14 липня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення та телеканали розпочали процес підписання Меморандуму про співпрацю, спрямовану на розбудову національного інформаційного простору, який стосується виконання нової редакції закону „Про телебачення та радіомовлення”. Наразі, документ підписали керівники 9 телекомпаній (АТЗТ «Українська незалежна ТВ-корпорацiя», ТРК «Студія 1+1» ЗАТ «Новий канал» ТзОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія»(ICTV) ЗАТ «Міжнародний Медіа Центр-СТБ» ЗАТ «ТелеОдин» ЗАТ «ТРК «Україна» ЗАТ „Телекомпанія „ТЕТ” ЗАТ „ТРК Люкс”) та голова Нацради Віталій Шевченко.

Основні положення публічної угоди зводяться до взаємних зобов’язань та обіцянок телеканалів та Нацради. "Неодмінною умовою цілеспрямованого і послідовного формування національного телевізійного простору є повна, всебічна і пріоритетна підтримка Національною радою вітчизняних мовників”, - йдеться в статті 1 тексту Меморандуму. Проте додається, що і канали всіляко сприятимуть в утвердженні авторитету Нацради, як законодавчо визначеного спеціального наглядового та регулюючого органу в галузі телерадіомовлення. У свою чергу Нацрада обіцяє прозорий характер ліцензування.

Стаття 2 задекларовує „порозуміння”, як визначальний принцип  співпраці для якісного розвитку національного телевізійного простору. А для цього, на думку сторін, пріоритетними є такі критерії: оцінювання програмного наповнення має здійснювати GFK; базовим часовим проміжком оцінювання наповнення телеефіру є тиждень; у своїх перевірках Нарада зважатиме на системність, а не на разовий характер порушення; й надалі створюватиме робочі групи для визначення підходів та критеріїв перевірок.

В наступній статті йдеться про спільні ініціативи щодо внесення змін до діючого законодавства. А стаття 4 – встановлює основний критерій оцінювання телевізійних мовників – це тенденції в їх діяльності (приміром позитивні чи негативні).

Стаття 5 визначає строки переходу з титрування на дублювання українського продукту. Зокрема з 1 жовтня 2006 року для загальнонаціонального мовлення частка ефірного часу, коли мовлення ведеться українською мовою, має становити не менше 50 відсотків загального обсягу добового мовлення, з 1 грудня 2006 року – не менше 65 відсотків, з 1 лютого 2007 – не менше 75 відсотків.

Цікавими є положення статті 6, де йдеться про те, що пріоритетною метою для телеканалів є дотримання у прайм-тайм (у будні – сукупний час з 06.00 до 10.00 години та з 17.00 до 24.00 години, у вихідні та святкові дня – сукупний час з 09.00 до 13.00 години та з 17.00 до 24.00 години) мовлення державною мовою. Також, з 1 серпня 2006 року трансляція телемагазинів має здійснюється виключно державною мовою (стаття7).

Відповідно до статті восьмої, до квоти мовлення державною мовою зараховується:

а) сповіщення аудіовізуальних творів, звукова доріжка яких вироблена іноземними мовами, за умови дублювання або озвучення або титрування українською мовою (після 1 лютого 2007 року цей підпункт втрачає чинність автоматично);
б) сповіщення мовою оригіналу музичних аудіовізуальних творів (кліпи, мюзикли, опери) та концертів, за умови ведення таких концертів українською мовою;
в) сповіщення мовою оригіналу аудіовізуальних творів, мова яких прямо пов'язана з розумінням контексту, зокрема, фільмів радянського періоду, концертів, реаліті-шоу, гумористичних та інших подібних аудіовізуальних творів, якщо внаслідок перекладу буде втрачено гумористичний чи інший художній ефект, що є необхідною творчою/авторською складовою твору.

Також Меморандум зазначає, що власним продуктом телекомпаній вважатимуться аудіовізуальні твори, дубльовані українською мовою телекомпанією чи на її замовлення (Ст.10), а до національного аудіовізуального продукту, зокрема, належать аудіовізуальні твори, вироблені до 24 серпня 1991 року особами, які знаходились під юрисдикцією СРСР, в тому числі й Української РСР (Ст.11).

Зазначалось і про проведення моніторингів Нацрадою для відстеження порушень. Тож, у  разі неодноразових порушення умов документу, порушники викреслюються зі списку підписантів Меморандуму (Ст.. 9).

Останні статті 12 та 13 передбачають спільну співпрацю обох сторін для впровадження цифрового мовлення, реалізації „Телетріумфу” та роботу над доповненнями до інструкції про порядок здійснення перевірок.

„Детектор медіа” звернулась до голови Нацради Віталія Шевченка з проханням прокоментувати положення Меморандуму.

Пане Віталію, які суттєві відмінності між нинішньою публічною угодою та Меморандумом 2005 року?

- Перш за все з’явилась нова редакція закону «Про телебачення та радіомовлення», яка і зумовила створення цього документу. Оскільки меморандум це найкращий з усіх підзаконних актів, який спираючись на норми закону є документом про взаємні, зустрічні зобов’язання між компаніями, з одного боку,  і Національною радою, як регуляторним органом з другого боку. Повертаючись до першого меморандуму варто було б підбити підсумки його діяльності. Коли ми працювали над новою редакцією, то  відзначали, що той крок, який ми зробили рік тому, був правильний, цей документ дав хороші результати. Можна говорити про те, що обидві сторони виконували взяті на себе зобов’язання.

Такий обраний шлях був правильним, оскільки рухатись до результату шляхом погоджень позицій і пошуку компромісів та спільних підходів набагато краще, аніж якось формально виконувати надані права і приписи законодавства.

Крім того існує ще один нюанс. Новий закон „Про телебачення та радіомовлення” має свою специфіку, яку вже стара редакція меморандуму не могла задовольнити, і звичайно, що ця специфіка була врахована в новому тексті. Всілякі тонкощі, чи не зовсім ясні місця законодавства ми розтлумачили для застосування на практиці, наскільки це можливо, і виробили методу оцінювання певних формулювань термінів нового законодавства. Приміром, новий закон, стаття 9 запроваджує норму, якої не було раніше, - це квота національного відео продукту, але закон не дає тлумачення того, що таке ця квота. Тому  ми для себе її виписали. Скажімо, ми пішли назустріч в такому цікавому питанні як фільми радянського періоду. Ми погодили, що фільми, які вийшли в прокат і вперше транслювалися до 24.08.1991 року, варто зараховувати до національного продукту. І ми не матимемо нічого проти, якщо компанії в межах визначених законодавством квот, будуть ці фільми транслювати без дублювання, оскільки є певна категорія глядачів, які хочуть ці фільми бачити і знають їх у попередньому форматі, в попередній інтерпретації.

На тому тижні, йшла мова про те, що оскільки в роботі каналів простежуються негативні тенденції, наприклад,  зменшення частки україномовного продукту, то Національна рада встановила більш жорсткі умови угоди, а саме зменшення строків переходу з титрування на дублювання, і проведення моніторингів зі застосуванням санкцій. Тож на яких умовах був підписаний Меморандум?

- Компанії, власне, не заперечували проти того, що ми зробили строки переходу на дублювання жорсткішими. Навіть більше, сьогодні, на останньому етапі редакції меморандуму, з’явилася ще й додаткова норма, про те, що з 1 вересня реклама вважається цілком відповідною до норм закону, якщо вона не титрована, а виключно дубльована. Тепер що стосується загального зауваження про зменшення українського мовлення. Справді, мовлення українською стало менше, але за рахунок того, що компанії відмовились від виконання норм старого закону в частині титрування. За тодішнім нашим спільним розумінням і трактуванням, наявність титрів було достатнім для того, щоб ми зараховували відповідні програми до адаптованого продукту. Новий закон тепер передбачає лише дублювання. Отож, компанії зняли титрування, але ще не перейшли до дублювання у належних обсягах, і відповідно це кинулося нам в очі. Думаю, що це - тимчасова ситуація. Перед самим підписанням  меморандуму, ми зробили контрольний вибірковий моніторинг, де без жодних „скидок” фіксувала вже так, як має бути у відповідності з вимогами та критеріями нового закону. Втім, це вибіркові цифри, на другий день вони могли б бути іншими, але для загального розуміння ситуації послуговуватися ними можна. Моніторинг показав, що, скажімо, ТЕТ транслює 82,7% українського продукту, Ера – 98,7%, СТБ – 81,5%, Тоніс – 77,6%, Новий канал - 86,1%, «1+1» - 75,5%. Я назвав ті показники, які вже сьогодні цілком вписуються в норми нового закону.

Як ви контролюватимете виконання телеканалами закону? Яким чином зараз проводитимуться моніторинги та встановлюватимуться санкції за порушення?

- Ми нічого особливого вигадувати не будемо. Так як і раніше, робитимемо перевірки та моніторинги. Навпаки, ми намагатимемося зробити все, щоб цей процес був дедалі яснішим. Є регулярні перевірки, які передбачені річним планом,  і є якісь перевірки, викликані певними ситуаціями чи негативними тенденціями. Наприклад, у випадках коли компанія продовжує ліцензію, і треба впевнитись у тому, що вона цілком працює у відповідності до закону, або до нас надходять якісь скарги. Ми зробили більш чіткий порядок проведення перевірок, щоб всі все наперед знали, але загалом схема не змінилась.

Чи матимуть якісь преференції учасники Меморандуму в порівнянні з іншими телекомпаніями?

- Ми однаково ставитимемося як до тих телекомпаній, які підписали угоду, так і до інших. Однак, до телекомпаній підписантів Меморандуму,  застосовуючи дисциплінарні санкції, ми будемо коректніше ставитись. Ми, враховуватимемо геть усі обставини, розуміючи що ці компанії пішли на  підвищення зобов’язань, для них це було не просто, та й пов’язано з додатковими витратами. Тому преш ніж застосувати якісь дисциплінарні санкції, ми тричі будемо переконуватись наскільки ці причини, пов’язані з порушеннями, були об’єктивними, а наскільки вони є випадковими. Тільки й того.
 
Сьогодні ми лише почали підписання меморандуму, але цей процес триватиме десь протягом тижня. Приміром, сьогодні ще не підписав угоду президент НТКУ, бо просто не міг з’явитися на підписання Меморандуму.