Кримські майстри телехалтури

27 Листопада 2008
11684
27 Листопада 2008
17:10

Кримські майстри телехалтури

11684
На жаль, кримські телеканали висвітлювали тему Голодомору 1932—1933 років і недостатньо, і неповно, і неправдиво. Фактично ця тема замовчувалась і порушувалася лише тоді, коли про це не можна було мовчати.
Кримські майстри телехалтури
У програмі українського журналіста Олександра Польченка виступили я та керівник кримської «Просвіти» Сергій Савченко, де ми розказали про суть подій 1932—1933 років в Україні та про значення нинішнього ювілею. На жаль, люди в Криму ще і мало знають про ці події, а в більшості випадків вони володіють неправдивою і викривленою інформацією.
 
Справа в тому, що в Криму був голод у 1923—1924 роках, а в 30-х рр. Крим в Україну ще не входив, а тому й голоду тут не було як такого. До речі, це ще один доказ того, що штучний Голодомор в Україні в 30-х роках був спрямований проти українського народу, бо вже за межами тодішньої України, як у Криму, де українців було мало, Голодомор не був застосований як засіб репресій, тут продовольство не було відібране в людей, хоча в сусідніх Херсонській та Запорізькій областях всі харчі забрали спеціальні бригади, сформовані та послані владою.
 
Тому Крим для українців тоді був одним з місць порятунку, сюди приходили жителі сусідніх областей, і кримчани рятували їх, як могли — обмінювали, продавали чи навіть так давали харчі, одяг тощо. І за це тодішні кримчани заслужили довічну подяку від українського народу. І вже саме 22 листопада, коли в траурних заходах-молебнях, поминальних заходах в регіонах, в акції «Запали свічку» взяли участь керівники Криму — голова Ради міністрів Криму Віктор Плакида та постійний представник Президента України Леонід Жунько, — цей сюжет показали новинні програми кримських телеканалів.
 
І саме Віктор Плакида говорив із екранів телевізорів про те, що в Голодомор 1933 року кримчани рятували українців від штучної смерті, заподіяної владою.
 
Натомість проросійські кримські ЗМІ взялися активно дезінформувати кримчан, стверджуючи, що Голодомору в Україні не було. Так, саме в День пам’яті жертв Голодомору 22 листопада в ефір Кримської державної телекомпанії вийшла програма журналістки Юлії Орлової, в якій брав участь представник міськкому компартії з українським прізвищем, який заперечував факт Голодомору, заперечував причетність до організації Голодомору керівників тодішньої компартії.
 
Надзвичайно низький професійний та фактологічний рівень цієї програми не дозволяє опуститися до того, щоб переповідати безглузду брехню. Вони сперечалися з давно доведеними історичними фактами і наводили свої давно спростовані аргументи. Особливо безглуздим видавалося те, що ця безбарвна особа, яка сама дезінформувала глядачів, звинувачувала в упередженому ставленні до тодішньої історії видатну фігуру світового значення Джеймса Мейса, хоча видно було, що не знає ні творів Мейса, ні зробленого ним, а просто «співає з чужого голосу», як то кажуть.
 
І державне телебачення випустило цю халтуру саме в святий день пам’яті жертв, замордованих у комуністичних катівнях голодом!? До речі, як і проросійські газети сьогодні кинулись безпідставно звинувачувати кримський Український театр за постановку спектаклю про Голодомор, хоч це справді високопрофесійна робота.
 
Стосовно цього пам’ятного, святого для всього українського народу дня, кримські ЗМІ не тільки не зайняли професійної, достойної, державної позиції, як це мало б бути, але видавали в ефір відверту халтуру, замовчували значення тих історичних подій, продовжують донині тримати кримчан в стані непоінформованості і публікують відверту брехню, намагаються в такий спосіб і далі вести ідеологічну та інформаційну війну проти кримчан.
 
Петро Вольвач, «День»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Петро Вольвач, «День»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11684
Читайте також
05.12.2008 15:28
«Телекритика»
Маша Томак, «День»
18 284
28.11.2008 10:44
Олег Покальчук, «ПіК України»
11 447
10.11.2008 15:49
Олена Власова, СКТУ
33 550
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
1
5598 дн. тому
а Орлова ще стане "заслуженим журналістом України". За труди.
1
5598 дн. тому
Давно сказано, пане Петре, про таких "українців": не так страшний дурень, як придурок, не так турок - як яничар.
Професійний достойник
5599 дн. тому
Це що таке було? Донос? Дуже схоже... Браво, пане Вольвач! Так ще зуміти треба: ніби й діло пишете, а чомусь гидко читати... Можу собі уявити, як би пан Вольвач висвітив тему Голодомору, аби йому довірили!.. А що таке "професійна, достойна, державна позиція"? Це одне й те ж, чи різні речі? І вони мають бути обов'язково взаємопов'язані? Пан Вольвач, здається, на цьому не дуже розуміється. Інакше йому б рука не повернулася протиставити халтуру й державниціку позицію. На жаль, саме ті, хто стукає себе в груди і кричить про наявність такої позиції, або й заявляє ледве не монополію на неї, і є найсправжнісінькі халтурники. От як пан Вольвач...
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду