Нова влада обіцяє, що роздержавлення ЗМІ буде пріоритетним завданням

21 Грудня 2007
9579
21 Грудня 2007
22:22

Нова влада обіцяє, що роздержавлення ЗМІ буде пріоритетним завданням

9579
Нова влада обіцяє, що роздержавлення ЗМІ буде пріоритетним завданням
У столичному готелі «Київ» відбувся круглий стіл «Роздержавлення друкованої державної та комунальної преси в Україні». У центрі уваги його учасників – представників регіональної преси, політиків, експертів, медіа юристів – був проект Закону «Про реформування державних та комунальних ЗМІ в Україні». Захід відбувся за сприяння Інституту масової інформації, Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а також Національної комісії з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі при Президентові України.
 
На одностайну думку організаторів заходу, процес роздержавлення друкованих видань в Україні назрів давно. Утаємничені засновники, тіньові схеми у відносинах «засновник – видання», непрозорі схеми фінансування, узаконені замовні матеріали – все це має відійти у минуле. Проте політична криза в державі не давала можливості підійти впритул до цього питання. Наразі, як зазначив народний депутат Андрій Шевченко, ситуація змінюється, і він очікує на швидке просування у напрямку розв’язання цієї проблеми. За словами народного обранця, безладу, який маємо наразі у середовищі державної та комунальної преси, слід негайно покласти край: наразі навіть невідомо, скільки видань в Україні належать до цієї категорії (за даними Шевченка, близько 1500).
 
«У програмі нового уряду питання реформування державних та комунальних видань посідатиме пріоритетне місце.  Я би хотів, щоб за перше півріччя наступного року ми доопрацювали законопроект, ухвалили його, а до початку 2009 року завершили реформування преси. Якщо затягнемо – можемо дочекатися президентської виборчої кампанії, тоді реформування знову буде відкладене на невизначений термін», - каже Андрій Шевченко.
 
Законопроект передбачає роздержавлення друкованих видань у два етапи: підготовчий (реалізація пілотного проекту з роздержавлення, підвищення юридичної обізнаності журналістів тощо) та основний (власне, реформування всіх ЗМІ та редакцій відповідного типу).
 
Засновник, перш ніж розпочати процес реформування, має поцікавитись думкою трудового колективу. Саме тут учасники круглого столу вбачають підводний камінь, який може значно ускладнити процес роздержавлення ЗМІ.  Адже часто трудові колективи настільки звикли до дотацій, що просто не мислять свого існування без них. А отже, про яке реформування може йти мова, коли сам трудовий колектив не виявляє бажання цього робити. Водночас і державні органи влади та органи місцевого самоврядування звикли до своїх «кишенькових» ЗМІ.
 
Натомість голова Незалежної медіа-профспілки України Сергій Гузь переконаний: не хочуть реформування ті, хто звик працювати за старими непрофесійними канонами. Він закликав колег підвищувати свою професійність, - тоді не такими страшними будуть відлучення від державно-комунальної годівниці.
 
«Професійні журналісти завжди знайдуть, де працювати. Вони з легкістю виграватимуть тендери на висвітлення тих чи інших подій і від своїх колишніх засновників, в тому числі», - сказав Сергій Гузь, а також порадив колегам чимшвидше укласти із засновниками галузеві договори, які значно посилять позиції трудового колективу під час реформування.
 
Учасники обговорення вадою проекту назвали також те, що він не передбачає суттєвих санкцій щодо органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у випадку порушення ними норм цього закону. Зокрема, як наслідок відмови органу влади від приватизації підконтрольних йому ЗМІ за проектом передбачена просто ліквідація ЗМІ.
 
На думку медіаюриста Романа Головенка, щоб уникнути таких випадків, у проекті варто передбачити процедуру, за якою, у разі саботування приватизації засновником видання, приватизацію проводить центральний орган виконавчої влади.
 
«Без наявності такої норми положення про недопустимість закриття видань або редакцій, про пріоритет трудового колективу при приватизації – не будуть ефективно діяти, оскільки фактично немає механізму запобігання їх порушенню. Подібні санкції – більш ефективні, ніж, наприклад, штрафи, оскільки лише позбавлення порушника відповідних повноважень щодо друкованого видання або ЗМІ унеможливить зловживання з його боку», - каже Роман Головенко.
 
Учасники круглого столу домовились активно обговорювати законопроект і надалі та всіляко сприяти його чимшвидшому ухваленню у парламенті.
 
Сергій Собуцький, «Детектор медіа»
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
9579
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду