ПРОЕКТИ
08:54
Понеділок, 4 Лютого 2013

«Інтер» мінус Хорошковський = Фірташ

Наскільки виправданою є ціна у $ 2,5 млрд і що відбуватиметься з групою «Інтер» після зміни власника - оцінюють експерти

1 лютого відбулася найбільша в історії українського медіаринку угода: компанія K.H. Media Limited Валерія Хорошковського продала 100% акцій компанії Inter Media Group Limited компанії GDF Media Limited Дмитра Фірташа. Inter Media Group Limited є опосередкованим власником 61% акцій телеканалу «Інтер» (і його міжнародної версії «Інтер+»), 90% акцій каналів Enter Film і «Піксель», а також каналів К1, К2, «Мега», НТН і «MTV-Україна». Таким чином, Дмитро Фірташ після схвалення угоди Антимонопольним комітетом України стане власником дев'яти телеканалів, вісім з яких (усі, крім «Інтер+») мають ефірні цифрові ліцензії та вже визані Національною радою з питань телебачення і радіомовлення загальнонаціональними телеканалами, а також інформагенції «Українські новини» і низки компаній у сфері продакшну, реклами, маркетингу, дистрибуції.

 

В офіційному повідомленні з приводу укладання угоди сторони оголосили оціночну вартість активу - $ 2,5 млрд, але це не означає, що саме таку суму пан Фірташ сплатив пану Хорошковському. Проте навіть озвучену ціну експерти вважають завищеною. За даними джерел «Детектор медіа», кілька років тому в переговорах між Валерієм Хорошковським і Рінатом Ахметовим щодо продажу групи «Інтер» обговорювалася сума $ 1 млрд. З того часу капіталізація групи дещо зросла - за рахунок отримання цифрових ліцензій. Однак частка аудиторії флагмана групи - каналу «Інтер» - знизилася. Тож більшість опитаних експертів реальною вважають ціну активу $ 800 млн - $ 1 млрд, максимум з усіма політичними бонусами - $ 1,5 млрд.

 

 

 

Завищувати суму капіталізації активу можуть з різних причин. За словами експертів, найчастіше це робиться, коли компанія планує вихід на IPO, але на сьогодні така діяльність не надто популярна і не дозволяє залучити додаткові гроші. Також до завищення капіталізації вдається власник, який хоче залучити західні кредитні лінії (високовартісній компанії легше отримати кредит) або планує співпрацю з іноземними партнерами. Окрім цього завищення вартості угоди може бути актуальним для оптимізації податків як з боку покупця, так і з боку продавця, або з метою легалізації доходів.

 

Навіть якщо відкинути завищені оцінки і брати до уваги реальну ціну групи «Інтер» у $ 800 млн - $ 1 млрд, угоду можна вважати найдорожчою на українському медіаринку. Для порівняння: у 2009-2010 роках Ігор Коломойський викупив українські активи корпорації Central European Media Enterprises Ltd (канали «1+1», ТЕТ і «Кіно») за $ 400 млн.

 

Враховуючи, що офіційні статки Дмитра Фірташа у 2012 році Forbes оцінив у $ 648 млн, постає запитання: звідки кошти? У соціальних мережах журналістами вже обговорюються припущення, що реальними покупцями «Інтера» є інші наближені до президента бізнес-кола. Власне, з аналогічних міркувань відсутності власних коштів і до Валерія Хорошковського в ринку й громадськості була недовіра, що він був власником групи. Але останні події на «Інтері» (зміна інформаційної політики в бік більшого плюралізму і критичності щодо уряду, створення громадської наглядової ради і запуск ток-шоу Анни Безулик «Справедливість»), що віддзеркалили перехід Валерія Хорошковського в опозицію до уряду, можуть свідчити про те, що таки пан Хорошковський був реальним власником каналу.

 

За даними джерел «Детектор медіа», Валерія Хорошковського підштовхнули до продажу каналу саме через його ігри в опозиційність. «За умов що склалися, я не маю можливості забезпечувати розвиток групи, і саме ці обставини стали моєю головною мотивацією щодо продажу», - цю багатозначну цитату пана Хорошковського наведено в офіційному релізі «Інтера». Джерела стверджують, що переговори між ним і паном Фірташем, який пропонувався в якості єдиного можливого покупця, активізувалися понад місяць тому, якраз після того, як пан Хорошковський розпочав свою війну з урядом. 31 січня нібито було досягнуто остаточної домовленості, а вже 1 лютого з'явилося офіційне повідомлення. При цьому сам Валерій Хорошковський, за даними джерел, у ці дні перебував за кордоном. Утім, й угода укладалася між не українськими компаніями, а офшорними.

 

Раніше тривалий час Дмитра Фірташа вважали неофіційним власником групи «Інтер» (або принаймні одним зі співвласників). Зокрема, посол США Вільям Тейлор у грудні 2008 року звітував, з посиланням на мас-медіа, що Дмитро Фірташ «придбав 61 % акцій української медіагрупи "Інтер", яка є власником і співвласником семи каналів і інформаційного агентства Ukrainian News Agency» (цей звіт було оприлюднено в грудні 2010 року на сайті Wikileaks). Ситуацію спробував роз'яснити Валерій Хорошковський, у січні 2009 року повідомивши в інтерв'ю «Українській правді», що Дмитро Фірташ володіє опціоном на придбання 50% Inter Media Group, який виник, коли група купувала в пана Фірташа канали К1, К2 і «Мегаспорт». У червні 2010 року пан Хорошковський заявив, що готовий продати свій медіабізнес, а в грудні 2010 року, коментуючи старий звіт посла США на Wikileaks, він повідомив, що веде переговори з Дмитром Фірташем.

 

У грудні 2012 року на прес-конференції з приводу створення громадської наглядової ради каналу «Інтер» голова правління «Інтера» Ярослав Порохняк розкрив структуру власності групи. За його словами, з 2006 року канал «Інтер» на 61% належить компанії «Український медіа-проект», яка є 100% «дочкою» компанії Inter Media Group, до структури якої входять крім «Інтера» ще вісім інших телеканалів. Власником Inter Media Group є компанія K.H. Media limited, що належить компанії K.H. Steel Industry, а та, у свою чергу, є власністю компанії K.H. Management, що належить Валерію Хорошковському та управляє всіма його активами. Що стосується каналу «Інтер», то ще 29% його акцій належать російському «Первому каналу», а 10% - Світлані Плужниковій, удові засновника «Інтера» Ігоря Плужникова. Примітно, що цю заяву про структуру власності пан Порохняк зробив за півтора місяці до продажу групи «Інтер» Дмитру Фірташу.

 

Разом з приходом нового власника, скоріше за все, зміниться топ-менеджмент групи і каналу «Інтер». Офіційного повідомлення про нове керівництво слід чекати вже в понеділок-вівторок, свідчить поінформоване джерело. За інформацією «Дусі», замість голови правління Ярослава Порохняка канал можуть очолити власник Film.ua Group і колишній голова правління «Інтера» Сергій Созановський, голова правління групи компаній Star Media і колишній голова правління «Інтера» Влад Ряшин, голова Федерації роботодавців медійної галузі, директор із зовнішніх зв'язків і комунікацій Group DF Дмитра Фірташа, колишній генеральний продюсер «Інтера» Ганна Безлюдна або генеральний директор Національної телекомпанії України, колишній виконавчий продюсер телеканалу «Інтер» Єгор Бенкендорф.

 

Опитані «Детектор медіаю» експерти найбільш вірогідним кандидатом вважають Ганну Безлюдну, яку називають довіреною особою Дмитра Фірташа в медіа. Однак джерело, наближене до пані Безлюдної, стверджує, що в неї немає бажання повертатися до оперативного управління, а вона радше стане куратором медіаактивів пана Фірташа. Зв'язатися із самою пані Безлюдною «Детектор медіа» поки не вдалося.

 

До речі, під питанням нині опинилася доля частини членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яких вважали представниками Валерія Хорошковського, зокрема, перший заступник голови Нацради Оксана Головатенко, яка прийшла в регуляторний орган з групи «Інтер», а також Лариса Мудрак, Ірина Опілат, Валерій Баранов. З іншого боку, старі члени можуть домовитися з новим власником «Інтера» про представлення його інтересів.

 

Змін слід очікувати і в контенті «Інтера», передусім - інформаційно-аналітичному мовленні. Найімовірніше, що новини повернуться до старого русла (до речі, керівник новинної служби «Інтера» Лариса Горська вже майже попрощалася з колективом), а програму Анни Безулик «Справедливість», скоріш за все, закриють, хоча, за твердженням джерел ТК, відома телеведуча підписала контракт про співпрацю з «Інтером» на три роки. Але, кажуть ті ж самі поінформовані джерела, для нового власника групи ані контракт з Анною Безулик, ані нещодавнє створення на каналі громадської наглядової ради не матимуть значення - можливість їх розірвати або анулювати знайдуть. Імовірно, на канал повернеться Євгеній Кисельов, однак він відмовився від коментарів «Детектор медіа».

 

Наводимо міркування й прогнози медіаекспертів, які погодилися говорити не офрекордз, з приводу продажу групи «Інтер».

 

Артем Біденко, президент групи SA Political Communications, медіаексперт:

- Як ви оцінюєте заявлену оціночну вартість медіагрупи «Інтер» - $ 2,5 млрд?

- Ціна однозначно дуже завищена. Тому що якщо брати обсяги українського ринку телевізійної реклами за минулий рік (4,2 млрд грн), частку «Інтера» (нехай навіть фантастичні 20%), потенційні прибутки «Інтера» від франшизи, продакшну, продажів участі в телешоу тощо, то річний обсяг групи «Інтер» ніяк не може бути більший за $ 250-400 млн. Якщо врахувати ще мультиплікатори, які беруться при оцінці активу, то ми все одно не вийдемо на ціну більше $ 1 млрд. Дуже експертно, з усіма політичними бонусами я б оцінив максимальну вартість групи «Інтер» у $ 800 млн. Це такий оптимістичний погляд збоку, звичайно.

 

Тобто одне з двох. Або в заявлену ціну закладено якісь політичні дивіденди. Комусь продали (ми не знаємо, хто кінцевий покупець) по явно завищеній ціні, продаючи із політичними дивідендами. Або ж у цю ціну закладено якісь додаткові активи, про які ми не знаємо. Тобто це не тільки медійна група.

 

Моя практика роботи з порівняно великими активами (ми робили due diligence декільком структурам) свідчить про те, що коли ось так виводиться цифра, не на IPO, а коли все світиться й активно обговорюється, - це свідчить про те, що продавець не може стриматися, як він «здорово» продав свої активи. Це явний сигнал: «Дивіться, який я молодець, як я круто продав». В іншому випадку, як правило, такі гроші люблять тишу, і незвично бачити подібний піар.

 

- Як ви вважаєте, що буде відбуватися з групою «Інтер»?

- Якщо говорити про «Інтер», я не думаю, що будуть якісь зміни. «Інтер» продовжить грати роль позитивного бізнес-активу, який приносить прибутки - як фінансові, так і політичні. Щодо інших телеканалів групи і медійних активів, то можуть бути зміни, тому що не всі вони є прибутковими. Можливо, будуть мінятися якісь напрями, якісь телеканали будуть закриті, як це було з Enter Music, який став «Пікселем». Але сам по собі «Інтер» - умовні 90% групи - залишатиметься таким, як він є.

 

- А чи не буде згорнуто на «Інтері» процеси, які розпочалися нещодавно - створення громадської наглядової ради, критика уряду в новинах, запуск ток-шоу «Справедливість» з Анною Безулик?

- Усередині груп, лояльних до президента, вже давно існують люди, політики та групи, які нелояльні до Азарова. І в декількох так званих провладних ЗМІ вже давно лунає критика Азарова, це чисто внутрішня боротьба. «Інтер» змістив акценти щодо уряду, але він не змінив акцентів щодо президента. І, по суті, критика лунала тільки щодо уряду. Це допускалося вже давно, це не є антипрезидентською критикою. Тому я завжди з великим сумнівом ставився до оцінки, що «Інтер» «став чи не опозиційним». «Інтеру» просто дали трохи більше свободи для власних проектів. Тож я не думаю, що в цьому плані щось зміниться.

 

 

Микола Княжицький, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань телебачення і радіомовлення, екс-гендиректор каналу ТВі:

– Як ви оцінюєте зміну власників телеканалу «Інтер»?

– Як подальшу монополізацію простору владою напередодні президентських виборів. Вірніше, частиною цієї влади.

 

На мою думку, ця оборудка задумувалася ще тоді, коли Валерій Хорошковський брав участь у поверненні 11 млрд кубів газу. Ми пам’ятаємо справу Макаренка і Діденка, і стосунки з Росією в цій справі. І мені здається, що за цей газ Хорошковському обіцяли заплатити певні кошти, але він повинен був віддати «Інтер» людям більш наближеним до влади. Тому я не виключаю, що власником виявиться врешті-решт не сам пан Фірташ, а в нього з’являться якісь партнери, які будуть близькими, наприклад, до сім’ї президента.

 

У такому разі, ціна (угоди. – ТК) зрозуміла. Тому що потрібно розуміти, що два з половиною мільярди, про які писали ЗМІ, − ціна, яку називають за весь канал. Очевидно, що вона не виправдана і абсурдна. Але самому Хорошковському там належало не так багато. Тому що, якщо ми віднімемо частку ОРТ, Плужнікова та решту часток вcередині самої компанії Хорошковського, і те, що нібито раніше належало Фірташу, то входить, що у власності Хорошковського було фактично 30%. Таким чином, кошти, які він отримав би – умовно $ 700 млн. Це все рівно завелика ціна за 30%, але сюди може входити й компенсація за послуги, які Хорошковський робив для влади. У мене таке враження складалося, що така домовленість була й що ці гроші йому доплатять, а він поступиться «Інтером». Але на якомусь етапі, мабуть, у людей, які у владі є потужнішими, ніж Хорошковський, виникло бажання взяти «Інтер» у нього безкоштовно. І тоді почалася вся ця так звана демократизація «Інтера» - громадська рада, запрошення відомих журналістів… Як я казав раніше, це певною мірою був шантаж влади заради отримання коштів і використання відомих прізвищ у цьому шантажі. Ну, і можна сказати, що Хорошковський вчинив розумно: цей шантаж вдався, і йому кошти заплатили. От і все.

 

– Як, на вашу думку, зміниться редакційна політика «Інтера» із новим власником?

– Я не знаю. Є багато різних варіантів. Якщо каналом володітиме безпосередньо пан Фірташ, то будуть шукати спосіб, щоб канал зберіг обличчя. Можливо, навіть залишиться Безулик… Як ми знаємо, Фірташ намагається робити багато таких жестів, які б позитивно сприймалися на Заході й в інших країнах. Якщо ж це не сам Фірташ, а в нього є партнери, то не виключаю того, що повернеться команда Шувалова, Євген Кисельов, і канал буде щонайменше таким, яким він був.

 

 

 

Микита Потураєв, медіаексперт, колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, екс-керівник управління суспільних комунікацій групи EastOne Віктора Пінчука:

- Як ви оцінюєте заявлену оціночну вартість медіагрупи «Інтер» - $ 2,5 млрд?

- Я вважаю її завищеною. Думаю, що це повідомлення могло бути зроблено з метою укріплення репутації каналу як стабільного великого бізнесу, з метою підвищення його капіталізації. Також у покупця та продавця могли бути й інші причини економічного характеру публічно назвати саме таку суму угоди.

 

- Як ви вважаєте, що буде відбуватися з групою «Інтер» після зміни власника?

- Принципово на політику каналу зміна власності ніяк не вплине. Пан Фірташ звичайно розуміє, що в телеканал треба інвестувати великі гроші. Звичайно, сам «Інтер» може бути прибутковим, але зараз не найкращі часи. Тому якщо інформація про нового власника буде офіційною та остаточною, то турбуватись про долю телеканалу не варто, бо ніхто не ріже курку, яка несе золоті яйця. Я думаю, що Фірташ зробить усе можливе і дасть каналу розвиватись.

 

У цілому, не варто очікувати серйозних змін у позиціонуванні, наповненні та програмуванні. Тому що канал утримує ті позиції, які в нього є. Радикальні зміни виникають, коли є бажання щось покращити, або відчуття ризиків з боку конкурентів. Але ситуація з каналами першого ешелону більш-менш стабільна та прогнозована. Тому швидше за все картинка буде незмінною.

 

- А чи не буде згорнуто на «Інтері» процеси, які розпочалися нещодавно - створення громадської наглядової ради, зміна інформаційної політики в бік ширшого плюралізму й критичності до уряду?

- Шо стосується новин, то тут важко загадувати наперед. Звичайно, інформаційна політика наших каналів залежить від уподобань і політичних поглядів власників. Але не забуваймо, що й у всьому світі ЗМІ так чи інакше відображують прихильності акціонерів, власників тощо. Хоча наша ситуація відмінна тим, що на заході вагому роль відіграють професійні стандарти, які відомі широкому загалу. У нас, на жаль, зі стандартами інакше: часто під виглядом об'єктивної інформації нам показують те, що ми називаємо джинсою. І це  не добре  ані для медіа, ані  для журналістів, ані  для суспільства.

 

Також в нас канали належать досить вузькому колу осіб, і це теж не дуже добре.. Звичайно, певний акціонерний плюралізм є, адже відмінність в інформаційних подачах подій на різних каналах ми спостерігаємо.  Але все ж таки коло акціонерів українських телеканалів, на мій погляд,  завузьке.

 

Казати, що відбуватиметься повна уніфікація, не можна. Так, звичайно на «Інтері», певно, будуть зміни в інформаційній політиці. І подача деяких тем,  яку  зараз можна вважати гострою, перестане такою бути. Але водночас можуть з'явитись інші теми, які зараз на «Інтері» не так гостро висвітлювалися. Такою є практика на українському телебаченні: залежність редакційної політики від інтересів власника, які можуть змінюватися. І вона буде тривати доти, доки суспільство не сформулює громадянського замовлення щодо ЗМІ.

 

Я абсолютно не схильний винуватити журналістів у цьому, бо люди хочуть працювати, працювати за фахом, отримувати за свою роботу грошу. Але наш телевізійний ринок не настільки розвинутий і не пропонує великої кількості робочих місць для журналістів, адже канали не так багато виробляють продукту. Окрім новин є розважальні ток-шоу. Але забезпечити роботою багатьох вони не зможуть. Тому тут має діяти суспільство та громадські рухи (не партії, бо всі політичні активи це влаштовує). Суспільство має задуматись і захистити свої інтереси щодо задоволення потреб в об'єктивній інформації. Українське суспільство здатне на дива, воно може показати чудеса громадського героїзму. Можливо, прийде час для того, щоб суспільство зайнялося питаннями ЗМІ та телебачення.

 

- Кого ви бачите найбільш вірогідним кандидатом на посаду нового керівника медіагрупи замість Ярослава Порохняка? Джерела називають претендентами Ганну Безлюдну, Сергія Созановського, Влада Ряшина і Єгора Бенкендорфа.

- Звичайно, тут ми стаємо на тонку кригу прогнозів. Ще Черчілль казав: коли робиш прогноз, треба завжди знати, що ти зробиш, коли він не відбудеться. Я б оцінив імовірність приходу цих кандидатів таким чином: на перше місце я б поставив Ганну Безлюдну (вона має давні добрі стосунки з Дмитром Фірташем плюс є блискучим менеджером та організатором), друге б поділив між Сергієм Созановським і Єгором Бенкендорфом, а на третє поставив би Влада Ряшина (я не певен, що йому це потрібно, наскільки я знаю, він досить комфортно себе почуває у продакшн-бізнесі). Усі перелічені кандидатури - гарні фахівці, тому їхній прихід буде для каналу позитивним.

 

Наталія Лигачова, шеф-редактор «Детектор медіа» (коментар програмі «Сьогодні про головне» на ТВі:

- Я впевнена, що Валерія Хорошковського змусили продати телеканал. Чому саме зараз? Тому що приблизно з кінця жовтня «Інтер» почав змінювати редакційну політику в бік більшої збалансованості, плюралізму. Коли Хорошковський не ввійшов у новий склад уряду, він іще більше поміняв редакційну політику, було створено редакційну раду, до якої ввійшли відомі громадські діячі. Думаю, це не влаштовувало найближче оточення президента і партнерів із відомої трійки «Хорошковський-Льовочкін-Фірташ». І його просто змусили продати канал.

 

«Інтер» знову перейде до старого, попереднього формату, яким ми звикли його бачити. Він буде лояльним до влади, сервільним до уряду, без збалансованості, без плюралізму, без жорсткої критики. Думаю, все повернеться «на круги своя». Для медіа-простору, я вважаю, це втрата. Тому що зміна редакційної політики найбільшого каналу країни мала би значний вплив на зміну всього телепростору.

 

Тетяна Лебедєва, почесна голова Незалежної асоціації телерадіомовників, колишній член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення:

- Як ви вважаєте, що буде відбуватися з групою «Інтер» після зміни власника?

- В «Інтера» були величні часи, коли цей канал з великим відривом був лідером. Потім були різні періоди злетів і падінь. Останнім часом показники «Інтера» були абсолютно далекими від найкращих часів, і зрозумілим було те, що канал потребує серйозної реорганізації, перебудови, нового дихання, нового креативу. Чи це було пов'язано з тим, що він уже готувався до продажу? Чи навпаки - він готувався до продажу через те, що невтішними були результати? Сказати складно. Але такий величезний потужний різноплановий ресурс, як група «Інтер» має великий потенціал. І потрібен дуже серйозний медіаменеджер, який нарешті почне розмовляти з аудиторією інтелігентною мовою, який привнесе креатив і зуміє цю величезну махину скоординувати, щоб канали не конкурували один з одним.

 

Я тільки можу побажати успіху. Змін на ринку, по-перше, не уникнути, а по-друге, вони часто приносять користь. Багато що зараз залежатиме від команди, яка прийде. Тому що багато втрачено, і багато потрібно повертати не з нуля, а з мінусу. Якщо в нового керівника вистачить мудрості й рішучості підбирати професіоналів, яких нормально сприйме аудиторія, а не лише за принципом особистої відданості, то я думаю, що ці зміни будуть на краще.

 

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації, член громадської наглядової ради телеканалу «Інтер»:

- Як ви оцінюєте зміну власника медіагрупи «Інтер»?

- Зміна власності «Інтера» - це бізнес-процес, тому питання щодо змін варто ставити власнику. Однак мені дуже хочеться, щоб ті тенденції, які спостерігалися на «Інтері» останні п'ять місяців, залишались. Я думаю, що не варто виключати й того, що зміни в інформаційній політиці вплинули на цей бізнес-процес, тому що таких різких змін не було в жодній медагрупі. Ми точно знаємо, що це привертало увагу багатьох владних структур. Але хочеться вірити, що не тільки це було причиною виникнення бізнес-питань.

 

- Як ви оцінюєте заявлену оціночну вартість медіагрупи «Інтер» - $ 2,5 млрд?

- Звісно, названа сума $ 2,5 млрд передбачає оцінку вартості всіх каналів, не лише «Інтера».

 

- Як ви вважаєте, що буде відбуватися з групою «Інтер» після зміни власника?

- Для мене важливо основне - чи зміниться інформаційна політика «Інтера». Я сподіваюся, що найрейтинговіші продукти, а це саме новини, залишатимуться такими, як є, або покращуватимуться в бік критичного висвітлення подій, інформаційного плюралізму та об'єктивності. Сподіваюсь, що на каналі з'явиться більше авторського, вітчизняного продукту, виробленого в Україні, що розвиватиметься дебатний формат, з'являться розслідувальні програми. Я думаю, що це позитивно впливатиме й на імідж нового власника.

 

- Що відбуватиметься з громадською наглядовою радою «Інтера»?

- Функцією громадської ради «Інтера» є спостереження: ми спостерігаємо й оголошуємо результат. Тому тут важлива сама воля каналу, чи реагуватиме він на наші публічні заяви. Я сподіваюся, що ця добра воля збережеться.

 

Фото - http://reklamaster.comhttp://aratta-ukraine.com«День» та з архіву «Детектор медіа»

, Наталія Данькова
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
71256
Переглядів
Коментарі
Микола
19:02 / 03 Лютого 2013
Весь бізнес Фірташа на 50% належить Януковичу. Така домовленість між ними була укладена з моменту обрання останнього Президентом. Інтер вже був проданий Фірташу-Януковичу ще в 2010 році. Просто Хорошковський грюкнув дверима в Кабміні і тому оголосили про продаж.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop