член НМПУ, старший науковий співробітник Канадського інституту українських студій
14:27
Четвер, 16 Червня 2016

Путч в Києві в медіа-профспілці, або як «Супер-патріоти» використовуються росіянами

Путч в Києві в медіа-профспілці, або як «Супер-патріоти» використовуються росіянами

Україна є країною, яка є складною  навіть для експерта  на зразок мене, який  пише   про неї  протягом 3-х десятиліть. Ось один хороший приклад. Я знаю Юрія Луканова протягом 26 років.  У той час, коли не було жодної  української дипломатичної присутності за кордоном (за винятком ООН) і не було  інтернету або мобільних телефонів,  ми обидва працювали у Лондоні, щоб засудити путч в Москві і підтриммати  проголошення Україною незалежності.  Я згадую про це з гордістю. Ми працювали тоді в Українському пресовому агентстві   (УПА), де  я був директором.

З того часу   Луканов присвятив свій час і енергію, щоб підтримувати зростання і професіоналізацію незалежних засобів масової інформації в демократичній і європейської України. Протягом   чверть століття незалежності України й   інтеграції до Європи і двох демократичних революцій країна стає все більш європейським завдяки своїм громадянам,  але не діями президентів Ющенко і Порошенко.

Тож  я ніколи не думав, стикнутися  з такою   дурістю,  що її здійснили  «супер-патріоти», які з порушенням Статуту усунули  Луканов з посади Голови Незалежної медіапрофспілки України.

У 1980-ті роки, коли я керував УПА в Лондоні,  за фінансової підтримки з боку УГВР  і дослідницької корпорації «Пролог» в Україні я послав багато технічних,  фінансових та інших форм підтримки для опозиційних груп. Тож не дивно, що  я був критикований  в радянських засобах масової інформації як «буржуазний націоналіст»,    «найманець ЦРУ» і «західного імперіалізму». В українській  діаспорі, з іншого боку, «супер-патріоти», які групувалися  навколо ОУН(б) під керівництвом Українського  фронту визволення,   критикували  мене як «агента КДБ».

Чи був я подвійний агент? Ні! Чи був я агентом будь-якого уряду? Ні! Я був двічі в моєму житті був занесений до  чорних списків заборони  на в'їзд  - один раз в КДБ (не міг поїхати до  СРСР аж до путчу у серпні серпні 1991 року) і  другий раз у Партії регіонів під час євромайдану.

Отже, я в шоці від  повторення тієї ж самої гри сьогодні. Луканов звинувачується Москвою  як порушник спокою  і «український націоналіст» - це своєрідне звання,   я впевнений  він (як я в 1980-і роки) носить, як знак честі. Але, «супер-патріоти» - так само, як і про мене  у  1980-і роки - стверджують, що Луканов працює для росіян. Я можу запевнити читачів цього блогу, що все це смішно і є ознакою  совка,  провінціалізму і жадібності  до влади - або щось набагато гірше.

 Щоб зрозуміти це, читачі повинні розібратися у  деталях нелегального  проросійської путчу в Незалежній медіапрофспілці.

Недавно нове керівництво Незалежної медіа-профспілки України випустила заяву, в якій звинуватила голову організації Юрія Луканова  в тому, що він лобіює інтереси Союзу журналістів Росії.  Дивна річ, але перед тим Союз журналістів Росії звинуватив Луканова у цілком протилежному: «Действия украинской стороны, в лице Луканова, являются целенаправленной попыткой разрушить диалог журналистов России и Украины и посеять ненависть и вражду в нашем профессиональном сообществе».

Звинувачення з боку своєї рідної організації її голова дістав  через тиждень після того, як повноваження Луканова як голови організації були призупинені. І через два тижні після того, як уповноважена зі свободи ЗМІ  ОБСЄ Дуня Міятович оголосила про початок роботи над створенням міжнародної моніторингової місії з прав журналістів у Криму. Цю ідею лобіював і підтримував Луканов.

Російський уряд навряд чи  буде радий, коли буде привернуто увагу до того, як він знищує свободу слова в Криму. Союз журналістів Росії теж навряд чи в захопленні. Його    голова Всеволод Богданов, коментуючи репресії  з боку ФСБ проти журналістів у Криму,  де факто схвалив дії окупаційної влади, натякаючи на те, що журналісти в Криму здійснили злочин: «всегда надо отличать цензуру от борьбы с преступлениями, в том числе с преступлениями, которые связаны с призывами к нарушению территориальной целостности России».

За критикою  Юрія Луканова у  медіа-профспілці залишився не усвідомленим один факт. Він ефективно  використав діалог з   росіянами. Домігся те, над чим мали б працювати дипломати!!!! Але я знаю, якими неефективними є стара гвардія дипломатів, призначених Януковичем і збережених Порошенком.

Два роки тому дві українські організації медіа-профспілка і спілка журналістів почали діалог з Союзом  журналістів Росії в офісі Дуні Міятович. Я, як член НМПУ(один з двох із української діаспори, другим є мій племінник Стефан Язечник)регулярно отримував прес-релізи про це. Результатами цих розмов були публічні заяви з осудом пропаганди або вимогами звільнити полонених.

А потім на російському телеканалі «Звезда» з’явився сюжет про Луканова з жорсткою критикою за те, що він під час діалогу з росіянами  називає речі своїми іменами: Росія напала на Україну, в «братній країні» працює пропагандистська машина.

Ще раніше на генеральній конференції Європейської федерації журналістів він переконав зал у тому, що в Криму посилюються  репресії проти журналістів. Як хтось міг сумніватися, що окупація Криму перетворила       його в точну копію фашистської Росії Путіна, де українська і кримськотатарська культура зазнають етнічних чисток, де над українськими і кримськотатарськими патріотами влаштовують показові процеси на зразок сталінських. Конференція ухвалила запропоновану НМПУ і НСЖУ заяву з грунтовним описанням проблеми.

Там же у Сараєво Луканов від імені двох українських організацій публічно закликав Дуню Міятович створити міжнародну місію до Криму, аби вивчати порушення прав журналістів.

Незабаром  у Відні Дуня Міятович і група  міжнародних медійних організацій оголосила про початок роботи над створенням місії. Це було на зустрічі керівників НМПУ і НСЖУ з представниками СЖР. Росіяни  мусили погодитися. У них не залишилося аргументів.

За всього неоднозначного ставлення до ОБСЄ,   сам факт створення такої місії привертає увагу світу  до Криму і проблем кримських журналістів. Навіть результати можуть бути неоднозначні, бо російська влада намагатиметься перешкоджати. Але все одно це краще, ніж якби Крим перетворився на чорну інформаційну діру. Зрештою, правий Луканов: місія – це лише інструмент, яким треба належним чином скористатися.

І саме після оголошення про місію Луканова усувають від керівництва профспілкою. Я не знаю: є тут чиїсь впливи, чи просто свої корисні е-е-е… розумники постаралися. Але думаю, що недоброзичливці України аплодують собі радісно таким діям.

На з’їзд Міжнародної федерації журналістів від НМПУ відправився  член комітету організації , «супер патріот» маловідомийІгор Чайка, який найбільш затято критикував Луканова на ФБ. Він звинувачував його у тому, що той продався росіянам. Зрештою, у дусі заяви, яка вийшла днями від НМПУ, де Луканова звинувачують у лобіюванні інтересів Союзу журналістів Росії.

І раптом з Франції приходить новина: Чайка за розвиток діалогу з Союзом журналістів Росії. Він схвалив спільну з росіянами заяву. У цьому документі, на відміну від вищезгаданої  заяви конференції  ЄФЖ, не міститься жодного слова про Крим!!!! Лише про якісь абстрактні «зони конфліктів».

Після такого можна лише  відзначити: логіка нового керівництва НМПУ вражає своєю непослідовністю.На підставі наведених вище фактів, то очевидно, що це не Луканов, а й інші члени, чиї «супер патріотизм» робить їх непрямими співучасниками інтересів Москви.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1539
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop