Як українські онлайн-ЗМІ висвітлюють реформи

Як українські онлайн-ЗМІ висвітлюють реформи

26 Липня 2017
2572
26 Липня 2017
15:54

Як українські онлайн-ЗМІ висвітлюють реформи

ІМІ
2572
Однією з вимог країн та організацій, що допомагають Україні вийти з кризи, була та залишається впровадження в країні реформ. ІМІ вирішив подивитись, як популярні українські інтернет-видання висвітлюють ці процеси.
Як українські онлайн-ЗМІ висвітлюють реформи
Як українські онлайн-ЗМІ висвітлюють реформи

У травні Кабінет міністрів України прийняв проект Пенсійної реформи Прем’єр-міністра Гройсмана, тому це стало головною реформаторською темою в загальнонаціональних ЗМІ.

Загалом, ЗМІ писали про три реформи: про пенсійну реформу (84% від всіх матеріалів про реформи), про земельну реформу (8%), та про реформу охорони здоров’я (4%). Про інші реформи такі, як от реформа Укрзалізниці та ЖКХ, було поширено лише по 2% матеріалів.

Пенсійна реформа

Так, у травні зі всіх новин про реформи з проаналізованих онлайн-ЗМІ, 84% стосувались саме пенсійної реформи. Більшість цих публікацій були досить скептичними. А деякі — відверто маніпулятивними.

Наприклад, новина на «Кореспондент.нет» «МВФ не одобрил пенсионную реформу Гройсмана – СМИ». У ній йдеться про те, що «головний кредитор» МВФ негативно сприйняв пенсійну реформу, проте джерело цієї інформації залишається анонімним. «Кореспондент» посилається на «Українські новини», а ті — на анонімне джерело в уряді.

Схожу новину з посиланням на «Українські новини» розмістила і Страна.ua: «Гройсман хочет снизить пенсии на 30-40%. МВФ это не понравилось». Проте в самій заяві МВФ, яку подає видання, про це нічого не сказано: «“Как и предусмотрено программой, эти дискуссии (проведенные в период работы миссии 16-26 мая) фокусировались на пенсионной и земельной реформах, а также на мерах, необходимых для оживления приватизационного процесса и обеспечения конкретных результатов в антикоррупционных усилиях” – говорится в заявлении».

Після цієї цитати журналіст робить висновок: «Простыми словами, предложенное правительством содержание пенсионной реформы МВФ не устраивает», що, окрім порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, може свідчити про бажання зманіпулювати громадської думкою.

Тобто і заголовки, і головний факт новини ґрунтується не на змісті заяви МВФ, а на анонімному «собеседнику агентства», нібито з уряду.

До слова, у новині на LB.ua «Представники МВФ 16 травня приїдуть в Україну для узгодження пенсійної реформи» сказано, вустами міністра соцполітики Андрія Реви, що «практично всі деталі проекту пенсійної реформи узгоджено з МВФ», тобто абсолютно протилежні до висвітлених в Страна.ua і Корреспонденті тези.

Та порівняно з новиною у газеті «Вести», ці маніпуляції здаються дещо іграшковими. Так, видання розмістило у себе на сайті новину з гучною назвою «Политолог о пенсионной реформе: Власть устраивает очередной геноцид», в якій політолог Дмитро Корнійчук стверджує, що реформа полягає в «уменьшении количества украинцев, претендующих на получение пенсии». Такий спосіб маніпуляцій дуже популярний в українських ЗМІ: вибрати експерта, який скаже те, що підходять виданню по тональності, з якою воно висвітлює певні теми.

В українських ЗМІ залишається досі суттєва криза експертної оцінки — експерти використовуються одні і ті ж, і з певними плямами на репутації у вигляді, наприклад, постійного коментування в джинсових матеріалах (детальніше про це ІМІ писав в статті «Експертне коло на манівцях»).

Найбільше матеріалів про пенсійну реформу, згідно моніторингу ІМІ, було розміщено у виданні «Українська правда», проте більшість з них — у рубриці «Колонки» і були швидше роздумами на тему. Такі матеріали теж частіше вказували на недоліки реформи. Наприклад: «Реформа з-під палиці», «Пенсійна реформа: бульдог з носорогом».

На реформах активно піарились українські політики, а українські ЗМІ ретранслювали такі матеріали з ознаками джинси. Так, наприклад, Олег Ляшко на сторінках «Обозревателя» називає пенсійну реформу неоголошеною війною проти українців («Ляшко о пенсионной реформе правительства: это необъявленная война против украинцев»), а «Опозиційний
блок» на інших сайтах наголошує на відмові голосування за неї (наприклад, на «Інтерфаксі»: «“Оппоблок” буде голосувати проти пенсійної реформи»).

Піарились на критиці реформи не лише теперішні політики, але й, наприклад, колишній Міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Газета «Вести» розмістила матеріал «Клименко: Из-за пенсионной реформы Гройсмана украинцы будут работать до конца жизни».

Водночас, державна інформаційна агенція «Укрінформ» висвітлює реформи переважно або нейтрально, або позитивно. Так в Укрінформі Перший віце-прем’єр- міністр Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів розповідає, чому потрібна пенсійна реформа: «Пенсійна реформа насамперед має створити умови для людини, яка працює, щоб забезпечити і гідну зарплату, і гідну пенсію потім», а так Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин про свою віру в земельну реформу: «Земельна реформа може стати поштовхом для залучення інвестицій –
Данилишин».

Реформа охорони здоров’я

Одна з реформ, яка висвітлюється особливо критично, є реформа охорони здоров’я. У травні кількість матеріалів, присвяченій цій темі, склала 4% від матеріалів про реформи. Але їх тональність особливо не змінилась. Наприклад, у статті «Выживут не только лишь все. Что означает для страны и народа реформа здравоохранения Ульяны Супрун» журналіст Страна.ua пише, що обумовлені реформою зміни «являются весьма спорными и болезненными для общества».

Видання УП, Цензор.net фактично стали на сторону Супрун, розмістивши матеріал «Реформа охорони здоров’я торкнеться всієї медичної галузі – від освіти до фармринку, – МОЗ. ІНФОГРАФІКА», у якому також зазначено, чому реформу намагатимуться дискредитувати, і чому лікарі мають від неї насправді виграти. Програти має натомість «фармацевтична мафія».

На думку медіа-експертів ІМІ, загалом з своїм завданням критикувати та ставити під сумнів дії політиків українські ЗМІ справляються непогано, хотілось би лише, щоб ця критика більше спиралась на факти і професійний аналіз, а не на ставлення журналістів чи медіавласників до певних політиків чи процесів.

Олена Голуб, Ірина Чулівська, ІМІ

Публікацію підготовлено в рамках проекту “У-Медіа”, який реалізується ІМІ за підтримки Інтерньюз Нетворк.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
ІМІ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2572
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду