Помилки знищують довіру

20 Квітня 2018
823
20 Квітня 2018
13:31

Помилки знищують довіру

823
Помилки знищують довіру

Дедалі частіше ловиш себе на думці: намагатися отримувати зі ЗМІ інформацію – щонайменше наївно. Бо кількість ляпів – причому ляпів елементарних, на рівні загальних знань, а чи то незнань – у наших текстових медіа зростає й зростає. От у цих ляпах і тоне вся інформація – бо, побачивши в матеріалі елементарну помилку, вже не довіряєш у ньому взагалі нічому.

Одне з моїх улюблених видань – «Новое время». Але ж, Господи – іноді почнеш читати й потім не знаєш, чи то писати гнівні відгуки до редакції, чи то просто закрити його й більше ніколи не відкривати? Але якби ж то в інших виданнях було інакше?

Матеріал. Пасаж із нього: «У Скандинавських країнах використовується світлофор із трьома розділами. За своїм призначенням вони співпадають із функціями стандартного світлофора, але мають білий колір. Англійською літерою S позначається заборонений сигнал світлофора, дефіс використовується для попереджувального сигналу, стрілка означає дозвіл на проїзд». От саме англійською літерою S – не шведською, не норвезькою, не данською, а саме англійською? Так, мабуть, треба розуміти? А чи автор новини ніколи не чув фрази «латинська абетка» або слова «латинка»?

Матеріал про спробу самосуду в Нижній Апші на Закарпатті. Завершення: «Раніше повідомлялося, що у Башкирії учень напав з ножем на вчителя і підпалив клас». Башкирія – це теж українська область? А чи Україна та Башкирія – обидві «республіки СНД»? Місцева локалізація подій у Росії без зазначення країни – один із давніх прийомів російської пропаганди, покликаний призвичаїти українців до «нашей страны».

Але то таке. Новина: «На вулиці Київській у столиці сталася ДТП». Вулиця Київська в Києві? Щось ніколи не чув про таку – а вона ж має бути чималенька, коли нею маршрутки ходять! Втім, наступний абзац розставив усе по місцях: «Аварія сталася біля світлофора навпроти Софіївського Посаду».

Житловий комплекс «Софіївський посад» розташований у селі Софіївська Борщагівка – тому, власне, й має таку назву. Тож, виявляється, столицею України тепер є Софіївська Борщагіка – оскільки вулиця ця «у столиці»? Це ж треба – коли ж вони встигли столицю змінити?

Новина про появу нових вулиць у Києві. Серед інших названо «вулицю Аманди Струве». Але ж даруйте: Аманд Струве — це чоловік! «Батько» київського трамваю — першого електричного трамваю в Російській імперії та у Східній Європі.

Зрозуміло: даючи новину про Київ, можна ані ги-ги не знати про історію Києва. Але ж у першоджерело можна уважно дивитися — щоби без помилок його скопіювати?

Новина про аварію українського автобусу в Чехії. Отут доведеться повірити мені на слово. Бо в початковому варіанті було: аварія (нагадаю: в Чехії) сталася «за 10 кілометрів від кордону з Україною». Оце – саме той випадок, коли, прочитавши дурню, довго не можеш заспокоїтися. Бо, здавалося б, людина, яка й близько не уявляє карти Східної Європи, яка не знає, з якими країнами межує (а з якими – не межує) його власна Батьківщина, не може працювати журналістом.

До честі редакції, помилку згодом виправили. Хоча коментар якогось А А під новиною залишився: «А где в Чехии 10 км до границы с Украиной?»

Тепер це виглядає так: «…На трасі за 100 кілометрів від кордону». От уявіть, що це – про Україну: «За 100 км від кордону». Ви бодай приблизно уявляли б, де це? У Закарпатській області, а чи в Рівненській, а чи в Сумській, а чи в Одеській, а чи в Луганській? Від якого кордону ці 100 км у новині, із ким кордону? Напрошується враження, що, знову ж таки, з Україною. Тож мушу розчарувати: навіть 100 кілометрів до кордону з Україною в Чехії немає ніде. Й 200 кілометрів немає. Й навіть 300 кілометрів немає. Аби потрапити з України до Чехії, треба досить довго їхати територією або Польщі, або Словаччини.

Й після того як я можу повірити, що аварія сталася саме за 100 км від кордону? Й саме з автобусом? І саме з українським? І що взагалі сталася? Як я можу ДОВІРЯТИ такій інформації?

От він, іще один наслідок механічної журналістики: копі-пейст, а вдумуватися у зміст того нема коли. Та й потреби немає. А невміння вдумуватися у зміст за таких умов аж ніяк не свідчить про недостатню кваліфікованість.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
823
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду