«Великі українці» чи нові вибори?

22 Листопада 2007
7855
22 Листопада 2007
12:14

«Великі українці» чи нові вибори?

7855
Декому з політиків так хочеться потрапити до сонму великих, що він аж зі штанів вискакує.
«Великі українці» чи нові вибори?
Після виходу в ефір на «Інтері» першого випуску програми «Великі українці» стало зрозуміло: Олександр Ткаченко поступився місцем Савіку Шустеру. І зробив це вже давно. Йдеться не про політика Ткаченка, а про журналіста і продюсера, того самого, котрий свого часу «Післямову» робив. Він поступився цим місцем ще тоді, коли, ймовірно, або нічого не знав про Шустера, або ледь чув про нього. Мова про той час, коли творилися «Обличчя світу». Якщо пам’ятаєте, був такий дуже цікавий цикл програм під орудою Ткаченка, в якому розповідалося про світових знаменитостей.
 
І зараз, і тим більше тоді продюсери прикидали і прикидають – як би вкласти менше грошей, але отримати більший ефект. Тепер думається: а якби розповідали про історичні обличчя України, то коштів витратили б набагато менше, бо не треба було би посилати телегрупи в далекі закордонні вояжі. Та й ефект був би якщо не більший, то принаймні не менший. Бо народу, котрому десятиліттями вкладали в голову уявлення про нього самого і про його історію як про щось другорядне, меншовартісне, повідкривали б очі на його власних героїв. І за умови вмілої подачі цей народ, безумовно, жадібно ковтав би таку інформацію.
 
Так що – не варто було робити «Обличчя світу»? Звісно, варто! Це поганий проект? Чудовий проект! Мабуть, і донині він залишається наймасштабнішим репортерським проектом на нашому телебаченні. Так у чому питання? А в тому, що обличчя світу нам змалювали, а свої власні – ні. Чому? Звісно, це питання як до Ткаченка, котрий на той час мав більші від інших можливості, так і до всього журналістського цеху. Ризикну припустити: цього не було зроблено, бо іноземні герої – це круто, повнокровно, це справжні герої. А українці – це другорядне. І в наших журналістів також існують проблеми із самоусвідомленням.
 
До речі, дуже виразно це вкотре продемонстрував недавній візит до Києва французького письменника, вибачайте, прізвища не запам’ятав, але зуб кладу, що він звичайний собі попсовик. Кажу так упевнено, бо парочку разів купився на подібну рекламу і більше купуватися не буду. Так ось, враження було таке, наче до нас сам Оноре де Бальзак приїхав. Презентація його чергового опусу стала загальнонаціональною подією – про неї розповіли, здається, всі телеканали й інші засоби масової інформації. Ви можете собі таке уявити у Франції, якби туди приїхав якийсь українець? Чомусь мені здається, що він удостоївся б уваги хіба що якихось спеціалізованих літературних каналів.
 
Але повернімося до «Великих українців». Ось у нашій країні з’являється іноземний журналіст Савік Шустер. Гадаю, за великим рахунком йому все одно: Білорусь, Казахстан, Киргизстан… Просто сталося так, що він опинився в нас. Але при цьому він не страждає нашими комплексами. Навряд чи Савік замислюється над проблемами підвищення нашої самосвідомості. Він просто добре прорахував: розповідь про великих українців матиме величезний успіх серед українського глядача. Так само, як іноземний видавець в Україні Джед Санден добре прорахував, що видання українською мовою матимуть успіх і запустив аж три журнали – один загальнополітичний, один гламурний і один тижневик для жінок. А вітчизняні видавці за поодинокими винятками переконані в неконкурентності видань українською мовою.
 
Правда, перший випуск програми Савіка Шустера дає підстави для тривоги. І справа навіть не в тому, що за своєю формою програма залишилася «Свободою слова» на ICTV та просто «Свободою» на «Інтері». У студії все ті ж самі політики, яким трохи підспівують інші відомі представники нашого суспільства. А на гальорці – народ із пультами для голосування. Від такого підходу хтось із глядачів втомився, а хтось, може, навпаки – звик, наче до рідного. Справа в іншому: серед проблем, які ведучі Савік Шустер і Ганна Гомонай поставили на обговорення, не було питання про те, чи варто до списку великих включати тільки покійних, чи й живих діячів теж можна? Тим часом, дехто з політиків так літає довкола цього проекту, наче муха над варенням – й інтерв`ю в студії дає напередодні, і на сайті проекту присутній, і під час програми виступав якнайактивніше. Так йому хочеться потрапити до сонму великих, що він аж зі штанів вискакує.
 
Тим, хто вважає, що я перебільшую, рекомендую згадати «Людину року». Всі дуже добре знали ціну отим номінаціям. І ніхто по-азаровськи не сказав: «Да пашлі ви!». Певне, бажання отримати цяцьку у вигляді визнання на цій програмі перевершувало здоровий глузд. Так само, як і один із учасників першого випуску «Великих українців» свого часу доклав зусиль, аби, перестрибнувши через кілька сходинок, отримати звання чи то майора, чи то підполковника запасу. Це спричинило скандал і Президент Кучма мусив позбавляти його того незаконного звання. Не до армії ж збирався той політик. На біса воно йому здалося? Пояснення могло бути єдиним – марнославство мучило.
 
Боюсь я, що з такими гіпертрофованими амбіціями політики, прагнучи потрапити до списку великих, перетворять процес голосування на чергові вибори. І до обойми великих потраплять усі фаворити виборчих перегонів, а може, і хтось із їхнього оточення. І тоді «Великі українці» перетворяться на чергову карикатуру. Нам залишиться тільки заздрити французам, у котрих до першої десятки великих потрапив лише один політик.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7855
Читайте також
03.05.2008 17:55
Сергій Грабовський
для «Детектор медіа»
28 144
04.01.2008 15:40
Мирослава Ульяніна, для «Детектор медіа»
13 009
24.12.2007 13:08
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
5 279
20.12.2007 22:52
Сергій Грабовський
для «Детектор медіа»
6 046
05.12.2007 11:25
Татьяна Неймаш
для «Детектор медіа»
18 259
03.12.2007 12:05
Інна Гончарова
для «Детектор медіа»
4 085
23.11.2007 12:22
Костя Гнатенко
для «Детектор медіа»
7 150
21.11.2007 13:37
«Україна молода»
4 491
20.11.2007 13:26
Наташа Влащенко
для «Детектор медіа»
4 286
19.11.2007 11:35
Андрій Кокотюха
для «Детектор медіа»
12 246
Коментарі
7
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Луканов
5969 дн. тому
Для Ніка. Якщо Ви десь побачили образу, то вибачайте, але я не хотів Вас ображати і скоріше завсе Ви в моєму писанні вичитали щось. чого там нема. Так що сприймати це так не варто. Стосовно Ваших критеріїв, то я їх вичитав у Вашій же репліці. Ви маєте рацію, що я не поважаю посьменників на хзразок отого француза, бо повторю те, що написав у статті: кілька разів ставав жертвою літературної реклами. І тепер, коли мені подають когось як такого, чиї книжки найкраще продаються, то я його книжку не куплю. Щодо масового читача, то я чудово розумію, що цей письменник розрахований саме на такого читача. Так у тому-то і питання було: приїхав до нас попсовик, а його ВСІ канали подали як щось неймовірне. І питання стояло так: жоден з наших письменників, які пишуть масову літературу, не удостоїться подібної уваги. Ви вважаєте це нормальним, коли якогось попсового іноземця подають, наче він неповторний геній, а на наших фактично не звертають уваги? Я читаю трохи нашої літератури, в тому числі масової. І там є твори, які нічим не гірші за західні масові а найголовніше вони нам ближчі.
nik
5969 дн. тому
2 Луканов Уважаемый Юрий. Очень удивлен вашим ответом, который написан в молодежном стиле «сам дурак», образцы применения которого в изобилии представлены на форуме данного сайта. С чего вы взяли, что я оцениваю искусство по объемам продаж? Приведенные мною факты о продажах последнего бестселлера этого писателя обусловлены вашей позицией, а именно вашим недоумением (или возмущением) относительно ажиотажа в СМИ о приезде Бегбедера. Цитирую: «Презентація його чергового опусу стала загальнонаціональною подією – про неї розповіли, здається, всі телеканали й інші засоби масової інформації». Может быть, вы не знали, но в основном, зрителями ТВ являются ценители массовой культуры, а не философы и литераторы, восхищающиеся Бальзаком. Надеюсь что знали, ведь вы так профессионально, остро и беспристрастно описываете все телевизионные события на страницах этого уважаемого издания… С точки зрения целевой аудитории ТВ, данные о продажах книги были вполне уместны, т.к. объясняли вам причины этого ажиотажа. Они указывали на популярность Бегбедера среди массового читателя и поэтому, нет ничего странного в том, что его промо-вояж сильно освещался в средствах массовой информации (ключевое слово «массовость»!). Видимо ваш, не совсем корректный, тон был связан с вашим неуважением к этому писателю… Что ж, это ваше право, но мне кажется вы не должны писать «вибачайте, прізвища не запам’ятав» т.к. это является неуважением к читателям - «недописал, не подготовился…». Как говорится на популярном сейчас молодежном сленге: могли бы и «погуглить», т.е. поискать информацию на поисковых сайтах нашего необъятного интернета. Скорее всего, вы намеренно не упомянули его фамилию. Тогда могли бы написать «фамилия (персоналия) не важна» или что-то похожее. P.S. По поводу Коэльо: я в советах, относительно выбора книг, слушаю только себя и в состоянии сам приобрести заинтересовавшую меня литературу… Произведения данного автора не входят в список моих литературных предпочтений. Как говорится сами купили - сами и читайте... Удачи в написании ваших всесторонних и объективных опусов…
BoaConstriktor
5969 дн. тому
Як би там не було, але думаю, отака гіперактивність політиків зумовлена не тільки бажанням і самим увійтив сонм, ай просто "долучитися до чогось великого, божественного". Їх, ницихі продажних, дуже тягне все, перевірене віками... Однак я сумніваюся, що вони хоч трішечки візьмуть тої "історичної святості", бо вони самі не усвідомлюють, чого торкаються. То як золотий хрест у руках покидька-злодія, вкрадений із церкви. Біда ще й у тому, що після їх втручання доведеться знову освячувати наших великих.
alexa
5970 дн. тому
Согласна с автором - приглашать политиков было глупостью. Во-первых, Приглашать надо было в первую очередь деятелей культуры, науки, религии и т.д.. Отечественную интеллектуальную элиту я не идеализирую, но из этой категории больше шансов, что кого-то причислят к категории "великих", чем среди этих "рыжих" и "синих". Во-вторых, новый проект должен быть новым проектом, а не искаженной копией предыдущего.
Луканов
5970 дн. тому
Для Ніка. Коли Ви дозрієте до того, щоб оцінювати мистецтво не закількістю продаж, а за нішими критеріями - тоді ми з Вами зможемо про щось полемізувати. А поки що читайте Коельо (сподіваюся, я не помилився з написанням його прізвища), бо кількість його продажів, мабуть, іще більша. Можу подарувати якусь його книжку, бо свого часу купив здуру.
Алегарф
5970 дн. тому
А я считаю так. Савик Шустер - самый правильный выбор! И нам бы тоже не помешало посмотреть на себя, ссорящихся и враждующих из-за пустяков, его глазами, не предвзято и с лёгкой иронией. А когда помиримся - гляди, и поймём, как строить страну дальше, в каком направлении двигаться. К какой многовековой величественно-героической русско-славянской культуре возвращаться ; )
nik
5970 дн. тому
Уважаемый Луканов, этот "звичайний собі попсовик" как вы говорите, не кто иной как Фредерик Бегбедер, очень известный писатель Франции и всей Европы. Советую вам почитать современную литературу, а потом делать о ней выводы.... Для справки: его бестселлер "99 франков", резко обличающий рекламный бизнес, стал в 2000 году лидером книжных продаж во Франции, был в списке самых продаваемых книг Европы.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду