Вперше за багато років відверто дискутували на теми «Журналістська солідарність», «Редакційна політика і відповідальність перед волинянами», «Джинса» і журналістські стандарти», «Реформування ЗМІ», «Журналістська освіта» газетярі й інтернетники, телерадіожурналісти, фрілансери, керівники ЗМІ і, що стало несподіванкою для організаторів, керівники області.

 «Влада несе не лише великі повноваження, але й великі випробування», – визнав серед іншого голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик. – Плюси та мінуси є в кожній роботі, в тому числі й у владі. Майже за 3 роки перебування на посаді ми пройшли різні періоди співпраці. Можливо, часом і критика журналістів була безпідставною, а відповідь із нашого боку – надто жорстка. Втішає, що мас-медіа навчилися не просто критикувати, а вносити пропозиції.  Тому на Волині склалася взагалі унікальна ситуація: співпраця між четвертою владою і владою виконавчою є набагато тіснішою, ніж облдержадміністрації та найвищої законодавчої влади нашої області».

Перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик (один із небагатьох представників влади, який віддавна є членом НСЖУ) зауважив, що неправильно журналістику ставити на четверте місце у владі, оскільки вона як суспільно значима має бути пріоритетом в Україні.

«Навколо кого солідаризуватися: довкола читача, який нас читає, чи власника, який нас утримує? Головне – проблема економічної незалежності мас-медіа», – зауважив Юрій Ричук, підсумувавши, що солідарності між журналістами на Волині немає як такої.

«Ми – ковельська міськрайонна газета «Вісті Ковельщини» – вже перереєстрували юридичну особу та отримали нове реєстраційне свідоцтво друкованого ЗМІ у формі ТзОВ. Що далі? А далі більшість місцевих газет – до 75% – зникне з медіа-простору Волині. Відбувається свідоме знищення місцевих медіа», – спрогнозував багаторічний редактор районки Микола Вельма.

«На жаль, журналістика на Волині сьогодні перетворилася на непрозорі проекти, які просто конкурують між собою за аудиторію», – сказав Володимир Гунчик, закликавши на власному досвіді колишнього директора автозаводу шукати потужних інвесторів.

А ще журналісти часто стають інструментом в інформаційних війнах і  в політичних іграх, - додала секретар НСЖУ, директор Волинської філії Національної суспільної телерадіокомпанії України  Ольга Куліш: «Хтось це робить від необізнаності, а дехто - свідомо.    Це може призвести до того, що нас перестануть поважати, ЗМІ перестануть бути джерелами надійної інформації. І не тільки зовнішні інформаційні впливи  є руйнівними для нашої держави. Внутрішні політичні і бізнесові  війни в ефірі, інтернеті, на шпальтах газет  нищать довіру аудиторії, і це дуже небезпечно, це дуже великий виклик для журналістики».

«Сьогодні один із шанованих суддів, вітаючи зі святом, побажав, щоб працівники ЗМІ не перетворювалися на мух, які навіть у квітучому полі знайдуть купу екскрементів і порозносять заразу по всіх усюдах, а стали бджілками, які навіть у занедбаному хліві здатні відшукати серед зілля пахучу квітку, щоб із неї зібрати мед! Цього всім побажаю і я, – поділився враженнями головний редактор «Волинської газети», заступник голови облорганізації НСЖУ Володимир Данилюк. – Щодо роздержавлення, то, на жаль, ним в Україні займаються чиновники, які прийшли до влади в результаті різних політичних проектів, котрі й створили свою систему підконтрольних ЗМІ».

 Професія, яку потрібно постійно наздоганяти, - так про свій фах говорять журналісти. Нові технології, запити аудиторії та реформи - аби встигнути за ними – сидіти, склавши руки, точно не можна. Популярний волинський ді-джей і головний музичний редактор радіостанції «Луцьк» Сергій Ткачук на четвертому році реформування обласної телерадіокомпанії став мало не філософом: «Наша професія змінюється, трансформується кожної секунди, і те, що було  журналістикою 20 років назад, зараз вже не сприймається. Все змінюється і ті зміни, які відбуваються в роботі радіостанції, де я працюю, ми очікуємо, що ті зміни будуть на краще».

Підсумовуючи, голова облорганізації НСЖУ Михайло Савчак зазначив, що журналістська солідарність має проявлятися в повсякденному редакційному житті кожного творчого колективу, а органи влади, друкарні і поштовики повинні ставитися до всіх медіа однаково, не складаючи списків «чужих» і «своїх», яких треба бойкотувати чи штучно підтримувати. В жодному разі не можна допустити знищення місцевих мас-медіа або процесу їх повного поглинання доморощеними товстосумами.

Почергові модератори дискусії: керівники інтернет-видань Андрій Лучик, Наталія Пахайчук, Юрій Ричук, телерадіожурналіст і викладач Тарас Літковець, газетярі Святослав Лисюк, Володимир Данилюк переконані, що ця конференція – лишень перший крок до об’єднання медіа-спільноти навколо ідеї суспільної відповідальності, тому першими й підписалися під Меморандумом волинських журналістів «За чесну журналістику!», текст якого затвердили учасники конференції. Того ж дня документ підписали 28 журналістів. А далі збір підписів за чесну журналістику триватиме в редакційних колективах і в офісі облорганізації НСЖУ. 

Меморандум волинських журналістів «За чесну журналістику!»

Усвідомлюючи високу відповідальність перед суспільством, право людей на отримання правдивої інформації, ми, що нижче підписалися, волинські журналісти з теле- і радіоорганізацій, газет, журналів, інформаційних агентств та інтернет-видань, фрілансери, керівники ЗМІ та члени професійних творчих спілок, заявляємо:

1. Ми вірні об’єктивній реальності, тому в творчій діяльності намагаємося бути максимально об'єктивними, правдивими, коректними, відповідальними за свою справу.

2. Ми дорожимо власним авторитетом і репутацією, несемо не лише юридичну, а й моральну відповідальність перед суспільством за правдивість повідомлень і справедливість суджень, поширених за власним підписом, під псевдонімом чи анонімно, але з нашого відома та згоди.

3. Ми поважаємо професійні права колег, тому відмовляємось від завдань, які принижують журналістів в очах громадськості. Водночас залишаємо за собою право на внутрішньоцехову дискусію.

4. Ми поширюємо лише ту інформацію, у правдивості якої переконані. Уникаємо неповноти або неточностей при викладі інформації, навмисного перекручування фактів, поширення недостовірних даних про людину. А в разі поширення недостовірної інформації, перекручених фактів, зведення наклепів на людину, незалежно від обставин виникнення цієї ситуації, зобов’язуємось спростувати неправдиві відомості, виправити помилки і публічно попросити вибачення.

5. Ми утримуємось від протизаконних способів одержання інформації, не піддаємося на провокації й самі не провокуємо опонента з метою подальшого показу його реакції широкому загалу.

6. При виконанні професійних обов'язків ми не застосовуємо фізичну силу. Водночас залишаємо за собою право на самозахист, якщо виникає загроза нашому життю чи здоров’ю.

7. Ми не використовуємо своє службове становище в особистих цілях. Як тяжкий злочин сприймаємо факти одержання колегами за будь-яких обставин платні (хабара) за поширення брехливої інформації.

8. Заявляємо про своє право відмовитися від виконання завдання редакції із підготовки та публікації власної інформації, якщо її зміст після редакційної правки зазнав істотних змін, пов’язаних з порушенням норм журналістських стандартів і професійної етики.

9. Ми засуджуємо плагіат, а кожен факт його появи у волинських ЗМІ піддаватимемо гострій критиці, оприлюднюючи імена викрадачів чужих думок і творів.