Як не повестися на «качку» і російські танки: поради для користувачів соціальних мереж

4 Лютого 2014
14805
4 Лютого 2014
17:25

Як не повестися на «качку» і російські танки: поради для користувачів соціальних мереж

14805
Як не повестися на «качку» і російські танки: поради для користувачів соціальних мереж

Від початку Євромайдану соціальними мережами та інтернетом поширюється неймовірна кількість сенсаційних новин, які потім виявляються мильною булькою. Однак не зважаючи на це, кількість людей, які перепощують вражаючі повідомлення про танки в місті та російський десант на сусідньому аеродромі не зменшується.



"Погляд" вирішив спитати відомих журналістів, письменників та політологів, як вони відсіюють неправдиві новини, яким ресурсам довіряють і чого ніколи не запостять у своїй стрічці новин.



"Банально не вірю в танки у місті"



Політолог Олексій Полтораков радить, насамперед, вмикати здоровий глузд і не вестися на сенсації.



"Є базовий набір десятка надійних сайтів, які розміщують перевірену інформацію. Також є яскраво виражені провокаційні та фейкові сайти, які часто пишуть про танки в місті і таке інше. Тут потрібно вмикати здоровий глузд - в колони танків і вогнемети я банально не вірю", - зазначив Олексій Полтораков.



"Я більше читаю не новини, а аналітику. Постійно намагаюся вгадати, що стоїть за фактами, в тому числі за провокаційними "качками" або фейками. Іноді вдається прослідкувати певну гру, іноді тренд", - поділився Полтораков.



Головний редактор видання Delo.ua Катерина Венжик зазначає, що перевірка інформації - це болюче місце для всіх журналістів.



"Від початку Євромайдану журналісти сплять по дві-три години, всі на емоціях і дуже втомилися, наші реакції загострені. Але треба розуміти: дезінформація йде потоком, якщо бачиш у Facebook повідомлення про те, що йдуть танки, то треба насамперед, набрати повні груди повітря, видихнути, а потім починати дзвонити, а не ставити неперевірену інформацію в стрічку новин", - розповіла Венжік.



Письменниця Лариса Денисенко також зазначила, що під час відбору та перепощування новин керується інсайдерською інформацією та власною головою.



На думку менеджера культурних проектів Ірини Магдиш, відбір інформації - це досвід та інтуїція.

 

"Це своєрідна чуйка, яка також розвинулася на досвіді. Найкраща гарантія від перепостів дезінформації -це писати власні думки. Однак є люди, які просто чекають танків і тому перепощують. А перше їхнє питання: "Ну, що у нас поганого?". Психологічно люди люблять боятися, ще з дитинства. Тому це своєрідне повернення в дитинство", - переконана Ірина Магдиш.

 

"Усі перекази баченого "другом брата", "сусідкою співробітника", "знайомим батька" - брехня"



В журналіста Отара Довженка є свій радикальний, але вкрай дієвий метод відсіювати дезінформацію.



"Будь-яке повідомлення є апріорі недостовірним, якщо походить з перших рук або не від знайомого тобі очевидця подій. Усі перекази баченого "другом брата", "сусідкою співробітника", "знайомим батька" - брехня й не потребують перевірки, їх просто слід ігнорувати. Точність цього методу - приблизно 99,9%, а той 0,1% випадків, коли отримані в такий спосіб повідомлення виявляються правдивими, не вартий часу, який був би змарнований на перевірку решти маячні", - розповів журналіст.



Схожі фото з танками, які прямують на Київ, облетіли увесь Інтернет

 

З цим погоджується Майкл Щур, він же журналіст Роман Вінтонів, який наголошує, що не варто вірити людям у Facebook, яких не знаєте особисто. "Не вірю сайтам, про які раніше не чув", - розповів Вінтонів.



Отар Довженко наголошує, що отримавши повідомлення без визначеного джерела інформації, слід відразу запитати, звідки інфа, і шукати першоджерело. Часто трапляється, що воно або сфальсифіковане (фальшива "Українська правда", сайт-підробка), або не варте уваги - наприклад, який-небудь із зливних бачків, яких є величезна кількість у кожної зі сторін конфлікту. Не потребують перевірки хіба що повідомлення Бі-бі-сі і "Радіо Свобода" - там стоять надзвичайно потужні фільтри інформації.


"До всіх сенсаційних повідомлень інших ЗМІ варто ставитись обережно, адже їхнім джерелом теж може бути дезінформація. Часом читаєш, і в тебе щелепа відвисає від новини, аж тут посилання: "про це повідомляє у Facebook Вася Пупкін", - зауважив Довженко.



"Існує тільки той беркут, який ти бачиш на власні очі"



Журналіст білоруської служби Польського радіо Олександр Папко, який висвітлює багато новин щодо Євромайдану, зазвичай, читає перевірені україномовні видання, зрідка, російськомовні.



"Також слідкую за стрічкою новин Євромайдану у Facebook. Якістю інформації задоволений. 100% об'єктивних новин в теперішній ситуації шукати нерозумно, тому дуже емоційні і неймовірні з моєї точки зору речі я просто відсіюю. Набагато більш важлива оперативність новин", - зазначив Олександр.



Політолог Олексій Полтораков зазначає, що питання "кому вигідно" часом допомагає відрізнити вкидання "качок" від реальної інформації (так було з чутками про призначення Медведчука на високі пости). Аби не попастися на дезінформацію варто співвідносити інфу з державних сайтів і незалежних видань.



 "Ще в СРСР вважалося стандартом вранці прочитати в газеті, а вночі порівняти з інфою від ворожих голосів. Раджу звертати увагу на дрібниці, які важко підробити. Принципову інформацію перевіряю, питаючи у колег. У тому числі перепитую як про інформацію, так і про джерело (це в основному стосується соціологічних досліджень)", - зауважив політолог.


Отар Довженко згадує, що коли інформаційний простір був наповнений повідомленнями про пересування загонів "беркуту" для розгону львівського Євромайдану, його колеги у прес-центрі запровадили правило: "існує тільки той беркут, який ти бачиш на власні очі". І це працювало безвідмовно - абсолютно всі з сотень смс-повідомлень та постів у соцмережах виявились мимовільною чи свідомою дезою.



Не перепощуйте дурниць, бережіть карму



Заступник редактора відділу "Мнения и комментарии" у газеті "Капитал" Сергій Горбачов дає кілька порад, як вичислити фейкові новини. Журналіст ділиться досвідом на своїй сторінці у мережі Facebook.



"Оскільки вкидання інформаційної отрути стало просто жахливим, кілька найпростіших порад, як вичислити фейкові новини. Особливо це стосується нібито заяв опозиційних політиків", - наголосив Горбачов.



Журналіст зазначає, що "новина" з високим ступенем ймовірності брехлива, якщо заява опозиційного політика різко відрізняється від того, що він заявляв раніше, а також у цій заяві є "наїзд" на інших опозиціонерів.



Варто звертати на загальний контекст повідомлень на якомусь сайті, який є чітко провладним (досить пробігти очима заголовки).



 

 "Новина теж може бути недостовірною, якщо з'явилася на маловідомому або зовсім невідомому ресурсі і немає підтвердження з іншого відомого джерела, якому ви довіряєте. Ще одна ознака - автор повідомлення або зовсім не вказаний, або він є, але з пошуку в Google чи не знаходиться жодної його публікації, окрім як на цьому ресурсі, причому всі - за недавній час", - зауважив Горбачов.

 

"Ну і звичайно, головний принцип нормальної людини: якщо є сумніви в достовірності скандальної "новини" - утримайся від її транслювання. В ім'я збереження карми", - підсумував журналіст.



Отар Довженко радить більше: не тільки утриматися самому, а й попередити інших.



"Якщо ви самі не перепощуєте дези або сумнівної інформації, допомагайте іншим. Серед моїх френдів дуже багато легковірних, здатних натиснути share і поширити будь-яке повідомлення, не замислившись про достовірність. Таким треба писати, пояснювати, навіть просити не поширювати неправди. Наступного разу вони замисляться".

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Галина Чоп, «Погляд»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
14805
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду