Я вважаю, що в моніторингу порушень прав журналістів є три «кити»: фактчекінг, прив’язка до журналістської діяльності і практичне застосування результатів моніторингу. Так мене учили колись «Репортери без кордонів».

Тому ми в ІМІ завжди дуже ретельно перевіряємо кейси – наші регіональні представники знають. Байдуже на політичні уподобання, офіційне чи не офіційне ЗМІ, чи блогер, – має бути конкретний факт порушення, і він має бути пов’язаний з журналістською діяльністю, тобто зі збором, обробкою, передаванням інформації. Ми живемо у світі постправди, навколо купа маніпуляцій, фейків, політики, і корупціонери залюбки прикриваються корочками, не кажучи, що журналістськими посвідченнями тупо торгують, тому перевірка в сучасному світі – понад усе. Мабуть, для всіх, не тільки для нас.

Щодо прив’язки до журналістської діяльності – мене збентежило, що університет Відня включив у свій звіт всі випадки смертей журналістів взагалі. Тобто – від грипу чи тромбу, через падіння літака, і до реальних нападів. Мети цього я не зовсім зрозуміла:) Це розмиває сам сенс моніторингу – ми ж маємо говорити саме про порушення і вимагати розслідувань і покарань. Гм. Ну, ок. Нам своє робити:)

Третій «кит» – зробивши моніторинг, треба не пишатися, а використовувати його – як мінімум, для боротьби з безкарністю. Приміром, окрім того, що ми щомісяця надсилаємо правоохоронним органам нові кейси на розслідування, ми закинули у жовтні правоохоронним органам інформацію про 90 випадків виключно фізичної агресії щодо журналістів (побиття + напади + перешкоджання + напади на майно), які ми зафіксували за 8 місяців цього року, з деталями і юридичними коментарями по кейсах. Отримали відповідь минулого тижня, зараз опрацьовуємо та готуємо звіт. Побачимо по кейсах, що пішло до суду, що висить, будемо реагувати далі.

Я думаю, що окрім моніторингу власне порушень, який робить багато хто – а на міжнародному рівні так взагалі понад 10 організацій – нам треба обов’язково робити фолоу-ап (моніторинг) розслідувань; системно перевіряти і публікувати такий аналіз. Ми плануємо почати публікувати це регулярно. Думаю, жертвам нападів це буде особливо цікаво, і різні регіони зможуть теж порівнювати ситуацію.

Окрім того, на основі результатів такого моніторингу, ми бачимо певні прогалини в законодавстві, які треба виправити, щоб покращити ситуацію з розслідуваннями.

Також хотілось би бачити більше вироків у судах. Поки що, протягом року, вироків у нас разів у п’ять менше, ніж самих справ, що дійшли до суду. Звісно, приблизно 20% справ завертається судами на дорозслідування, але все одно, ех.

Поки що думаємо, що саме можна тут зробити, і чи можемо ми допомогти, і як саме.

Ну й останнє – вже дуже скоро ми озвучимо ключові тренди цього року і наші прогнози на рік 2018-й.

Уперше опубліковано на Facebook