У зв'язку з тим, що останнім часом в пресі висловлюються різноманітні припущення щодо участі загальнонаціональних телеканалів та дистриб'юторів іноземних телекомпаній в лобіюванні внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв), Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) вважає за потрібне надати з цього приводу офіційне роз'яснення.

 

Наша організація прийняла рішення просувати ці зміни за результатами робочої зустрічі членів НАМ «Проблеми співіснування загальнонаціонального та регіонального телерадіомовлення», яка відбулася 07 грудня 2006 року. В ході цієї зустрічі регіональні та місцеві телекомпанії висловили одностайну думку щодо руйнівного впливу, який здійснює рекламна політика провайдерів програмної послуги на місцеві рекламні ринки. Члени НАМ відкрито висунули свою вимогу щодо нормалізації ситуації шляхом припинення незаконної трансляції української місцевої реклами на іноземних каналах в кабелі.

 

Відповідно до резолюції цієї зустрічі, наша організація офіційно подала свої пропозиції щодо врегулювання цього питання до Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, які були розглянуті робочою групою з підготовки проекту № 0938 (на той момент – законопроект № 1044) та включені до остаточної редакції проекту. Так само відкрито і офіційно після прийняття цього проекту 18 березня 2008 року Верховною Радою України, ми надіслали листа на його підтримку до Президента України пана Ющенка В.А. із проханням не накладати на нього вето.

 

Весь час, протягом якого ми підтримуємо цей законопроект наші аргументи залишаються незмінними:

 

1. Мовлення, в т.ч. мовлення на каналі в кабельній мережі, в Україні є ліцензованим видом діяльності. Розміщення реклами на іноземних каналах в кабелі є мовленням, отже воно потребує одержання ліцензії. До внесення змін, про які йдеться, таку ліцензію теоретично могли отримувати як провайдери програмної послуги, так і дистриб'ютори іноземних програм. Проте вони цього не робили, а провайдери врізали рекламні блоки без законних підстав. Після внесення змін з причин, викладених нижче, таке право залишається тільки за дистриб'юторами.

 

2. Провайдери програмної послуги компенсують свої витрати на придбання іноземних програм за рахунок абонентської плати, а українські програми вони отримують безкоштовно. Ефірні телекомпанії формують свої доходи виключно за рахунок розміщення реклами і при цьому несуть значні витрати на створення того самого програмного продукту, який потім безкоштовно надається провайдерам програмної послуги. Перерозподіл місцевих рекламних бюджетів на користь провайдерів програмної послуги, який відбувається через встановлення ними демпінгових цін на рекламний час, призводить до втрати місцевими телекомпаніями фінансової стабільності та незалежності.

 

3. Ми сподіваємось, що внесені зміни призведуть до нормалізації цін, за якими розміщується реклама на рейтингових міжнародних каналах в кабельних мережах. Провайдери програмної послуги могли розпоряджатися ресурсом з кількох десятків (а іноді - більше сотні) таких каналів, які транслювались в їх мережах. Навіть за найменшої вартості рекламного часу, яка знаходилась поза межею розумного формування цін, вони однаково отримували прибутки за рахунок обсягів проданого часу. Крім того, вони одночасно руйнували фінансове становище своїх конкурентів – ефірних мовників, які обмежені часовими квотами на рекламу і не можуть знижати вартість ефіру, адже мають утримувати на ці доходи весь творчий колектив. Юридичні особи – резиденти України, які відтепер будуть уповноважені іноземними каналами розміщувати на них рекламу, на відміну від численних провайдерів програмної послуги, не зможуть здійснювати такий шокуючий демпінг на рекламному ринку через значно легший контроль за їх цінами на загальнонаціональному рівні.