При слові «корупція» рука тих українців, хто має пістолет, до нього і тягнеться У наших головах міцно засіло уявлення, що саме корупція є головним гальмом України до розвитку. При цьому багато хто переконаний, що крадуть усі – від президента до найдрібнішого чиновника.

На жаль, наші реалії давали підстави для таких висновків. Україну досі звинувачують у системній корупції. Пропонують корупціонерів карати якнайсуворіше. Громадська думка збуджена і готова погодитися ледь не зі смертною карою.

Карати, звісно, треба. Однак, сам факт покарання може впливати на корупціонерів, втім не ліквідує корупцію як таку. Просто підвищить її ціну. Найефективніша боротьба – це ліквідація основи для корупції, щоб вона стала просто неможливою навіть, коли є у когось бажання здійснити щось  каламутне.

Ясна річ, що така діяльність не така ефектна як посадки. Адже там шум, гам і увага преси. Можна добряче попіаритися. Але вона значно ефективніша. Хоча ефект дає не такий помітний і не миттєво.

Днями мені на пошту пришла аналітична доповідь під назвою «Україна проти корупції: економічний фронт. Економічна оцінка антикорупційних заходів у 2014 – 2018 рр.». Підготував її Інститут економічних досліджень і політичних консультацій. Керівником проекту виступив доктор економічних наук, професор НАУКМА і голова правління вищзезгаданого Інституту Ігор Бураковський. У роботі задіяні ще щ десяток науковців і експертів.

Роботу приймала Міжнародна редакційна рада. Думаю, що не для більшої довіри варто перерахувати імена членів Ради. Андерс Ослунд, старший дослідник, Євразійський центр, Атлантична рада Майкл Емерсон, старший дослідник, Центр європейських політичних досліджень (CEPS) Девід Заха, радник, Німецька консультативна група, Berlin Economics Роберт Кірхнер, заступник керівника, Німецька консультативна група, Berlin Economics Джон Лоу, дослідник, Програма «Росія і Євразія», Королівський інститут міжнародних відносин Аркадій Мошес, директор, Програма зі Східного партнерства ЄС та Росії, Фінський інститут міжнародних відносин.

У доповіді 88 сторінок. Тому навіть стисло передати весь зміст неможливо. Автори аналізували саме заходи, яку звужують можливості для корупції. Автори навели ошелешуючу цифру.

Економічний ефект від боротьби з корупцією становить близько 6 мільярдів доларів на рік. За оцінками авторів доповіді, найбільший ефект мали реформа державних закупівель, газова і податкова реформи.

«Упродовж багатьох років, – сказано в доповіді, – ринок природного газу залишався однією з найбільш корумпованих сфер економіки України. Саме тут формувалась рента, яку отримували українські олігархи та корумповані політики. З 2014 року уряд розпочав глибокі реформи в газовому секторі, що дозволили звузити можливості корупційних зловживань та зменшити втрати держави. Мова йде про: - якісні зміни в системі управління НАК «Нафтогаз України» та принципів її  функціонування; - створення необхідних інституційно-правових засад для функціонування повноцінного ринку газу, який базується на принципах вільного ціноутворення. Так, було збільшено ціну газу для населення, що знизило можливості для отримання  ренти в цій сфері за рахунок різниці цін для різних споживачів; - реальну диверсифікацію джерел імпорту газу та фактичну відмову від прямих закупівель російського палива.  У цілому, запроваджені заходи дозволили ліквідувати втрати держави на суму близько 3 млрд дол. США щорічно, а НАК «Нафтогаз» уперше за останні роки вийшов на прибутковий рівень. Однак процес реформування газового сектору ще не завершено, а на нові правила очікують непрості випробування на антикорупційну стійкість».

У цитованому документі відзначається, що однією з «характерних рис» української податкової системи традиційно були так звані «податкові ями». За оцінкою Міністерства доходів та зборів, зробленою у 2014 році, обсяг «податкових ям» у 2013 році становив понад 300 млрд грн, у результаті чого до державного бюджету не надійшло близько 50 млрд грн доходів.1 Усього, за оцінками уряду, за 2010 - 2013 роки сукупний обсяг «податкових ям» сягнув 600 млрд грн. Сказано, що уряд вжив системні заходи для ліквідації цих схем.

Там перераховуються ці заходи: «Запровадження системи електронного адміністрування ПДВ із 2016 року; запровадження автоматичного відшкодування ПДВ із квітня 2017 року; запровадження системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР) із квітня 2017 року в тестовому режимі та з липня в повноцінному режимі. Щоправда, дію системи призупинено з січня 2018 року з метою поліпшення критеріїв блокування накладних.

Протягом 2014-2018 років в Україні було здійснено цілу низку заходів, спрямованих на закриття конвертаційних центрів, які в попередні роки стали схемою «захоплення держави» (state capture) саме з боку державних чиновників. За оцінкою ІЕД додаткові надходження від ліквідації конвертаційних майданчиків та боротьби зі схемним податковим кредитом становили приблизно 3 млрд дол. США. Але Україні ще треба багато зробити в плані підвищення ефективності податкового адміністрування та реформування ДФС у цілому».

Висвітлити всі деталі аналітичної доповіді у короткому блозі неможливо. Мені здається, що цей документ мав би стати предметом для обговорення. Я не беруся оцінювати його. Нехай це зроблять фахівці. Можливо, вони доведуть, що це занадто оптимістичний аналіз. Але якщо все це підтвердиться, то українці мають іншими очима подивитися на ситуацію в країні.