницька поліція так і не з’ясувала, хто й навіщо розкидав гумові іграшки. Тож є робота для журналістів-розслідувачів.

Фото: Фейсбук-сторінка Романа Ковальського

 

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1481
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Андрій
1961 дн. тому
Земля кругла чи плоска? Це запитання рівня "Чи мали право інтернет-ресурси, які написали про каченят швидше, ніж 33 канал, використовувати матеріал без дозволу редакції?". Без дозволу якої саме редакції?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду