6 березня профільний парламентський Комітет з питань свободи слова та інформації більшістю голосів не підтримав річного звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення й рекомендував Верховній Раді відхилити його. Тепер звіт має розглянути Верховна Рада, яка за результатами розгляду може висловити недовіру Нацраді. За законом, якщо недовіру висловить і Президент України, це матиме наслідком відставку всього складу Національної ради.

Одним із тих, хто голосував проти звіту Нацради за 2012 рік у Комітеті свободи слова, був Микола Княжицький. Він виступив із доповіддю, в якій аргументував свою позицію. «Детектор медіа» публікує аналіз звіту Нацради від пана Княжицького.

I. Розвиток цифрового наземного телебачення за непрозорими схемами

1.1. Розподіл частот у мультиплексах у 2011-2012 рр. був тіньовим, Нацрада відмовила у видачі ліцензій багатьом відомим мовникам, а натомість ліцензії видані компаніям, які ніколи мовлення не вели.

Відповідно до статті 25 Закону про телебачення і радіомовлення, перевагу в отриманні ліцензій мають ті мовники, які вже здійснюють мовлення, надають перевагу соціально важливим програмам (інформаційним, соціально-політичним, дитячим тощо), задовольняють інформаційні потреби національних меншин та забезпечують свободу слова.

Нацрада видала ліцензії мовникам, які ніколи мовлення не здійснювали: «Хокей», «Голдберрі», «Аспера-2011», «Банківське телебачення», «Корона Санрайс», «Новий формат ТВ», «Партнер ТБ», «Аріадна ТВ», «ТВ Вибір», «Лідер ТВ».

Проте всупереч вимогам статті 25 Закону про ТБ, видавши ліцензії особам, які ніколи не вели мовлення, Нацрада відмовила у видачі ліцензій відомим телекомпаніям: «2+2», «Ера», TBi, «Малятко-TV», «Cіті», «24», «Перший діловий», «ТРК Чорноморська», «ZIK», «САТ+».

В більшості регіонів Нацрада взагалі не видала ліцензії місцевим мовникам (Київ, Львів, Одеса, Харків тощо), хоча багато телекомпаній здійснюють мовлення впродовж десятків років.

1.2. Ігнорування інтересів місцевого мовлення (в багатьох регіонах Нацрада не видала жодної цифрової ліцензії на місцеве мовлення місцевим телеканалам - наприклад, на Київ, Львів, Харків, Одесу тощо).

Відповідно до пункту 5.4 Плану розвитку телерадіопростору, при ліцензуванні цифрового місцевого мовлення Нацрада надає переважне право на отримання ліцензії трьом провідним регіональним/місцевим телекомпаніям у кожному регіоні (на мовлення в межах регіону/міста).

Проте в більшості регіонів Нацрада відмовила у видачі ліцензій місцевим телекомпаніям (крім державних обласних ОДТРК):

- у Львові видано ліцензії київським фірмам, що не здійснювали мовлення, місцеві мовники ліцензій не мають;

- у Києві видано ліцензії ТРК «Київ» (комунальний канал), «Аріадна ТБ» (ніколи мовлення не здійснював), а канали «Сіті», «Перший діловий» ліцензій не отримали;

- у Харкові ліцензії видано «Тоніс-центру» (власник Кернес), «Новому формату» (мовлення не здійснював), а місцеві мовники ліцензій не отримали.

Загалом, за оцінками Незалежної асоціації мовників, без цифрової ліцензії залишилося 150 місцевих телеканалів, які мали переважне право на отримання ліцензії відповідно до пункту 5.4 Плану розвитку телерадіопростору.

Всі ці канали місцевого мовлення після відключення аналогових передавачів буде ліквідовано.

1.3. Проведення конкурсів за відсутності для того технічних підстав (Нацрада не отримала висновків електромагнітної сумісності на мережі мультиплексів).

Відповідно до статей 22, 25 Закону про ТБ, Нацрада має право оголосити конкурс лише після того, як буде отримано висновки електромагнітної сумісності на частотах, мовлення на яких ліцензується.

Закон не дозволяє Нацраді проводити конкурси та видавати ліцензії без зазначених документів.

Проте Нацрада провела конкурс за відсутності вказаних документів, що є протиправним.

1.4. В 2012 році Нацрада ніяк не виправила ситуації - мовникам, які мали переважне право на отримання ліцензій і які вже здійснювали ефірне мовлення, Нацрада не запропонувала жодної компенсації.

Законом передбачено, що всі ефірні мовники мають отримати цифрові ліцензії шляхом внесення змін до чинних аналогових ліцензій (статті 22, 35 Закону про ТБ).

Однак Нарада, відмовивши у видачі ліцензій на цифрове мовлення наявним ефірним мовникам, водночас не вирішила питання про їхню подальшу долю. Фактично це означає, що після відключення аналогових передавачів велику кількість телеканалів, які працювали до цього впродовж десятків років та мають авторитет у суспільстві, буде закрито.

Відповідно до міжнародної судової практики, позбавлення ліцензії хоча б одного мовника може стати підставою для звернення до міжнародних судових інстанцій (наприклад, у менш радикальній ситуації у справі по «Гала Радіо» Україну зобов'язали сплатити 9 мільйонів доларів).

У випадку, якщо 150 телекомпаній, яких позбавили мовлення, подадуть позови до України, загальна сума може бути зіставною з розміром Держбюджету.

ІІ. Лобіювання інтересів приватної компанії «Зеонбуд» - провайдера мультиплексів

2.1. Нацрада віддала стратегічне питання розвитку цифрового телебачення в руки приватної структури - ТОВ «Зеонбуд». При цьому реальні власники компанії, а також джерела фінансування досі не розкрито. Фактично, кнопку включення/ виключення всього цифрового телебачення віддано в невідомі руки.

Наразі невідомо, хто є бенефіціарним власником «Зеонбуду». В деяких джерелах можна натрапити на інформацію, що власником є Ахметов. Проте СКМ це спростовує.

Питання, хто є справжнім власником «Зеонбуду» та з яких джерел фінансується його діяльність, має вирішальне значення для інформаційної безпеки України.

Так, із відключенням аналогового телебачення «Зеонбуд» стає монополістом на ринку постачання сигналу ефірного телебачення. Згідно з дослідженнями, у 2012 році більше 50% населення України мають телебачення як єдине джерело інформації.

Тож «Зеонбуд» має всі необхідні технічні можливості для відключення будь-якого телеканалу з телемережі. При цьому законодавство не містить жодних зобов'язань для «Зеонбуду» щодо здійснення трансляцій.

Іншими словами, «Зеонбуд» має технічну можливість вимкнути з ефіру будь-який телеканал, тоді як держава не має на нього жодного впливу - законодавство не містить приписів, щоб зобов'язати «Зеонбуд» транслювати певні телеканали.

2.2. Нацрада зобов'язує всіх мовників укладати договори з компанією «Зеонбуд» на умовах, визначених «Зеонбудом», і без таких договорів не допускає мовників до участі в конкурсі.

Стаття 24 Закону про ТБ містить вичерпний перелік документів, які подаються для участі в конкурсі для отримання ліцензії. Вимагання інших документів забороняється (пункт 6 статті 24).

Проте Нацрада однією з умов участі у конкурсі висуває укладення договору з «Зеонбудом», що суперечить закону (рішення Нацради №815 від 29.05.2012, №111 від 25.01.2012 тощо).

2.3. Тарифна політика «Зеонбуду», який є монополістом на ринку розповсюдження сигналу цифрового телебачення, перебуває поза контролем з боку Нацради.

«Зеонбуд» одноосібно встановив тарифи для мовників на розповсюдження їхнього телесигналу в мультиплексах. Типові форми угоди між «Зеонбудом» і телеканалом затверджено Нацрадою.

Наразі розповсюдження одного загальнонаціонального каналу в мультиплексі коштує 2,168 млн грн на місяць. Будь-якого обґрунтування тарифів та їх розрахунків не надавалося. Нацрада, як регуляторний орган, жодної спроби з'ясувати це питання не зробила.

2.4. Нацрада дозволила «Зеонбуду» будувати мультиплекси без спеціальної ліцензії на використання радіочастотного ресурсу.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», користування радіочастотним ресурсом України загальними користувачами здійснюється на підставі:

1) ліцензій НКРЗІ на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію;

2) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію.

Жодного із зазначених документів у «Зеонбуду» немає (детальніше дивіться тут).

Проте Національна рада жодним чином не реагує на здійснення «Зеонбудом» під час надання програмної послуги безліцензійної діяльності.

При цьому, відповідно до Положення про видачу ліцензій провайдера програмної послуги (як чинного, так і старої редакції), без ліцензії НКРЗІ Нацрада навіть не має права видати ліцензію провайдера мультиплексів.

2.5. Використання компанією «Зеонбуд» радіочастотного ресурсу без ліцензії на його використання є підставою для стягнення всіх отриманих «Зеонбудом» коштів на користь Державного бюджету України.

Сума коштів, яка підлягає стягненню в бюджет лише за 2012 рік та січень 2013-го, становить 534 249 644,60 гривень.

Відповідно до статті 58 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», дохід (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), отриманий користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без передбачених цим Законом ліцензій (...), вилучається за рішенням суду і спрямовується до Державного бюджету України.

Виходячи з оприлюднених на сайті «Зеонбуду» тарифів можна підрахувати, що починаючи з 1 січня 2012 року і по січень 2013 року включно внаслідок використання радіочастотного ресурсу без ліцензій «Зеонбуд» отримав 534 249 644,60 гривень доходу без урахування ПДВ.

Вказані суми має бути зараховано до Держбюджету.

2.6. Нацрада дозволяє «Зеонбуду» скористатися технологією використання радіочастотного ресурсу DVB-T2, яка не сертифікована в Україні, а її застосування заборонено законом.

Згідно зі статтями 1, 21 Закону про радіочастотний ресурс, перелік технологій використання радіочастотного ресурсу, дозволених до застосування в Україні, міститься в Плані використання радіочастотного ресурсу (затвердженому постановою Кабміну №815 від 09.06.06).

Зазначений План використання РЧР не допускає використання в Україні радіочастот із використання технології стандарту DVB-T2. За затвердженим Планом, цифрове телебачення може використовувати лише технологію DVB-T, яка є сертифікованою в Україні. Технологія DVB-T2 в Україні не сертифікована, та не міститься в Плані серед переліку дозволених технологій.

Натомість Нацрада видає цифрові ліцензії, які передбачають використання частот за забороненою в Україні технологією DVB-T2, що суперечить вимогам статей 1, 21 Закону про радіочастотний ресурс.

ІІІ. Сприяння монополізації ринку приймальних пристроїв для цифрового телебачення (сет-топ-бокси) та ігнорування необхідності підтримання національного виробника).

3.1. Запровадження системи кодування сигналів цифрових мультиплексів, що веде до обмеження ринку приймальних пристроїв.

На підставі окремого рішення (№2464 від 12.10.2011) Нацрада дозволила «Зеонбуду» ввести систему обмеженого доступу до програм цифрових каналів (так зване кодування каналів).

На початку 2012 року «Зеонбуд» повідомив, що відповідну систему кодування він встановив. При цьому «Зеонбуд» самостійно обрав, за якою технологією відбуватиметься кодування сигналу. Нацрада жодної участі в цьому процесі не брала.

Як результат, Україна обмежила коло приймальних пристроїв, які може бути використано для прийняття цифрового телесигналу. Функціонувати за призначенням в Україні можуть виключно передавачі, сертифіковані фірмою, що здійснює кодування телесигналу (фірма Irdeto).

Внаслідок такого обмеження безліч телевізорів, які поставлялися в Україну зі вбудованим тюнером, виявилися непридатними для прийняття ефірного сигналу, оскільки не пройшли сертифікації фірмою Irdeto.

3.2. Сприяння неефективному використанню бюджетних коштів, виділених на закупівлю приймальних пристроїв.

Державним бюджетом на 2012 рік передбачалося виділення 350 мільйонів грн на закупівлю приймальних пристроїв. Внаслідок введення кодування залишилося тільки декілька виробників, які виготовляють приймачі з нав'язаною системою розкодування.

Тому в оголошеному Держкомтелерадіо тендері на закупівлю приймачів змогло взяти участь лише заздалегідь відоме коло постачальників, погоджених «Зеонбудом».

3.3. Ігнорування необхідності підтримання національного виробника (Завод «Мерідіан», який було штучно викинуто з ринку приймальних пристроїв).

З огляду на те, що в Україні єдиним допустимим технічним стандартом цифрового телебачення був і залишається DVB-T, український виробник - завод «Меридіан» розробив модель українського сет-топ-боксу і налагодив виробництво. Після самовільної зміни Нацрадою стандарту з DVB-T на DVB-T2, проведені роботи виявилися нікому не потрібними (ці стандарти не сумісні один з одним).

Після самовільної зміни стандарту з DVB-T на DVB-T2 завод «Меридіан» розробив модель приймального пристрою під стандарт DVB-T2 і налагодив виробництво. Проте український виробник не зумів взяти участь у тендері, оскільки «Зеонбуд» за згодою Нацради закодував сигнал, а технічних умов такого кодування державному заводу не надав.

Як результат, виділені бюджетом кошти на закупівлю приймальних пристроїв було сплачено посередникам.

ІV. Незаконне відключення телеканалу ТВі з кабельних мереж

4.1. Впродовж передвиборчого процесу, починаючи з липня 2012 року, Національна рада ініціювала відключення телеканалу ТВі з кабельних. Як результат, ТВі зник із більшості кабельних мереж.

Це питання жодним чином не відображено в звіті.

Нацрада жодним чином не прореагувала на вказані дії - не було призначено жодної перевірки, не відправлялися приписи щодо усунення порушень умов ліцензії тощо. Водночасн, незважаючи на численні заяви глядачів, Нацрада стабільно виключала з ліцензій провайдерів канал ТВі.

Враховуючи те, що телеканал ТВі містився в ліцензіях кабельних провайдерів, для його легального відключення необхідно було внести зміни до ліцензії (стаття 42 Закону про телерадіомовлення).

Окрім того, відповідно до статті 39 Закону про ТБ, провайдер може вилучати той чи інший канал із кабельної мережі лише за погодженням з абонентами.

Враховуючи те, що абоненти масово писали заяви до Нацради, остання не мала права вносити зміни до ліцензій та вилучати з них канал ТВі до отримання доказів погодження цієї дії з абонентами.

Проте Нацрада впродовж усього передвиборчого періоду активно вилучала ТВі із ліцензій провайдерів без будь-яких обмежень.

4.2. Національна рада протиправно усувалася від перевірки провайдерів, які неправомірно виключали ТВі із кабельних мереж.

Відповідно до постанови Верховної Ради, під час виборів запроваджується мораторій на перевірки телерадіоорганізацій, а не провайдерів програмної послуги. Таким чином, Нацрада не мала підстав для самоусунення від здіснення нагляду за провайдерами, які протиправно відключали ТВі із кабельних мереж.

4.3. Посилання Нацради на те, що ТВі було виключено через «розширення переліку програм універсальної програмної послуги», не відповідає дійсності, оскільки «розширення переліку» відбулося 8 жовтня 2012 року, тимчасом як відключення розпочались у липні.

Рішення Нацради №1260 від 29.08.2012 про розширення УПП за рахунок цифрових телеканалів вступило в силу 8 жовтня.

Проте ще 11 липня (за три місяці до того, як рішення вступило в силу) Нацрада розмістила на своєму сайті повідомлення для провайдерів, що вони мають обов'язково транслювати цифрові канали.

29 серпня (за півтора місяці до набрання чинності) Нацрада повідомила, що провайдери зобов'язані включати цифрові канали «з моменту оприлюднення рішення на сайті».

4 вересня (за місяць до вступу в дію рішення) Нацрада розмістила на своєму сайті вимогу щодо розширення універсальної програмної послуги.

Внаслідок таких дій Нацрада зобов'язала провайдерів «витіснити» зі своїх мереж канал ТВі, а на його місце протиправно поставити канали, які ніколи мовлення не вели.

V. Незаконне розширення складу універсальної програмної послуги за рахунок цифрових каналів

5.1. Національна рада незаконно включила цифрові канали до складу універсальної програмної послуги (надалі - УПП) та змусила всіх провайдерів їх ретранслювати.

Відповідно до статті 1 Закону про ТБ, до складу УПП можуть входити лише власники ефірних ліцензій. Цифрове мовлення не ліцензується як ефірне (видаються ліцензії на багатоканальне мовлення).

Таким чином, телеканали, які володіють лише цифровими ліцензіями, не можуть потрапити в УПП. Отже, Нацрада не може зобов'язувати кабельників ретранслювати телеканал Нацбанку і витісняти з мереж жоден канал, у тому числі ТВі.

5.2. Внаслідок розширення складу УПП з кабельних мереж було незаконно відключено 104 телеканалів, а їхнє місце посіли канали, які ніколи мовлення не вели (цифрові).

Витіснення 104 телеканалів здійснено всупереч вимогам закону. Закон забороняє Нацраді втручатися в господарську діяльність приватних осіб. Проте дії Нацради спричинили масове відключення з кабельних мереж незалежних телеканалів, а їхні місця посіли мовники, які ніколи мовлення не здійснювали.

5.3. Прийняте Нацрадою рішення про примусову ретрансляцію цифрових каналів у кабельних мережах не відповідає закону, а його реєстрацію в Мін'юсті здійснено за допомогою підробки документів.

Реєстрація Мін'юстом є неможливою, якщо проект рішення Нацради не було оприлюднено офіційно на сайті за місяць до прийняття самого рішення. Для того щоб вирішити це питання, Нацрада оприлюднила «задніми числами» проект на своєму сайті, а замість реальної дати оприлюднення (вересень 2012-го) вказала іншу дату (липень 2012-го), тобто сфальсифікувала документи, подані до Мін'юсту. Детальніше тут.

Фото Павла Довганя