Під час зустрічі, організованої «Українською школою журналістики» та її польськими партнерами, представники українських ЗМІ мали нагоду поспілкуватися з колективом опозиційного білоруського телеканала «Белсат», який веде мовлення із Варшави.

Канал було створено 2007 року за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Польщі. Сьогодні «Белсат» продовжують підтримувати польський уряд, грантові проекти з Нідерландів, Швеції, інших європейських країн. Необхідність такого ЗМІ білоруські журналісти, які переважно складають колектив «Белсату», пояснюють відсутністю на той час серйозного телеканала, який повністю транслювався б білоруською мовою, дотримувався демократичних цінностей на противагу авторитарному режиму Лукашенка і показував інший, європейський, бік білоруської культури, а не лише її радянізовану модель. Все це відображено в «Цінностях Белсату», з якими канал вийшов у світ.

Ефірна сітка мовника здебільшого заповнена новинними («Об'єктив»), історико-культурними («Історія під знаком погоні»), економічними («Сальдо») програмами, політичними ток-шоу («Розмова дня», «Форум»), є також авторські, правознавчі, репортерські програми, дитячий контент, художні фільми та інші телепередачі. Щодня канал дивляться близько 500 тисяч глядачів по всьому світу.

СПЕЦИФІКА ПІДПІЛЛЯ

Особливістю і головною складністю в роботі «Белсату» є заборона на акредитацію в рідній Білорусі. Ще з початку створення каналу Олександр Лукашенко назвав «недружнім» проект, який мовитиме на Білорусь із Польщі. Відтоді журналісти «Белсату» працюють там фактично в партизанських умовах.

«Після того як стала відомою дата наступних президентських виборів у Білорусі, постійно затримують когось із наших кореспондентів, нищать техніку й відбирають записи. А потім, не соромлячись, відпускають за тисячу доларів. Але ми до цього вже звикли, навчилися хитрувати, - розповідає редактор інформаційних програм «Белсату» Аляксєй ДЗІКАВІЦКІ. - Наприклад, у кожного оператора є дві карти пам'яті для камери. Якщо він бачить міліцію, то швидко виймає носій із записами, а чисту ставить назад. А після затримання головне вчасно подати сигнал або щоб це зробили колеги. Тоді ми підключаємо всі сили, в міліцію надходять сотні дзвінків, небайдужі цікавляться долею цієї людини. У міліції не знають, як реагувати, але часто відпускають за штрафи, аби не морочити собі голову».

Працювати на публічних заходах у Білорусі журналісти «Белсату» звикли настільки, що часто не ховають своїх посвідчень на мікрофонах. А раніше траплялися й курйозні випадки. «Там, де ми, завжди є камера спецслужб, прокуратури, міліції, - каже Аляксєй. - Вони не марковані, як і наші. Одного разу до оператора підійшла людина в цивільному, але з усього видно, що силовик. Запитує: «Що ти тут робиш?» Оператор: «Працюю. А ти?» Той у відповідь: «Я теж працюю», - віддав честь і зник».

ЗА СПІЛЬНІ ПРИНЦИПИ

Колектив «Белсату», який працює на інформаційні програми, налічує понад сімдесят людей. Вони охоплюють всі області Білорусі, є кореспонденти в Польщі, Чехії, Росії, Україні. Ці люди переважно є фрілансерами, а не штатними працівниками. Така специфіка їхньої роботи. У Білорусі є підпільні студії, в яких знімаються розмови з гостями. Якщо треба вийти в ефір із якогось заходу, то доводиться записувати журналіста раніше, а потім додавати відеоряд. У Варшаві умови теж не королівські, якщо порівняти з центральними польськими каналами, розповідає Аляксєй Дзікавіцкі. «Техніка аж ніяк не нова, студії не дуже великі. Та головне, що ми можемо говорити тут все, що хочемо, запрошувати важливих людей, подавати глядачам об'єктивну, зважену інформацію про події в Білорусі й світі, досягати тих цілей, які ставили перед собою під час створення каналу. Для цього в «Белсаті» ми зібрали хороший колектив однодумців, розумних людей, які часто працюють не за матеріальні вигоди, а за наші спільні переконання та принципи. Не кожен витримає таких умов, у яких працюють наші кореспонденти. Для західних журналістів це нонсенс: переслідування, арешти», - розповідає редактор.

«МИ ТРИМАЄМО ЗА ВАС КУЛАКИ»

Останні події в Україні значно змінили сітку мовлення «Белсату». На думку редакторів і творців каналу, зміни, які відбуваються в нашій державі, безумовно впливають і на білорусів. І наскільки правильно вони зможуть оцінити ситуацію в Україні, залежить від ЗМІ передусім.

«Під час подій на Майдані майже сто відсотків нашого ефіру було присвячено мітингам протесту, його учасникам, протистоянням із міліцією. З ефіру прибрали більшість програм та фільмів, аби приділити максимум уваги Україні, - розповідає Аляксєй. - Ми ходили по редакції з українськими стрічками, а наші кореспонденти постійно були і на Майдані, і в Криму під час анексії. Деяким навіть довелося ризикувати, сидіти там у підвалах, щоб не загинути. У редакції ми працювали із сьомої ранку й до пізньої ночі, потім залишалися тут спати і день починали новинами з України, коментарями українських експертів і навіть ретрансляцією ваших каналів. Зараз ми вже менше говоримо про це, але рідко буває день, коли ми не згадуємо Україну. У нас є спеціальна група, яка тримає руку на пульсі подій в Україні і готує про це матеріали. Також приводимо до нашої студії якомога більше українців. Від студентів-політологів та журналістів, які тут навчаються, до відомих політиків, які часто відвідують Варшаву».

На думку пана Дзікавіцкі, значення вирішення конфлікту в Україні складно переоцінити для всієї Європи, і передусім для Білорусі. «Ми тримаємо за вас кулаки, бо ваша перемога - це буде й наша перемога. Якщо Україна почне розвиватися, піде вперед, якщо буде справжня інтеграція з Європейським Союзом, це стане аргументом для наших «лукашистів», - вважає білоруський журналіст. - У нас немає ближчого народу, аніж ви. Якби ми об'єдналися з єдиними цілями, та ще й долучили до цього поляків, - уявіть, яка сила це була би в Європі».