ПРОЕКТИ
журналістка, член Громадської ради при Держкіно
10:00
Понеділок, 1 Липня 2013

П’ятий пітчинг Держкіно: без іноземних зірок, але зі скандалом

12–13 червня відбувся пітчинг (другий етап відбору) п’ятого конкурсу Держкіно, на якому 36 кінопроектів змагалися за право отримати повну або часткову державну фінансову підтримку
П’ятий пітчинг Держкіно: без іноземних зірок, але зі скандалом
П’ятий пітчинг Держкіно: без іноземних зірок, але зі скандалом

Вже оприлюднено рейтинг (оцінки, які отримали конкурсанти), декому пощастило потрапити до «Програми створення та розповсюдження національних фільмів на 2013-2014 роки». Імена переможців Держкіно обіцяє оголосити після затвердження програми на колегії Мінкульту. Ми ж розповімо, як відбувався пітчинг, про що хочуть знімати кіно в Україні та скільки для цього просять грошей.

 

Цього разу, на відміну від попередніх конкурсів, представлені проекти не рясніли іменами відомих широкому загалу іноземних режисерів. Багато режисерів на сам пітчинг не прийшли, але без скандалу не минулося. Емоційності пітчингу додав інцидент на, здавалося б, рівному місці. Для презентації свого проекту вийшла молода українська режисерка Лариса Артюгіна. Серед її попередніх робіт дві ігрові короткометражки: «Без ГМО» з альманаху «Україно, goodbye!» та знята разом із французами комедія «Жовта квітка для Месьє Бурійона».

 

Цього разу Артюгіна вирішила зняти повнометражний художній дебют, взявши за основу збірку оповідань сучасного українського письменника Сашка Ушкалова «Жесть», яку автор презентував на початку цього року. Музику до майбутньої стрічки має написати Фоззі (Олександр Сидоренко - один із лідерів гурту ТНМК), він же має зіграти й одну з ролей у стрічці. Знімати кіно Артюгіна планує разом із французькою операторкою Фіоною Брайон, із якою вони працювали над «Жовтою квіткою для Месьє Бурійона».

 

На презентацію режисерка прийшла не сама, а з частиною знімальної групи. Гість із музичної сфери теж завітав подивитися, як по-новому робиться кіно в його державі (про враження варто його розпитати окремо, бо коли дійство досягло кульмінації, Фоззі одягнув сонцезахисні окуляри, а потім швидко покинув Будинок кіно). Події майбутньої комедійної стрічки відбуваються протягом одного дня в Харкові, де ексцентричний фізрук через одержимість секцією кунг-фу забуває про день народження дружини. Велетенська іграшкова панда, на його думку, може повернути сімейним стосункам колишню романтику.

 

Власне, сама презентація проекту відбувалася досить спокійно, поки не заговорили про гроші. Як виявилося, від початку проект просив половину загального бюджету, який дорівнював 9,905 млн грн. Потім компанія-виробник - «Національна кінематека України» - долучила у партнери продюсера Володимира Філіппова і домовилася з мером Харкова Геннадієм Кернесом про безкоштовні локації, в результаті загальний бюджет скоротився на 3 млн грн. Але автори стали просити 100% державне фінансування - тобто фактично держзамовлення, відповідно до Наказу Міністерства культури України «Про затвердження методичних рекомендацій щодо застосування граничних термінів проведення періодів (етапів) виробництва фільмів за видами, хронометражем та форматом», де вказано, що «фільм-дебют - перша робота режисера у створенні певного виду фільму - ігрового, анімаційного, неігрового. Для режисера, який створив короткометражний фільм будь-якого виду, перший повнометражний фільм цього ж виду є також фільмом-дебютом. Граничний хронометраж фільму-дебюту - 20-25 хвилин екранного часу. Повнометражний фільм-дебют може створюватись лише на кіностудіях державної форми власності». Тобто, приватні компанії також, звісно, можуть створювати повнометражні ігрові дебюти, але просити при цьому на рівні з іншими повнометражними ігровими картинами мають не більше 50% від загального бюджету картини.

 

Треба сказати, що 100% державне фінансування на повнометражний ігровий дебют вдалося отримати лише двом проектам - переможцям першого пітчингу Держкіно. Свого часу на мій запит щодо ситуації з фінансуванням саме цієї категорії фільмів Держкіно надіслав таку відповідь: «За результатами першого конкурсного відбору два повнометражні ігрові фільми-дебюти ДП "Національна кіностудія художніх фільмів ім. Олександра Довженка" стали переможцями конкурсу і увійшли до "Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів". На час підписання контрактів на виробництво фільмів Порядок використання бюджетних коштів загального фонду Держбюджету України не обмежував права дебютантів щодо отримання 100% державної фінансової підтримки в частині тривалості екранного часу фільму».

 

Виходячи з того, що «Кінематека» - державне підприємство, продюсери вирішили змінити пункт у графі «орієнтовний обсяг державного фінансування», і чи ці зміни не відобразилися в картках експертів, чи через інші міркування, але голова Держкіно Катерина Копилова вирішила вийти на місце конкурсантів і висловити свою позицію. Для цього вона захотіла взяти мікрофон, який був у руках Артюгіної і з яким режисерка просто так прощатися явно не мала наміру, тому почала ховати його за спину. Пані Копилову така реакція явно не задовольнила і вона вирішила пригадати все і «Кінематеці», і її директору Данилу Вулицькому, наприклад, що у штаті кіностудії значаться лише двоє творчих співробітників, а решта - понад 30 осіб - водії, охоронці та прибиральниці.

 

У свою чергу Вулицький сказав, що розуміє, на що натякає пані Копилова, і пригадав їй попереднє обговорення цього проекту, коли голова Держкіно йому заявила: «Даня, грошей не дам, чуєш?». У свою чергу пан Філіппов сказав, що вже викупив права на екранізацію цього твору. В результаті все закінчилося грюканням дверей, перекуром і бурхливим обговоренням проекту й ситуації довкола нього в перерві, поміж різних груп. У підсумку «Панда» посіла друге місце в категорії повнометражних ігрових дебютів. Залишилося почекати затвердження програми і зрозуміти, чи отримає комедія про сучасного українця, написана сучасним письменником, державні гроші, і якщо так, то скільки.

 

Випередив «Панду» проект «Степне» володарки Золотої пальмової гілки Міжнародного Канського кінофестивалю - 2011 Марини Вроди. На сам пітчинг до Києва Врода не приїхала, тому що перебувала у Франції. Звідти вона надіслала експертам відеолиста. Сама режисерка так коротко описала, про що її майбутня стрічка: «Ця історія про кілька днів життя літнього чоловіка, який приїжджає у маленьке українське село Степне, щоби доглядати за матір'ю, що помирає. Він, колись потрібний суспільству й сім'ї, тепер є втомленою людиною, розчарованою у багато чому, живе передовсім за інерцією. Подорож із міста у село до мами - довгий і складний для нього шлях». Фільм на пітчингу представляв продюсер Ігор Савиченко («Директорія кіно»). Він розповів, що історія, яка лягла в основу майбутньої стрічки, пов'язана з батьком Вроди. Знімати планують у Києві та його околицях.

 

Старт зйомок заплановано на 15 грудня цього року, завершити цей період збираються до весни, прем'єру для українських глядачів заплановано на фестиваль «Молодість» у 2014 році. Загальний бюджет стрічки становить 14,340  млн. грн, у Держкіно автори просять 7,1 млн. грн. До проекту вже приєдналися французька компанія Les films du Poisson та польська Message film.

 

У категорії повнометражних художніх фільмів представили проект «На відстані молитви», який, як виявилося за результатами оцінки експертів, ішов в окремій категорії: «Фільми, присвячені 1025-річчю Хрещення Русі». У цій номінації він став єдиним конкурсантом. Режисер Сергій Лисенко (компанія «Т.Т.М.» - вони представили на пітчингу ще один спільний проект ігрової короткометражки) збирається створити міф про Григорія Сковороду, поклавши в основу фільму окремі оповіді учнів філософа про останній рік його життя. Загальний бюджет картини складає трохи більше 21,5 млн грн. Творці просять державу профінансувати половину цієї суми.

 

Чотири проекти подавалися в копродукції, два з них мають знімати іноземні режисери. Фільм про останній рік життя перед арештом та здачею Гаазькому трибуналу генерала Балканської війни зніматиме Бакур Бакурадзе (повнометражний ігровий дебют «Шультес»). «Генерал» - копродукція України, Росії, Сербії, Німеччини та Голландії. Загальний бюджет фільму становить трохи більше 11 млн грн., у Держкіно творці просять 1,836 млн грн. З українського боку проект підтримала компанія «435 фільмс», яка вже має досвід роботи в копродукційних проектах, саме вона займалася виробництвом стрічки «Істальгія», яка вийшла влітку цього року в український прокат.

 

Ще одним спільним проектом став політичний трилер «Їжатець» сербського режисера Срджана Драгоєвіча. Спільне виробництво України, Сербії, Хорватії, Болгарії, Німеччини, також до проекту можуть долучитися Польща і кілька балканських країн. З українського боку фільм підтримує компанія «УкрКіно». Події в політичному трилері розгортаються в одній пострадянській країні, де відкритий суд над колишнім президентом має показати людям справжнє обличчя старої влади. Українська фінансова складова в проекті складе 10-12% від загального бюджету і становитиме близько 3,5 млн. грн.

 

Ще одна копродукція, але за участю українського режисера Максима Паперника (компанія «Президент фільм Україна», продюсер Сергій Амелічев) - стрічка «Пляж». Це авантюрна комедія про пошук діамантів, украдених та захованих 20 років тому. На ролі в фільмі планують запросити, зокрема, Армена Джигарханяна та Любаву Грешнову. Другу половину бюджету має надати мальтійська сторона, на пляжах котрої й планують провести частину зйомок фільму в 3D.

 

Одразу два проекти - ігровий повний метр та документалку - презентував на пітчингу режисер Юрій Речинський. У 2011-му його дебютний документальний фільм «Хворісукалюди» здобув спеціальний приз журі на міжнародному кінофестивалі «Молодість». Для свого дебюту в повнометражному художньому кіно Речинський обрав автобіографічну історію, сценарій «До дідька (Страшні)» написав сам. «Серія трагічних подій у сім'ї висмикує головного героя з його комфортної київської реальності й показує, що зовсім поруч є інший, потворний світ, а людське життя супроводжують страждання, страхи й смерть. Спроби втекти, забутися приводять його до Австрії, але без відповідей на підняті одного разу питання його існування втрачає сенс. Це дуже особиста історія про втрату любові, зустріч зі смертю й пошуки віри». Цей проект - копродукція України й Австрії. З українського боку проект підтримує компанія «Пронто фільм», а світову прем'єру заплановано на 1 вересня 2014 року. Загальний бюджет - 14 млн грн.

 

Документальний проект Речинського - фільм «Гашетка». Як каже автор сценарію - фотограф Віктор Марущенко: це серія з 15 коротких фільмів-портретів про всесвітньо відомих фотографів. У п'ятихвилинних проникливих і дуже інтимних монологах ітиметься про їхні особисті погляди на мистецтво та життя, їхні філософію, досягнення й пристрасті, а також буде наведено приклади їхніх робіт. Виробництвом стрічки мають опікуватися такі компанії: «Укркінохроніка», кінокомпанії Liebhaber Film (Німеччина), Lotus Film (Австрія) та австрійсько-українська продакшн-компанія Agentstvo. Загальний бюджет - трохи більше 3 млн грн., у Держкіно автори просили 750 тис. грн.

 

Не більше 50% можуть просити художні повнометражні та інші, наприклад, документальні, стрічки, які творяться у копродукції. Українські документальні проекти, як анімаційні, короткометражні ігрові дебюти й повнометражні художні фільми для дітей, мають право на 100% державне фінансування. Зазвичай, творці цих проектів просять у держави саме повний бюджет майбутньої стрічки.

 

Було представлено кілька суто українських документальних проектів. Докудраму «Конкурс» презентував відомий український режисер Володимир Тихий, кінокомпанія «Директорія кіно». Протягом півроку автори будуть досліджувати побут, життєві й творчі перипетії родин із пострадянських країн, що беруть участь у пісенному конкурсі «Дитяче Євробачення». Втім, головними героями фільму є не діти-виконавці, а їхні батьки. Саме через яскраві, повні внутрішніх протиріч образи батьків виконавців автори досліджують культурний феномен «Євробачення» на території пострадянських країн. За задумом авторів, стрічка має вийти саркастичною й представити іронічний погляд на цей конкурс, а режисер не виключає, що фільм може купити для телепоказу якийсь український канал. «Я уявляю, що цей проект може з'явитися, наприклад, на СТБ, навіть у дуже гарний час», - сказав, посміхаючись, Тихий. Загальний бюджет - 2,1 млн грн.

 

Кінокомпанія «Магіка-фільм» представила на пітчингу документальний проект Валерія Балаяна «Райдуга над Каракумами». Сценарій історії про працівників Київської кіностудії, яких невдовзі після початку війни 1941 року евакуювали до Ашхабада, написав голова Спілки кінематографістів України Сергій Тримбач. В основі фільму спогади киян-студійників - свідків цих подій, та їхніх нащадків. Загальний бюджет (1,7 млн грн.) ще може бути скориговано в бік зменшення.

 

Проект «Виграти все» (компанія «Гагарін медіа») представив автор сценарію та режисер Дмитро Томашпольський. У сюжеті фільму дві паралельні лінії: боротьба сучасного складу жіночого гандбольного київського клубу «Спартака» за Кубок Європи та переможна хода легендарного клубу «Спартак» - єдиної жіночої гандбольної команди у світі, яка ввійшла до Книги рекордів Гіннеса за кількістю перемог, усіх можливих спортивних титулів під керівництвом Ігоря Турчина. Знімальна група розраховує зафіксувати перемогу на етапі виходу у фінал чемпіонату Європи. Загальний бюджет картини - 1,5 млн грн.

 

Одразу два проекти презентувала компанія «Інспірейшн Філмз». Перший - «Зо» - це продовження історії про одну з сестер однієї з авторок фільму, 38-річну Зо, в минулому професійну футболістку, що тепер миє машини. Короткометражна стрічка про цю жінку - «Зося і Запара» - увійшла до альманаху «Поза Євро», який переміг у другому конкурсі Держкіно й був представлений цього року на фестивалі Docudays. Бюджет майбутньої стрічки становить майже 500 тис. грн. Режисерка - Марина Ляпіна, автори ідеї та сценарію - Аліса Коваленко та Любов Дуракова.

 

Другий проект компанії - фільм «Голос у хорі», режисери - Ігор Мінаєв, Світлана Зінов'єва. У 70-ті роки минулого століття режисерка Зінов'єва разом із оператором Мінаєвим зняла свою курсову роботу про хор «Щедрик». Зараз стрічку знайшли в архівах кіноінституту, й режисер планує повернутися до цієї теми, зібрати героїв старої стрічки, пригадати й переглянути разом той фільм, адже дехто з дійових осіб досі не бачив стрічки.

 

Стрічку «Найщасливіший день у житті, або Моє останнє бажання» представила компанія «Тетра Р», а простіше кажучи - родина Роженів: відомий сценарист Олександр Рожен та його син Андрій написали сценарій; режисером виступить Андрій (він став переможцем другого конкурсу Держкіно з ігровим дебютом «Солов'ї-солов'ї», а його повнометражку «Легка мов пір'їнка» єдину серед українських стрічок було показано на ринку в Каннах цього року). Продюсером нової стрічки буде брат режисера - Пилип Рожен. Автори хочуть торкнутися проблеми хоспісів, показати людей, які опікуються цими закладами, й пацієнтів, котрі попри те, що їм залишилося жити лічені місяці, тижні чи дні, знаходять у собі сили творити. Загальний бюджет стрічки - майже 700 тис. грн.

 

Серед неігрової копродукції окрім «Гашетки» було представлено також фільм режисера Андрія Загданського «Вагріч і чорний квадрат». Трейлер гібридної (в ній документальний матеріал змішується з анімацією й театром) стрічки про авангардного художника й поета Вагріча Бахчаняна вже можна переглянути. З українського боку фільм підтримує компанія «Магіка-фільм». Загальний бюджет - трохи більше 3,5 млн грн., у Держкіно автори просять майже 1,5 млн грн.

 

Компанія «Пронто фільм» представила проект сінема веріте «Життя. Останнє питання» режисерки Тетяни Ходаківської про те, як, полюбивши життя, перестати боятися смерті.

 

Серед ігрових коротких метрів було представлено 7 дебютів та один недебютний проект - «Франко-українська революція» (компанія «Т.Т.М.»). Режисер Сергій Лисенко хоче зняти 20-хвилинну історію про хлопця з Франції, який зустрічає в Києві дівчину, і їхні романтичні стосунки закінчуються тим, що він пропонує їй узяти участь в акції «Фемен».

 

Компанія «Директорія кіно» та продюсер Ігор Савиченко представили 4 дебютні художні короткометражки. Бюджет кожної з них різниться: від близько 1 млн грн. до майже 1,5 млн грн. Цікаво, що в усіх них режисерами виступають дівчата. Марія Пономарьова у стрічці «Я тебе знаю» хоче розповісти про те, до чого може призвести відстороненість у стосунках між матір'ю-одиначкою та її дорослим сином. «Давай не сьогодні» Христини Данилової розповідає про подружжя, яке прожило в коханні та злагоді до самої старості й вирішило померти в один день. «Освідчення» Віри Яковенко - це драма дівчинки-підлітка, що ладна підставити себе під удар, аби її помітили й покохали. Головні герої стрічки «Листопад» Марії Кондакової - двоє чужих людей: двірничиха Валя й колишній зек Коля. Їхня випадкова зустріч кардинально змінює життя обох.

 

«Кіностудія Довженка» представила проект короткометражного фільму «Віолончель» режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко. Головна героїня мріє навчитися грати на віолончелі, а зустрічає, напевно, перше кохання. У цих двох за плечима ціле життя, але хто сказав, що вони не можуть змінити його хоча б на один день. Кожен із них вигадує собі минуле й теперішнє. Бюджет трохи більше 1,5 млн грн.

 

Ще один дебютант цього пітчингу - актор Тарас Денисенко (відомий, зокрема, головною роллю у фільмі «Звичайна справа») - цього разу вирішив спробувати себе одночасно в ролі сценариста й режисера. Його проект - короткометражка «Дім із басейном». Сам автор так каже про свою драму: «Це історія батька й сина, яких безжальними обставинами нашого сьогодення викинуто на узбіччя нормального життя. Злидні, здавалось би, повинні призвести їх до розпачу та відчаю. Але трапляється навпаки - порятунок вони знаходять у простих, теплих почуттях одне до одного, синівській і батьківській любові, людяності та мріях про казковий дім із басейном». Загальний бюджет - трохи більше 1,5 млн грн., компанія-виробник - «Продакшн №1».

 

«Гармата фільм продакшн» представила проект ігрової короткометражки «Центр» режисера Аркадія Непиталюка. Сільський вестерн, у якому чергові відвідини донькою та онукою бабусі в селі перетворюються на епічну мандрівку до самих себе. Головні герої через суперечки та боротьбу одна з одною виявляють свою абсолютну схожість, приреченість повторювати з покоління в покоління долю нещасної та ображеної жінки.

 

На пітчингу було представлено 8 анімаційних проектів. Половина з них - «Української студії анімаційних фільмів».

 

8-хвилинний фільм-притча Олега Педана «Атракціон» - про сенс життя.

 

Головні герої 10-хвилинної «Халабудки» Манука Депояна - будиночки різних культур, та мультик оповідає радше про стосунки, аніж про архітектуру. Загальний бюджет - майже 800 тис. грн.

 

Анімаційний серіал для телепрокату «Пригоди Котигорошка та його друзів» - це продовження (другий цикл) серіалу про українських богатирів, перші 4 серії якого перемогли в першому пітчингу Держкіно. Одну з них автори показали на нинішньому пітчингу. До другого циклу увійдуть стрічки «Дракон», «Врода і чаклунство», «Веселка», «Аква віта». Загалом автори запланували три цикли. Режисерка проекту - Ярослава Руденко-Шведова.

 

Повнометражним проектом, розрахованим як на ТБ, так і на кінопрокат, стала стрічка «Нові пригоди капітана Врунгеля». Режисерами продовження відомого мультика планують стати російський аніматор Михайло Алдашин та «батько» Врунгеля Давид Черкаський. Загальний бюджет становить 24 млн грн., у Держкіно творці просять половину цієї суми.

 

Компанія «Кінофабрика» представила 6-хвилинний анімаційний проект «Дзеркало» режисера Олександра Мілова. Фільм розповідає про людину, що витратила своє життя, до останньої хвилини, на пошуки самої себе. Загальний бюджет - трохи більше півмільйона гривень.

 

«Сміх Альманах» компанії «Маркус фільм» - збірка гумористичних анімаційних фільмів, за геговими фасадами яких приховано певну соціальну проблематику. Створені різними режисерами, вони виконані в різних стилістиках і містять різні погляди на світ. Їх поєднує гумор та відсутність слів.

 

«Подорож» продакшну «Інсайт медіа» - 7-хвилинна філософська драма Євгенії Кіракосян - розповідає про намальовану дівчину, яка починає свою неймовірну подорож світами фантазій художника. Героїня потрапляє у складні ситуації й долає різні перешкоди, намагаючись знайти втрачену цінність - частину себе.

 

Сергій Мельниченко, режисер стрічки «Чудове Чудовисько» (виробництва студії «Червоний Собака»), взяв за основу однойменну книжку Сашка Дерманського. Сам письменник написав сценарій, художнім керівником проекту покликали Івана Малковича і збираються створити історію дружби незвичайного пластилінового Чудовиська і третьокласниці Соні. Спочатку хочуть зняти перший 18-хвилинний епізод для телепрокату. Загалом планується 4 епізоди та окрема повнометражна версія для показу в кінотеатрах. Музику до мультика має написати Олег Скрипка.

 

Цього разу до пітчингу пройшло 4 проекти дитячих повнометражних художніх фільмів. Продюсер Єгор Олєсов («Студія «Кінороб») презентував проект «Сторожова застава» режисера Юрія Ковальова (автор сценарію - Сашко Дерманський). В основі майбутньої стрічки - твір українського дитячого письменника Володимира Рутковського. В книзі змальовано пригоди п'ятикласника Вітьки Бубненка, який дивом потрапляє в 1097 рік. Там він разом із праукраїнськими богатирями Іллею Муромцем, Олешком Поповичем і Добринею Микитовичем захищає кордони землі Руської.

 

Сентиментальну пригодницьку картину з елементами роуд-муві «Небесний вартовий» представила компанія «Т.Т.М.». Режисерка Світлана Залога хоче розповісти історію про сучасного 11-річного хлопчика Тіма, який страждає на ігрову та комп'ютерну залежність. Зневірившись упоратися з проблемою самостійно, мати відвозить Тіма в глухе село до бабусі. Тут перед Тімом відкривається інший світ - без телефону, без комп'ютера, без звичної цивілізації.

 

Продакшн «Євромедіа-компані» презентував фільм-казку Ахтема Сейтаблаєва «Казка старого мельника». Головні герої стрічки Христина та Миколка борються з силами зла - песиголовцями та повітрулями.

 

Найцікавішим у категорії дитячих фільмів був проект Надії Кошман «Канарка, Пропелер і Хвіст» про 11-річного Кольку, який мріє відвезти маму в теплі краї на власноруч збудованому літаку. Цікавий він історією проходження пітчингів Держкіно: його подають утретє (і, за правилами, востаннє). Під назвою «Пілот і артистка» режисерка презентувала цей проект на першому пітчингу, тоді фільм не переміг. Проте вже на другому конкурсі йому вдалося обійти «Івана Силу». Але потім у режисерки й продюсера виникли якісь суперечки, тож назву, місце події та компанію-виробника Кошман змінила (тепер стрічкою опікується компанія Highlight Pictuers («Хайлайт пікчерз»). Загальний бюджет - близько 10 млн грн.

 

Дивно те, що ситуація, коли режисери й продюсери розходяться у баченні після того, як перемагають у конкурсі Держкіно, не така вже унікальна. Так було з проектами «Діамантовий хрест», «Прокляте місто», «Плем'я». А на нинішньому пітчингу новий режисер з'явився в проекту «Варіант Марконі». Переможця 3-го пітчингу Держкіно детектив мала фільмувати Анна Гресь, новим режисером стала Леся Калинська. 18 червня прес-служба Одеського кінофестивалю назвала цю стрічку й цього режисера серед фіналістів професійної секції кінофоруму. Такі зміни (режисерів, компаній) відбуваються за зачиненими дверима: в таких випадках експертна комісія, попри декларовану відкритість і публічність проведення пітчингів, завжди просила сторонніх покинути залу. Вочевидь, різні режисери мають однакове режисерське бачення твору, бо зазвичай комісія без зайвого галасу затверджує нового режисера чи новий продакшн. Що ж трапилося з Кошман та її проектом такого, що змінити компанію за звичною схемою не вийшло, а довелося по третьому колу йти на відкриті пітчинги й знову виборювати державні кошти?

 

Замість P. S. Навіть після затвердження «Програми виробництва і розповсюдження національних фільмів» колегією Мінкульту 100% впевненості в тому, що проект таки отримає гроші, його зніматиме саме цей режисер чи саме ця кінокомпанія - немає. Проект, що посів 3-тє чи 4-те місце, може так і не почати зніматися, його місце може посісти наступний у черзі. І якщо раніше процес виділення державою коштів на кіно можна було відстежити у «Віснику держзакупівель», то після змін у 2012 році в Законі «Про здійснення державних закупівель», згідно з якими перестали бути предметом закупівлі товари й послуги, необхідні для створення аудіовізуальних творів, відстежити, який саме проект і скільки отримав грошей із Держбюджету, стало набагато складніше. Але це вже тема для окремої статті.

 

Фото - dw.de

У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11193
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop