«Міф про Бандеру донині розламує Україну навпіл»

«Міф про Бандеру донині розламує Україну навпіл»

6 Грудня 2014
10491
6 Грудня 2014
10:27

«Міф про Бандеру донині розламує Україну навпіл»

10491
Зйомки документального фільму про ідеолога українського національного руху — в коментарях автора і ведучої проекту Світлани Усенко
«Міф про Бандеру донині розламує Україну навпіл»
«Міф про Бандеру донині розламує Україну навпіл»

До кінця року глядачам обіцяють показати на каналі «1+1» другий авторський історично-популярний фільм Світлани Усенко. Дебютною роботою у цьому жанрі для досвідченої журналістки стали «Таємниці Шевченка». Глядача вдалося заінтригувати і зацікавити. На черзі - 3-годинний фільм про Степана Бандеру.

 

У Польщі і Німеччині знімали півтора місяця

- Світлано, не кожен журналіст має багато часу, щоб читати вдосталь історичної літератури. Уже другий рік - спочатку готуючи «Таємниці Шевченка», а тепер історично-популярний фільм про Степана Бандеру, - штудіювання книжок є частиною вашої роботи. Що найбільше вразило з прочитаного?

- Перечитати довелося багато. Тепер у мене вдома про Степана Бандеру зібрано - накуплено, подаровано - десятків зо два різних видань. Але, до речі, в Україні ми досі не маємо академічної біографії Степана Бандери. Жоден iз науковців так і не взявся за цю постать. Мабуть, тому що вона небезпечна...

 

Упевненена: моє дослідження викличе резонанс у суспільстві. Бо для більшості українців Бандера досі - загадкова постать. Ми нічого про нього не знаємо. Хоча останнім часом це прізвище в усіх на слуху. Проте вийдіть на вулицю, спитайте у людей: хто такий Степан Бандера? Окрім заїжджених слів - «зрадник», «герой» - більше нічого не дізнаєтесь.

 

- Знімальній групі вдалося побувати в усіх місцях, країнах, де відбувалися знакові події в житті Степана Бандери? Наприклад, під фото з Берліна в соціальній мережі ви відкоментували: «Міркуємо з німецьким істориком Франком Грєлкою про український націоналістичний рух у 20-40-х роках минулого століття. І шукаємо відповідь на питання: чому Бандера став Бандерою?»

- Якщо зібрати всі дні до купи, то в Польщі та Німеччині ми провели майже півтора місяця. І це не дивно. Бо Польща тісно пов'язана з юністю Бандери. Саме за часів польського періоду ім'я Степана Бандери набуло популярності серед українців. А від початку Другої світової війни Бандера опинився в Німеччині, і до України вже ніколи не повертався. Там його і поховали.

 

Думаю, що німецький період буде для нашого глядача відкриттям. Тому що місця, куди дісталися ми, з українських тележурналістів ще ніхто не відвідував. Скажімо, у місті Карлсруе, де відбувався знаменитий процес над убивцею Степана Бандери - Богданом Сташинським, за останні 20 років ми були першими українськими журналістами, хто зацікавився цією справою. (До речі, процес свого часу мав великий резонанс у Німеччини). Ми також були першими серед вітчизняних колег, хто бачив і читав оригінали листів Бандери Гітлеру.

 

Присутність чоловіка не втомлює

- Що найцікавішого розкопали у Польщі?

- Зустрілися з кількома істориками, які вивчають біографію Степана Бандери та український національно-визвольний рух у міжвоєнний період. Були у колишній в'язниці «Святий хрест». Тепер там діє монастир. Але саме там у 1936 році, після Варшавського та Львівського процесів, опинився Степан Бандера разом з іншими членами ОУН, яких засудили за вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. Це була одна з найстрашніших тюрем тогочасної Польщі, із жахливими умовами утримання в'язнів. Для Бандери також був визначним Краків. Бо саме у цьому чудовому місті він познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Обвінчалися молоді в єдиній у цьому місті греко-католицькій церкві, яка, до речі, діє і сьогодні.

 

- Скільки людей їздили на зйомки за кордон?

- У групі нас було четверо: два оператори, режисер, гример і я.

 

- Фільм про Степана Бандеру - третій проект, який ви робите разом iз чоловіком-оператором Віталієм Панасюком. Які плюси і мінуси спільної роботи?

- Основний плюс у тому, що ми займаємося однією справою. Зазвичай це зближує. Ми продовжуємо відкривати для себе щось нове. Мене не втомлює присутність чоловіка. У відрядженнях це навіть краще, коли поряд зі мною близька людина. Бо відрядження - це завжди стрес: ранні підйоми, насичений графік упродовж дня, нові люди, відповідальність за відзнятий матеріал, не завжди вдається вчасно перекусити або лягти спати... Коли живеш у такому цейтноті - краще, коли поруч людина, яка розуміє, підтримує і допомагає.

 

- Віталій у «Таємницях Шевченка» був оператором-постановником. У нинішньому проекті на нього покладені такі ж обов'язки? Ви радитеся стосовно творчого процесу?

- Звичайно, ми обговорюємо деталі і з режисером, і з оператором-постановником, радимося, в яких приміщеннях знімати, як краще показати того чи іншого героя. Над фільмом про Степана Бандеру працювали два режисери: Олена Єлісєєва, вона створювала й «Таємниці Шевченка», та Тетяна Алфьорова, яка була на тому проекті асистентом режисера.

 

- Якою була географія зйомок в Україні: Старий Угринiв, Стрий, Львів?

- Так. Ми відкрили для себе красу Старого Угринова, захопилися життям сучасних пластунів, поспілкувалися з цікавими людьми. Нам вдалося за свідченнями односельців - не свідків подій, бо багатьох iз них уже немає серед живих, а їхніх родичів - відтворити багато деталей iз життя нашого героя. Для мене було відкриттям, що до ролі лідера української нації Степан Бандера готував себе з дитинства.

 

Без провокативних версій

- Чи зачіпатимете у фільмі теми особистого життя Степани Бандери?

- Лінія взаємин із жінками у Степана Бандери неоднозначна. Нам вдалося з'ясувати, що в нього було нещасливе перше кохання. Жінка, яку він покохав, була старшою на 13 років. Вона йому відмовила. Як на мене, це відіграло певну роль у подальших стосунках Бандери з жінками. Також нам удалося розкопати деякі родинні таємниці Бандер.

 

- У цьому проекті, так само, як у «Таємницях Шевченка», показуватимете реконструйовані події минулого і запрошуватимете для цього акторів?

- «Таємниці...» засвідчили, що такий формат подачі історичних подій подобається глядачам. Тому й цього разу поєднуватимемо документальну частину, в якій показуватимемо авторські дослідження подій iз життя героя фільму, й акторську, ігрову. Степана Бандеру гратимуть троє акторів: малого, юнака і чоловіка середнього віку.

 

- Кого ще, крім головного героя, побачать глядачі?

- У фільмі ми значну увагу приділяємо Богдану Сташинському. Ще перед початком зйомок я - як автор - задалася питанням: чому Степан Бандера став символом? Адже в історії визвольного руху було багато цікавих та харизматичних постатей, про які більшість українців навіть i гадки не має. Чому саме Бандера? Сташинський - одна з відповідей на це питання. Саме він сприяв міфологізації імені Бандери. І, насправді, долі обох цих історичних персонажів багато у чому переплітаються між собою. Вони обидва стали жертвами системи.

 

- Чи буде у фільмі провокативна версія, як у «Таємницях Шевченка», про те, що мати Тараса Григоровича - не Катерина, а її сестра?

- Одне із завдань журналістів - привернути до свого продукту увагу глядачів. Особливо якщо йдеться про «затертий» до дір образ Кобзаря. Авторська детективна версія народження Шевченка була частково такою яскравою «обгорткою». Я не писала наукову дисертацію. А роздуми і гіпотези, вважаю, будь-який автор телефільму має право озвучувати. Привернувши увагу таким чином, нам вдалося по-новому розказати глядачеві про Шевченка - людину, поета і художника.

 

Степан Бандера - фігура, про яку більшість людей майже нічого не знає. Дискусії «герой» чи «зрадник», «патріот» чи «націоналіст» потребують відповідей. Його ім'я й досі розламує Україну навпіл. Тому додаткові версії заважатимуть зосередитись на основній лінії.

 

- Світлано, ви працювали у новинах, були ведучою провокативної «Секс-місії» Відзнявши два документальні фільми, чи бачите себе поза цим жанром?

- Вважаю, що журналіст має випробовувати на собі ролі, які ще ніколи до себе не приміряв. Так цікавіше. Тому поживемо - побачимо.

 

- Чи можете назвати, про кого хотіли б iще знімати історично-біографічний фільм?

- На каналі зацікавлені створювати лінійку фільмів під кодовою назвою «Обличчя епохи». Але конкретні прізвища визначатимуть потреби часу і зацікавленість нашого глядача.

 

Валентина Самченко, «Україна молода»

Фото - http://umoloda.kiev.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Валентина Самченко, «Україна молода»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10491
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду