Про гіперлокальні медіа у Данії

У нас є комерційні медіа, що охоплюють значні території, і є багато нових медіа-організацій, які працюють на менші аудиторії. Найчастіше їх створюють журналісти, які пішли із великих видань та створили власний бізнес. Також буває, що місцеві організації створюють гіперлокальні медіа – спершу аби просувати себе, але з часом починають повноцінно висвітлювати життя громади. Усе більше бізнесів співпрацюють із  гіперлокальними медіа, і в Данії це стало трендом.

Наприклад, лише в Копенгагені, окремі райони мають свої гіперлокальні медіа, як-от minlandsby.dk, rundtombringe.dk, alken.dk і strandvejen.nu. Інші місцевості теж розвивають власні гіперлокальні медіа, наприклад, у Північних районах єhalsnaes.lokalavisen.dk, ugeabisen-syd.dk та bornholm.nu. Деякі із них настільки успішні, що почали випускати власні паперові версії, інші мають лише одного журналіста у штаті, а решту пишуть жителі села чи району, на яке працює видання. Тому маємо тенденцію, коли громада стає дуже активною. Водночас, часто журналісти працюють на велике видання, але пишуть і до гіперлокального медіа – особливо, коли живуть у невеликому містечку, яке потребує інформування.

Про фінансування

Гіперлокальні медіа вигідні тим, що їх легко створити, адже не потрібно багато фінансів. Основні витрати – заробітна плата працівникам, яких може бути двоє. Важливо, аби журналісти вміли бути бізнесменами і думали про медіа як бізнес. Це може бути складно для деяких медійників, які не звикли піклуватися про фінанси.

Треба розуміти, що не завжди велика територія, яку охоплюють традиційні медіа, є для них виграшною. Коли працюєш на значну кількість людей, програєш у релевантності, яку мають гіперлокальні медіа. Останні зосереджуються на маленьких громадах і, звужуючи свою аудиторію, стають ближчими із читачами. Релевантність матеріалів дозволяє більше заробляти на малих територіях, бо, коли знаєш інтереси аудиторії, можна перетворити місцеве видання у прибутковий бізнес.

Особливість гіперлокальних медіа  – вони менше залежать від реклами, бо мають інші способи заробити. Можна знайти спонсорів серед місцевих бізнесів або ж започаткувати модель членства, коли люди кожного місяця надсилають певну суму. Утім, це не те саме, що підписка на газету, бо люди сприймаються не як прості користувачі, а як частина спільноти, а отже є більше залученими у створення контенту. Ще одна модель – платити за окремі статті. Гіперлокальні медіа також можуть мати макро-рекламу, коли люди платять за власні оголошення, і фінанси приходять від окремих людей, а не від компаній.

Про аудиторію

Соцмережі можна використати як засіб промоції для власного бізнесу, бо можна створити гіперлокальне медіа у Фейсбуці. Замість того, аби вкладати фінанси у створення і розкрутку сайту, соціальні мережі дозволяють протестувати попит та аудиторію, після чого вже можна створювати власний сайт. Утім, соцмережі можуть бути і перешкодою, адже кожен може робити те, що робиш ти, і так дуже зростає конкуренція. У такому випадку я раджу гіперлокальним медіа працювати разом, адже соцмережі відкривають багато можливостей для співпраці.

Про те, чому гіперлокальні медіа стають популярними 

Ці медіа подобаються людям, бо вони швидші і ближчі за традиційні. Є багато успішних гіперлокальних видань, які повністю себе забезпечують і заробляють на спонсорстві. Щомісяця вони отримують потрібні гроші, бо на початку прорекламували свою ідею, і зараз не переймаються за фінансову сторону. Це найвигідніший шлях організувати власну компанію.

Не думаю, що Данія має якусь особливу традицію щодо гіперлокальних медіа, просто журналістика як така дуже змінилася за останній час. Традиційні медіа програють, бо не можуть ефективно висвітлювати місцеві новини, і люди шукають альтернативу. Тому коли вони бачать вартісне джерело, то підтримують його. Цифрові медіа та соцмережі роблять все значно простішим. Я впевнений, що це лише початок більшого тренду, і ми маємо території, де цей тренд тільки починається.