— Чи всі телезасоби хороші в антитерористичній боротьбі?

2 Грудня 2001
532
2 Грудня 2001
14:49

— Чи всі телезасоби хороші в антитерористичній боротьбі?

532
У четвер Ростовський обласний суд (РФ) засудив до 15-ти років позбавлення волі Мовлди Хасанова — одного із сподвижників чеченського терориста Салаутдіна Темірбулатова, більш відомого під кличкою «Тракторист», якого у лютому цього року Верховний суд Кабардино-Балкарії засудив до довічного ув’язнення.
— Чи всі телезасоби хороші в антитерористичній боротьбі?
У четвер Ростовський обласний суд (РФ) засудив до 15-ти років позбавлення волі Мовлди Хасанова — одного із сподвижників чеченського терориста Салаутдіна Темірбулатова, більш відомого під кличкою «Тракторист», якого у лютому цього року Верховний суд Кабардино-Балкарії засудив до довічного ув’язнення. Основним речовим доказом провини спільника «Тракториста» послугувала відеокасета. Зафіксована на ній у всіх кривавих подробицях сцена страти чотирьох російських військовослужбовців, потрапила до рук правоохоронних органів ще у 1997 році. Сцену страти останнього з чотирьох російських солдат Олексія Щербатих було продемонстровано у залі суду і, на думку присутніх, вона приголомшила всіх. Кореспондент програми «Время» (ГРТ), освітлюючи факт виголошення вироку, включив у сюжет кадри з відеокасети Хасанова. Епізоди, подібні винесеним на суд глядачів державним всеросійським каналом, стали документальною основою художнього фільму «Чистилище», який вийшов на екрани ТБ перед другою чеченською війною. Крім розповіді про її жахливі будні та солдат, які пережили це пекло, ця картина наочно продемонструвала технологію тортур, що застосовуються чеченцями та їхнiми прихильниками по відношенню до російських солдатів. Тоді цей далеко не однозначний фільм став свого роду виправданням для дій російської армії щодо «зачистки» Чечні. Чому в четвер, у найбільш рейтинговий вечірній час ГРТ показало кадри, зроблені бандитами? Не хочеться думати, що таким чином керівництво ГРТ вирішило «зрівноважити» кількість «негативу» та «позитиву» у висвітленні чеченського, ширше — терористичного питання (при цьому вельми наївно виглядали схожі на виправдання аргументи офіційних осіб Москви, подані у тому ж випуску, про непричетність російської авіації до недавніх бомбардувань території Панкиської ущелини). Крім того, ще у багатьох в пам’яті позиція цього телеканалу, що засудив зйомки німецькими журналістами поховань тіл загиблих у Чечні російських військовослужбовців. Але, якими б не були причини, що спонукали ГРТ до показу сцен страти, програма «Время» і цього разу зіграла на руку терористам, пробудивши в суспільстві почуття страху і ненависті. У зв’язку з цим «День» звернувся до експертів із запитанням: чи варто показувати на екранах всю правду?

Ігор ЛУБЧЕНКО , голова Національної спілки журналістів України:

— Безумовно, потрібно показувати всю правду. Але при цьому кожен журналіст повинен дотримуватися певних етичних норм, не вдаючись до натуралізму і показу речей, які можуть бути використані як керівництво до жорстоких дій, особливо для підлітків. Наслідком терактів у США стало вилучення з ефіру багатьох програм і фільмів зі сценами насильства. Цей приклад — застерiгання журналістам бути обачними. У квітні наступного року НСЖУ планує провести у Києві конференцію «Журналісти проти тероризму, насильства і зла», де проблемі журналістської етики буде приділено значну увагу. Віталій ПОРТНІКОВ , незалежний журналіст:

— Це залежить від рівня етичності у самому суспільстві, наскільки воно готове бачити подібні кадри. Зрештою кадри, які показували по СNN, коли сотні разів рушилися будівлі на очах у всіх, також неетичні, як і розстріл однієї людини. Жодної відмінності одних кадрів від інших просто немає. Безумовно, телебачення повинне було б бути більш етичним у принципі, але я не впевнений, що цього так легко досягнути у нинішньому суспільстві. В’ячеслав ПІХОВШЕК , «1+1»:

— Це питання політики, а не телебачення. У даному випадку мова швидше йде про інформаційний ресурс і про війну за громадську думку. Як на мене, згiдно з російським законодавством, так само як і вiдповiдно до українського, ця касета не може мати ніякої юридичної сили, бо її отримано не за методами оперативно- пошукової роботи. У війні за громадську думку кожна сторона використовує ті методи, які вважає за потрібне. Щоразу треба виходити з конкретної ситуації. Втім, існують загальновідомі правила, за якими телевізійники не показують великим планом трупи, кров... Я пам’ятаю знятий Бі-Бі-Сі фільм, в якому оприлюднено специфічні дії талібів. На мою думку, якщо в цьому є суспільна необхідність, такі зйомки можна робити. Наталiя ЛІГАЧОВА , головний редактор інтернет- видання «Детектор медіа»: — Я вважаю, що далеко не всі засоби хороші, навіть у такій «священній боротьбі» як боротьба з тероризмом. По- перше, демонстрація насильства на екрані ТБ — взагалі сумнівна річ, оскільки ніхто ще достовірно не визначив, яким чином це впливає на психіку глядачів, передусім, дітей. Та й узагалі, по-моєму, ті, хто здатен дивитися подібні сцени по ТБ, — вже мають явні порушення у психіці, які таким чином ще можуть і посилюватися. По-друге, у глобальному масштабі тероризм не можна перемогти примітивною силою. Адже саме як виправдання якраз силових методів боротьби з тероризмом і демонструють подібні матеріали, покликані викликати ненависть у відповідь, на загальнонаціональних каналах, що підiграють владі Росії та спецорганам. Однак, насправді, якщо людство не прийде до розуміння того, що вирішувати проблему екстремістів, у тому числі й цілих відповідних вірувань та ідеологій, можна тільки шляхом переговорів, тільки шляхом спроби зрозуміти аргументацію протилежної сторони, — на людство чекає сумне майбутнє. Останні події у США продемонстрували, наскільки вразлива вся цивілізація перед діями навіть одинаків-екстремістів… З розвитком технологій «роль особистості» в історії буде тільки збільшуватися. Адже вже зараз досить будь-кому запустити усього лише комп’ютерний вірус у системи життєзабезпечення країн, щоб завдати непоправного збитку… Людство зараз стоїть перед необхідністю найповнішого переусвідомлення всієї філософії свого існування. І навряд чи варто спрощувати та баналізувати ці загальноцивілізаційні проблеми, у тому числі і такими методами, як примітивний показ насильства на екрані.

Володимир ДЕНИСЕНКО, «День», Олена ІВАЩУК
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
12,2001 «День»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
532
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду