Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні. Результати експертного опитування

Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні. Результати експертного опитування

2 Листопада 2017
1884
2 Листопада 2017
14:52

Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні. Результати експертного опитування

Інтернет Свобода
1884
У жовтні 2017 року громадська організація “Інтерньюз-Україна” провела експертне опитування під назвою “Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні”. Метою опитування було виміряти думку експертного середовища щодо політики уряду стосовно Інтернет-врядування та цифрових прав користувачів.
Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні. Результати експертного опитування
Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні. Результати експертного опитування

Результати опитування показали, що в експертному середовищі немає чіткої позиції в оцінці “санкційного” указу Президента України №133/2017 від 17 травня 2017 року. Нагадаємо, відповідно до указу мобільні оператори та Інтернет-провайдери обмежили доступ до низки російських сайтів (VK.com, Yandex.ru, OK.ru, Mail.ru). 48,3% опитаних вбачають рішення як вкрай позитивне та скоріше позитивне, тоді як 40,2% надають йому вкрай негативну та скоріше негативну оцінку.

Більшість респондентів (58,9%) переконані, що цифрові права користувачів були порушені з підписанням указу №133/2017. Водночас, серед зазначених респондентів тільки 40,2% зазначили, що їхні персональні права як користувачів теж були порушені.

Чи було рішення Президента України стратегічно правильним чи неправильним? Більшість респондентів (56,2%) розглядають обмеження доступу до російських Інтернет-ресурсів якстратегічно правильне рішення уряду. Однак майже третина (26,8%) вважають рішення стратегічно неправильним.

Абсолютна більшість респондентів (83%) очікують, що українські користувачі будуть менше користуватися вище згаданими російськими Інтернет-ресурсами в майбутньому. Разом з тим, тільки 41% респондентів оцінили підписаний указ радше як ефективний.

Контроверсійним для експертів виявилося запитання щодо дієвості указу протистояти російським впливам та пропаганді – 57,7% оцінюють указ радше як недієвий.

Пропаганди в Україні поменшало – зазначили 40,7% респондентів, однак приблизно така ж кількість респондентів – 38,5% незгодні з цією тезою. Ще 21,2% не змогли  визначитися.

Також результати опитування засвідчили – респонденти переважно ознайомлені з найбільш важливими законопроектами в сфері інтернет-врядування. Зокрема, 87,5% опитаних чули або знають деталі законопроекту №2126а про основи кібербезпеки в Україні. При цьому українському уряду необхідно більш активно залучати представників громадянського суспільства до вироблення політики в сфері – адже 65,2% переконані, що органи влади недостатньо залучають неурядових фахівців до розробки політики в цій сфері.

Детальніше:

1. Немає єдиної позиції щодо блокування низки російських Інтернет-ресурсів

На запитання оцінити підписання Президентом Україну указу №133/2017, в результаті якого був обмежений доступ до низки російських сайтів, думки експерти розділилися.   31,3% оцінюють цей крок влади як “скоріше позитивно” та 17% – вкрай позитивно. 28,6% оцінили як “скоріше негативно”, а 11,6% як “вкрай негативно”. Решта респондентів – 11,6% відповіли “нейтрально”.

2. Більшість вказує: права користувачів в Україні були порушені з підписанням указу №133/2017

58,9% респондентів вказали, що цифрові права користувачів в Україні були порушені в результаті підписання Президентом України указу №133/2017, що призвів до обмеження доступу до низки російських сайтів. 19,6% вказали, що права не були порушені, тоді як 21,4% не змогли дати чітку відповідь (“важко сказати”).

3. Більша половина респондентів не відчула на собі порушення цифрових прав

На запитання до респондентів, чи були їхні персональні права як користувачів порушенні з підписаннях указу №133/201, 40,2% заявили ствердно. Водночас, 52,7% вказали протилежну позицію – що їхні персональні права не були порушені. Ще 7,1% не визначилися.

4.Незначна більшість оцінила указ №133/2017 як стратегічно правильне рішення

Незначна більшість респондентів (56,2%) вказали, що рішення Президента України щодо обмеження доступу до низки російських сайтів є “стратегічно правильним”, тоді як 26,8% заявили, що рішення є “стратегічно неправильним”. 17% респондентів обрали опцію “важко сказати”.

5. Указ №133/2017 оцінюють скоріше як нефективний

Відповіді респондентів оцінити підписаний указ №133/2017 за критерієм ефективності не є одностайні. Респондентам пропонувалося проголосувати за шкалою від 1 до 10, де оцінка 1 – взагалі неефективно, а 10 – дуже ефективно. 59% оцінили ефективність указу відповідями в шкалі 1-5, тобто схильні розглядати указ як неефективний. Тоді ж як 41% оцінили відповідями в шкалі від 6 до 10, тобто схильні вважати указ ефективним. Найбільше голосів отримали оцінки 3 (15,2%),  4 (16,1%) та 6,8 (13,4%).   

6. Українці будуть менше користуватися російськими сервісами

Більше частина респондентів (83%) вважає, що в майбутньому українці скоріше за все будуть менше користуватися російськими Інтернет-ресурсами, які підпали під дію указу №133/2017. Меншість (10,7%) вказала, що користувачі скоріше за все не будуть менше користуватися цими сайтами. 6,3% відповіли “важко сказати”.

7. Протидія російським впливам та пропаганді – скоріше недієво

Відповіді респондентів оцінити підписаний указ №133/2017 з точки зору дієвості протистояти російським впливам та пропаганді теж не були одностайними. Респондентам пропонувалося проголосувати за шкалою від 1 до 10, де оцінка 1 – взагалі недієво, а 10 – дуже дієво. 57,1% оцінили дієвість протидії пропаганді відповідями в шкалі 1-5, тобто схильні розглядати указ як недієвий. Тоді ж як 42,9% оцінили відповідями в шкалі від 6 до 10, тобто схильні вважати указ дієвим. Найбільше голосів отримали оцінки 7 (18,2%) та 4 (14,3%).

8. Складне питання: чи зменшилась кількість російської пропаганди в медіа- просторі України?

41,1% респондентів заявили, що з підписанням указу №133/2017 кількість російської пропаганди в українському медіа-просторі скоріше всього зменшилася. 37,5% вказали – скоріше за все не зменшилась. Для 24,1% респондентів було важко відповісти на запитання.

9. Цінність прав людини переважає

Ми задали складне дихотомічне питання щодо вибору між цінністю прав людини та безпекою в часи конфлікту. 41,1% відповіли про пріоритетність прав та свобод людини, тоді як 34,8% – про пріоритетність безпеки держави та територіальної цілісності. Майже кожен четвертий (24,1%) не зміг визначитися.

10. Законопроект про основи кібербезпеки №2126а – на слуху

На запитання, чи чули ви про ухвалення законопроекту №2126а про основи кібербезпеки в Україні, 48,2% респондентів заявили, що чули й знають деталі законопроекту. Ще 39,3% чули, однак не знають деталей. Тільки 12,5% до цього моменту не чули про такий законопроект.

11. Уряд недостатньо залучає громадянське суспільство до розробки політики в сфері кібербезпеки

65,2% респондентів заявили, що уряд недостатньо залучає експертів з цифрової безпеки, правозахисників, дослідників, IT-спільноту до розробки політики в сфері кібербезпеки. Тільки 1,8% вважають, що залучення громадянського суспільства є на нележному рівні. Майже третина (33%) відповіли, що їм важко сказати.

Методологія:

В рамках опитування 112 респондентів з числа представників експертного середовища були опитані представниками ГО “Інтерньюз-Україна” у період з 25 по 31 жовтня 2017 року.

До цільової аудиторії опитування увійшли респонденти з трьох ключових груп: експерти в галузі Інтернет-технологій та Інтернет-врядування, правозахисники, представники медіа-спільноти (медіа-експерти, редактори та журналісти українських ЗМІ національного та місцевого рівня).

Анкета опитування передбачала 15 запитань. 11 з них були закритими тематичними питаннями, три запитання ставили за ціль ідентифікувати респондентів, й одне – пропонувало дати згоду на опрацювання персональних даних респондентів. В анкеті містилися три типи запитань: а) запитання з відповідями у форматі множинного вибору, б) запитання з відповідями у форматі шкали від 1 до 10, в) відкриті запитання щодо ідентифікації респондента, на які респонденту потрібно було вписати відповідь самостійно.

Для проведення опитування команда проекту підготувала базу даних респондентів, що нараховує контакти 200 експертів з усіх трьох цільових груп. Запитання анкети були сформовані командою ГО “Інтерньюз-Україна” за участі консультанта-соціолога.

Анкета була створена з допомогою GoogleForm й опублікована в мережі –https://goo.gl/forms/jnsh76rcvrvOoiwF3. Посилання на анкету респонденти отримали особисто від представників ГО “Інтерньюз-Україна” на електронну пошту чи через інші комунікаційні канали.  Посилання на анкету не публікувалося на відкритих ресурсах.

Контакт: Віталій Мороз, Керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна”, +38063 700 22 66,vitaliy.moroz(at)gmail.com

Опитування було проведено в рамках проекту “Захист свободи Інтернету в Україні”, що його здійснює ГО “Інтерньюз-Україна” за підтримки Counterpart International.

Читайте також англомовну версію експертного опитування ““Регулювання Інтернету та цифрових прав в Україні” тут.

Інтернет Свобода

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Інтернет Свобода
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1884
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду