Китайські журналісти дізналися на «Інтері», що нові медіа в Україні ще не загрожують існуванню традиційних ЗМІ

Китайські журналісти дізналися на «Інтері», що нові медіа в Україні ще не загрожують існуванню традиційних ЗМІ

30 Червня 2015
2419
30 Червня 2015
16:05

Китайські журналісти дізналися на «Інтері», що нові медіа в Україні ще не загрожують існуванню традиційних ЗМІ

2419
Китайські журналісти дізналися на «Інтері», що нові медіа в Україні ще не загрожують існуванню традиційних ЗМІ
Китайські журналісти дізналися на «Інтері», що нові медіа в Україні ще не загрожують існуванню традиційних ЗМІ

Цими днями Україну відвідали китайські журналісти. П'ятеро наших колег з іншого кінця світу були, так би мовити, повноважними представниками трьохсоттисячної армії працівників мас-медіа Піднебесної, об'єднаних у Всекитайській Асоціації журналістів.

 

Нещодавно НСЖУ визначила переможців творчих конкурсів, які проводить щороку до професійного свята. 25 червня у прес-центрі Спілки відбувся медіа-захід з нагоди їх нагородження.У рамках заходу було проведено круглий стіл за участі журналістів і медіа-експертів з питань професійних викликів та редакційних стандартів у сучасних реаліях. У його роботі взяла участь і делегація Всекитайської Асоціації журналістів. А після закінчення круглого столу і нагородження переможців творчих конкурсів гості з Китаю й відвідали службу новин телеканалу „Інтер", що розташована у приміщення колишнього кінотеатру по вулиці Щусева, 26.

 

Кажуть, що нічого випадкового в світі не буває. Якщо так, то це символічно, що службу новин одного з найрейтинговіших телеканалів розмістили у колишньому кінотеатрі.За радянських часів то було місце розваг і отримання якоїсь інформації через кіножурнали перед сеансами кінофільмів, а зараз тут акумулюють суто інформацію. Та минуле дає про себе знати запахами сірководню звідкись з підвалу. Мініатюрна китаянка зморщила акуратний носик, але зауваживши мій погляд, миттєво набрала зосередженого, серйозного вигляду. Що то тисячолітній досвід нації у стриманості і ввічливості! А я собі подумав: може то нагадування нинішнім журналістам „Інтеру", що недостовірні новини негарно пахнуть?..

 

Українцям було що показати колегам з Азії

 

Екскурсію гостям директор компанії „Національні інформаційні системи", що виробляє для „Інтеру" програми „Новини", „Подробиці" й „Подробиці тижня", Олександр Пилипець, а також заступник виконавчого директора інформаційної служби новин Максим Денк почали з тележурналістського комплексу. Пилипець пригадав, як розпочинав роботу всередині 90-х років минулого століття, як їздив на зйомки з орендованими камерами. А зараз так званий парк телевізійної техніки „Національних інформаційних систем", яка виїжджає на зйомки, складають 24 суперсучасні камери (10 маленьких). Невеликі є дуже зручними для зйомок у наш нелегкий військовий час. З ними виїжджають в зону АТО. До них маються також малі системи передачі даних через мережу мобільних операторів. Це дає можливість журналісту демонструвати зображення в прямому ефірі просто в польових умовах, робити прямі включення у програмах новин.

 

Господарі захоплено розповіли, що канал застосовує найсучасніші комп'ютерні медіатехнології, першим в Україні вжив цифровий стандарт SDI, використовує оптоволоконні лінії для високоякісного зв'язку зі станціями і джерелами програм. Для виробництва новин тут використовуються сучасні технології NewsRoom.

 

Показали колегам і багатоканальну автоматизовану апаратну; апаратну, де знаходяться режисери; апаратні, у яких розшифровують відео, монтують сюжети; технічну апаратну, до якої надходять усі зовнішні сигнали і відеопотоки; супутникову, ефірну, звукову апаратні і прочая, і прочая, і прочая. Усе сучасне, доглянуте, усе в роботі.

 

Господарі були гостинними і давали відповіді на всі запитання. А гостей особливо цікавило, чи потрапляють у випуски новин „Інтеру" події, які відбуваються в Китаї? На що Максим Денк лаконічно і делікатно відповів:

 

- Так, ми співпрацюємо з інформаційним агентством CCTV (Центральне телебачення Китаю). Воно має одне з кращих у світі покриття. Коли в якійсь точці земної кулі відбувається щось цікаве для нас, то 99 відсотків вірогідності, що CCTVтам присутнє.

 

Тобто, Китай не є пріоритетом для наших новинних компаній, як, власне, і Україна для Китаю. Але контакти усе ж тримаємо...

 

У зоні АТО постійно знаходяться три знімальні групи „Інтеру"

 

Особисто мене цікавило, скільки взагалі журналістів на „Інтері" роблять новини, і скільки працює в зоні АТО? На що Олександр Пилипець відповів:

 

- У нас діє 15 регіональних корпунктів, 7 міжнародних (США, Велика Британія, Росія, Німеччина, Брюссель (Бельгія) і Австрія, корпункт якої закриває й Італію. Тут у редакції трудиться близько 40 журналістів, включаючи й міжнародну редакцію, яка працює на стрічках закордонних новин. Загалом це десь 80 осіб. Окрім того, є ще чимало редакторів, які працюють над інформацією, випускові редактори, регіональні редактори. За рівнем достовірності ми перевіряємо інформацію до п'яти разів!

 

А Максим Денк додав:

 

- У зоні АТО працюють журналісти, які самі виявили бажання там бути. Таких у нас шестеро і близько 10 операторів. Кожні два-три тижні вони міняються. Охорони в них немає. Подаємо списки у штаб АТО, в СБУ, що такі то люди будуть там працювати, і все. Каски, бронежилети - весь їхній захист. З ними також водій, який їх скрізь возить.

 

Однак перелічив Денк прізвища восьми військових кореспондентів. Це - Роман Бачкала, Ірина Баглай, Ярослав Гречко, Руслан Сміщук, Веніамін Трубачов, Олександр Пантелеймонов, Андрій Лащ. Про події в АТО, як ми усі знаємо, у новинних програмах „Інтеру" розповідають кожного дня. Як наголосив Пилипець, там постійно знаходяться три знімальні групи. Дві в районі Краматорська: одна група закриває Донецьку область, друга - Луганську. Усе що там відбувається за цілий день, вони збирають і видають або сюжетом, або роблять включення в підсумковому випуску. А одна група дислокується в Маріуполі.

 

Негативний приклад Росії. І позитивний Китаю?

 

Отак за оглядом служби новин і спілкуванням ми зустріли ведучого ток-шоу „Чорне дзеркало" Євгена Кисельова. Пан Євген саме готувався до чергового випуску „Чорного дзеркала". Однак, виділив десять хвилин зі свого напруженого графіку для розмови з китайськими колегами. Їх, звісно ж цікавило, чи був він у Китаї ічи доводилося йому, як ведучому, торкатися теми Китаю або якихось подій у цій країні. Кисельов зізнався, що не є спеціалістом по Китаю, але добре знається на китайській кухні, яка є його найулюбленішою. У самій Піднебесній не був, лише - у Гонконгу. Очевидно, і для нього Китай не пріоритет. Україна куди цікавіша...

 

Та усміхнені колеги з Азії продовжували розпитувати метра журналістики.

 

- Оскільки зараз неабияка конкуренція на медійному ринку України, - говорив один з них, - чи не бачить пан Євген загрози для телевізійних компаній з боку Інтернет-медійного простору?

 

От тут Кисельов і сказав:

 

- Якщо замислитися над тим, якими темпами росте населення Китаю стосовно населення інших країн, особливо України і Росії, усі ми за декілька століть будемо китайцями. Так само пройде ще декілька десятиліть і основним носієм телебачення стане дуже швидкий і загальнодоступний Інтернет. Відповідно, класичне телебачення буде видозмінюватися, пристосовуватися. Тобто всі будемо китайцями, і всі будемо дивитися телебачення через Інтернет. Але насьогодні вирішальну роль усе ж відіграє традиційне телебачення. І приклад сусідньої Росії це дуже переконливо продемонстрував. Уже понад десять років, зокрема і в Росії, обговорюється тема недалекого майбутнього так званих нових медіа, які невдовзі мають витіснити традиційні медіа. У якійсь мірі це відбулося. Газети і журнали перестали відігравати ту роль, яку вони відігравали раніше. Але ж зовсім вони не зникли, а лише змінилися... Що ж до Росії, то ліберальні, опозиційно налаштовані онлайнові ЗМІ не змогли нічого протиставити державним телеканалам, які поширюються традиційним способом. І подивіться, як там за два роки державна російська проурядова пропаганда зуміла консолідувати виборців навколо пана Путіна! Звичайно, треба робити поправку на конкретну країну. У країнах невеликих, більш розвинутих і з більш освіченим народом ситуація дещо інакша. Приміром, в Естонії, де таке враження, що вся країна покрита вай фаєм.

 

Найбільш допитливий китайський журналіст підсумував: „Таким чином, в Україні нові медіа ще не загрожують існуванню і розвитку традиційних"... І пан Кисельов з ним погодився, додавши, що наразі вони мирно співіснують. Однак люди, які належать до еліти суспільства, про новини в світі і Україні дізнаються таки через Інтернет. І навіть телевізійні сюжети дивляться там.

 

Олександр ВІВЧАРИК, прес-служба Національної Спілки журналістів України

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Олександр Овчарик, для «Українські новини»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2419
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду