Сексистські медіаролі жінок: прикраса для чоловіка, «берегиня»

Сексистські медіаролі жінок: прикраса для чоловіка, «берегиня»

27 Серпня 2015
3227
27 Серпня 2015
09:34

Сексистські медіаролі жінок: прикраса для чоловіка, «берегиня»

3227
Сексистські медіаролі жінок: прикраса для чоловіка, «берегиня»
Сексистські медіаролі жінок: прикраса для чоловіка, «берегиня»

На сьогодні далеко не всі розуміють у повному сенсі термін сексизм. За визначенням, сексизм - це світогляд, в якому стверджується нерівне становище і різні права статей. Для України ця проблема є актуальною, не дивлячись на те, що існує закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», - пише студентка ІІІ курсу Факультету журналістики Національного університету ім. Івана Франка Ольга Лихобабіна

 

Українське суспільство досі залишається патріархальним, тому сексизм переважно спрямований на жінок. Тенденції прояву сексизму можна спостерігати у ЗМІ. Стосується це, перш за все, політичної сфери. Вона, як відомо, залишається й сьогодні переважно чоловічою площиною. Медіа зазвичай замовчують професійні якості жінки-політика, натомість привертають увагу до її вбрання та зачіски. Натомість чоловіки-політики постають як сильні та рішучі особи, які можуть прийняти важливе і незалежне рішення.

 

Про це висловлюються і самі політики, про тому, не тільки чоловіки. Так, екс-спікер парламенту Володимир Литвин у своєму травневому інтерв'ю (2009 р.) висловився, що не сприймає своїх колег-жінок, бо на його думку, у політику йдуть «нещасні, обділені увагою і турботою». Такої ж думки дотримувалася тоді Ганна Герман, в житомирському телецентрі вона заявила: «Найвища місія жінки - це готувати обіди, щось там удома робити, берегти дім». 

 

Доволі довгий час таку саму репутацію мала Юлія Тимошенко. Їй довелось багато працювати і доводити колегам-чоловікам, що вона є нічим не гіршим політиком, а інтелектуальні здібності ніяк не пов'язані зі статтю.

 

Упередженою думкою є те, що тільки чоловікові властиві «серйозні якості», такі як раціональність, лідерство, логічне мислення, а також орієнтація на роботу, або ж кар'єру. Натомість для жінки характерні: емоційність, пасивність, перевага інтуїції над раціональністю та орієнтація на дім та сім'ю. ЗМІ намагаються показати цілковиту залежність жінки від чоловіка. Для аудиторії створюється декілька образів такої жінки.

 

По-перше, це жінка-матір. Для неї головним стає її сім'я, а найважливішим - турбота про дітей та чоловіка. По-друге, образ жінки-господині, яка більш за все полюбляє свій дім. Для неї радістю є процес доглядання за цим будинком, всі новітні елементи побутової техніки, а ввечері - телевізор. Третім образом є прикраса. Тобто прикраса для чоловіка. Всім своїм образом вона несе цю красу.

 

Саме через такі штучно створені образи виникають упереджені погляди в суспільстві стосовно ролі і місця жінки. За думкою гендерної експертки Марії Дмитрієвої, дуже важливо, «щоб засоби масової інформації приділяли увагу жінкам поза межами звичного для нас спектру "чоловік - захисник, жінка - берегиня", тому що наше життя значно розмаїтніше».

 

«Журналісти пишуть про жінок так, ніби жінки є хворобливими неземними створіннями, - зауважила Марія. - Оце постійне відтворення риторики "справжніх чоловіків" і "жінок берегинь" приносить набагато більше шкоди, ніж користі». Тобто ЗМІ необхідно відходити від стереотипного сприйняття професій, а також упереджених поглядів стосовно інтелектуальних можливостей жінки. 

 

Так, народна депутатка Вікторія Сюмар зазначила: «Проблеми із дискримінацією варто починати вирішувати всередині себе самих. Робиш вибір? Роби його, бери відповідальність. Будь-яка кар'єра вимагає повної віддачі часу, вмінь і багато чого іншого. Однак, жінка жертвує чимось більше, ніж чоловік».

 

На сьогодні можна переконатись, що жінки присутні у багатьох професійних сферах, які раніше вважались виключно чоловічою площиною. Тому необхідним є дотримання гендерної рівності у ЗМІ, важливим також є рівність кар'єрних можливостей та неупереджене ставлення збоку суспільства при висвітленні ролі жінки.

 

Ольга Лихобабіна, студентка ІІІ курсу Факультету журналістики Національного університету ім. Івана Франка. 

Ілюстрація - Фабіо Уртадо (Fabio Hurtado).

Матеріал написаний в рамках практики в Інституті масової інформації

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Ольга Лихобабіна, для ІМІ
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3227
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду