Як називати людей, що взяли в руки зброю, чи давати їм місце в ефірі, в чому головні помилка журналістів, що висвітлюють події, пов'язані з війною, - ці та інші питання обговорювалися під час семінару-тренінгу «Редакційна політика в часи війни (АТО)», що відбувся 13 лютого в Черкасах.

Головним тренером заходу, який організувала Національна спілка журналістів України, була відома журналістка та громадська діячка Ірина Федорів, донедавна - керівник інформаційно-аналітичного відділу програми «Вікна-Новини» телеканалу «СТБ», одна із засновників проекту сайтів територіальних громад Києва та Київської області.

Як зауважив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, Спілка ініціювала цей тренінг, аби журналісти могли не тільки обговорити етичні питання подачі тих чи інших тем у військовий час, а й практично подивитися, як правильно чи неправильно робити сюжети, подавати матеріали, щоб не викликати несприйняття в аудиторії.

- Наші мирні редакційні будні не готували нас до роботи в часи війни, подібних знань бракує кожному журналісту, тому здобувати їх і вдосконалюватися доводиться в ході роботи, - зазначив Сергій Томіленко.

З цим погоджується тренер Ірина Федорів. За її словами, раніше робота журналіста в воєнних умовах здавалася чимсь дуже примарним і далеким. З досвіду роботи на каналі СТБ, головні питання, з якими стикалися журналісти - як називати людей, котрі взяли в руки зброю, чи давати їм слово в ефірі.

- Наша редакція прийняла однозначне рішення - не давати. Але тут немає єдино правильного рішення. Я радше погоджуся з думкою журналіста Андрія Куликова, який говорив: давати слово терористам можна, але чи в нас вистачить вміння і ерудиції пояснити аудиторії, що вони насправді говорять. Тобто кожні такі слова мають бути роз'яснені, - коментує Ірина.

Також вона радить журналістам не зловживати темою похоронів українських солдат. За її словами, зараз цим «грішать» практично всі регіональні канали. Помилковим є також починати випуск новин чи сюжет з «похоронної картинки».

- Потрібно показати перш за все, якою була ця людина за життя, а не вінки і труну - адже саме цією картинкою солдат запам'ятається тисячам глядачів.

Коментуючи випуски новин загальнонаціональних каналів, Ірина Федорів зауважує: вони стали практично однаковими. Теми новинних сюжетів - це переважно АТО, засідання Уряду чи РНБО.

- Менше стало соціальних матеріалів і менше розслідувань. Журналісти приділяють дуже мало уваги антикорупційним розслідуванням, хоча це, можливо, навіть важливіше, ніж деякі сюжети про АТО. Адже там люди воюють для того, аби тут корупції не було. І журналісти повинні за цим слідкувати, - зазначає Ірина Федорів.

Для журналістки обласної газети «Нова Доба» Надії Білоус, поради медіа-тренера були дуже корисними.

- Журналіст радила показувати життя солдатів АТО після повернення, адже дійсно цих людей з часом забувають, а у них безліч проблем. Корисним було зауваження про те, що анонси до випусків новин мають бути змістовними і розповідати суть, показувати емоції. Гадаю, це стосується і газет - анонси мають спонукати людину до прочитання матеріалу. Важлива і порада, аби журналісти залишалися рушійною силою, спонукали владу до дій, слідкували за темою до кінця, - зазначає Надія Білоус.

Журналіст ТРК «Вікка» Олена Берестенко каже: у своїй роботі намагається не втрачати «інформаційної форми», але такі зустрічі для кожного журналіста є корисними.

- Це ще одна можливість нагадати журналістам про важливість так би мовити інформаційного «тонусу». Дуже корисно було почути думку «з боку». Іноді кілька ґрунтовних порад авторитетної людини-практика у рази корисніші, аніж прочитана книга зі спеціальності, - зауважує Олена.