Вересень починається Днем знань. І це чудово, що в Україні є таке свято, але погано, що надто багато публіки, зокрема в журналістському середовищі, схоже, цінує ці знання лише один день на рік. Я не стверджую, що йдеться про більшість, але вистачає й меншості, яка примудряється інфікувати навіть знаних статечних публіцистів. А оскільки дещо набридло ганятися за «блохами» практично мало кому відомих авторів і видань, буду вести мову про тих, кого знає загал, — й авторів, і видання.