- Іван Васильович, там сторож Петренко розбив скло в редакції. П'яний був, трохи буянив, треба б йому догану виказати.

- Ні-ні-ні, ніякої догани! Пиши новину про те, що вночі до редакції намагалися увірватися рейдери від конкурентів - ми відстояли нашу газету ціною розбитого вікна і зламаного носа.

- А ніс чий ламати будемо?

- А підійди-но ближче...

З вчорашнього дня сайт ЛБ перейшов на формат прямого обвинувачення - причому не дрібних чиновників в системі прокуратури, а перших осіб держави.

Я з великою складністю уявляю, як четверо фігурантів «процесу літа» збираються десь в пивній, позабувши про всі свої обов'язки, бізнеси, задачі, і обговорюють, яким чином можна знищити вкрай незручний сайт. Та ні, є ще й таємничий п'ятий, який навіть зі своїми колегами по нещастю скриває власне обличчя. Історія графа Монте-Крісто тьмяніє на фоні змови проти свободи слова й демократії.

Звичайно, ЗМІ властиво перебільшувати вплив тих чи інших осіб. Це називається фокусуватися. Там, де винен дрібний виконавець, зажди можна побачити прямий інтерес міністра; де свій інтерес «притулив» голова ЖЕКу, обов'язково знайдемо мотузочки, що ведуть до мера міста. Спрощувати, зводити до гучних імен - це сильний хід для будь-якого видання, адже він привертає увагу.

В результаті, всі навколо губляться в здогадках - що ж відбувається з «Лівим берегом» - і як себе поводити. Чи достатньо включити режим «у-вей», чи вже зараз іти на барикади, захищаючи останній оплот демократії. Дехто навіть проводить сумнівні паралелі з TVi... Вже прозвучали версії про майбутнє депутатство головного редактора, про зведення старих рахунків, про згортання свободи слова.

Проблема в алогічності ситуації, невпорядкованості подій, вибачень, поїздок закордон і т.д. Рівень істерії сягнув таких висот, що якби замість п'ятого фігуранта намалювати, наприклад, Фірташа - він не буде виглядати зайвим. І заодно з'явиться бізнес-версія: серйозне видання хочуть викупити задешево.

Колись давно ми з УП планували рекламну кампанію, порахували і вирішили, що витрачені гроші не окупляться, і краще інвестувати їх в роботу людей. Вже тоді виникли ідеї щодо вірусного маркетингу - недорогих, але дуже потужних акцій, які б привернули увагу до видання.

Все, що відбувається зараз навколо ЛБ, мені, як рекламісту, дуже нагадує професійну вірусну кампанію - її агентами стали всі відомі журналісти і експерти, безкоштовно вони породжують версії і раз за разом заходять на сайт видання. І коли завдяки «громадському тиску» прокуратура відмовиться від зазіхань, «Лівий берег» для багатьох залишиться сильним і небезпечним виданням.

Навіщо придумувати складні пояснення про союз Хорошковського-Кузьміна-Портнова-Льовочкіна, якщо може бути більш проста версія - дешевого і геніального піару?

Артем Біденко, «Блоги. Українська правда»

Фото - «Блоги. Українська правда»