На сьогоднішньому засіданні у справі за позовом Ігоря Коломойського до Олександра Роднянського щодо визнання прав власності на частку у статутному фонді «1+1» у розмірі 70%, представник відповідача стверджував, що Роднянський не міг укласти угоду про продаж, тому що не був присутній на зустрічі в Женеві, про яку розказували представники Коломойського.

Нагадаємо, 14 жовтня Ігор Коломойський подав позов, де вимагає визнати за ним право власності на долю Роднянського в телекомпанії „Студія „1+1”. Однак засновники компанії стверджують, що такої угоди не було.

У судовому засіданні, окрім позивача і відповідача, третьою стороною виступає іноземна компанія «Інтер-медіа». Як раніше повідомляла ТК, за інформацією ТОВ „1+1”, її власниками є: компанія Сentral Мedia Еnterprises (60% статутного фонду), а також Олександр Роднянський і Борис Фуксман (по 20% кожний). Але голова ради директорів каналу Олександр Роднянський має право розпоряджатися 70% „1+1”, інші 30% знаходяться у власності дочірньої кoмпанії СМЕ - „Інтер-медіа”.

За словами представників позивача, угода між Коломойським та Роднянським була укладена в усній формі 22 червня 2005 року у місті Женева (Швейцарія) близько восьмої години вечора в офісі компанії «Ketcul» по вулиці Рудера Рожесері 29. Свідком домовленості був Тимур Новіков («Приватбанк»).
Сьогодні представник відповідача Олег Конопольський у своїх поясненнях заперечив цю інформацію: «Я хочу наголосити на тому, що Роднянський не вчиняв жодних дій, про які зазначали в поясненнях та обґрунтуваннях представники позивача і сам позивач. Перемовини о 20 годині 22 червня в місті Женева, в офісі компанії «Ketcul» не велися, бо  відповідач був відсутній у вказаному позивачем місці».

Раніше представники позивача стверджували, що за цією угодою Коломойський мав отримати частку у розмірі 70% статутного фонду ТОВ «1+1». Ціна, з якою сторони погодились, становила 70 мільйонів доларів. За їх словами право власності на цю частку до Коломойського переходить з моменту сплати завдатку у розмірі 2 мільйонів доларів, а остаточний розрахунок зобов’язувалися провести після реєстрації змін у реєстраційних документах . Крім усної угоди 22 червня, як зазначив представник позивача Карташов, Коломойський не укладав ніякої іншої.

В матеріалах справи знаходиться лист від 10 червня, який спершу був підставою позову Коломойського. Цей лист підписаний Фуксманом, Бьорком (президент компанії СME), Роднянським та Коломойським. В ньому мова йшла про певні переговори щодо можливого придбання Коломойським частки в підприємствах «Studio 1+1 Group”. Під «Studio 1+1 Group” сторони переговорного процесу визначали, відповідно до листа СМЕ, такі структури, як Innova Film GmbH (Німечина), International Media Services (Бермуди), TV Media Planet (Кіпр), Intermedia (Україна), “1+1” (Україна). Представники позивача тлумачать цей лист як згоду СМЕ на продаж «1+1».

Олег Конопольський підтвердив ведення переговорного процесу між Роднянським, Фуксманом, представниками СМЕ та Коломойським, а також існування листа від 10 червня. «Все що робилося до 10 червня і 10 червня мало в собі намір укласти угоду, і в листі якраз викладалися ті обставини, які б мали знайти своє відображення в майбутньому, за яких угода взагалі могла б мати місце». Однак, за його словами Роднянський жодним чином «не домовлявся і не міг домовлятися окремо з Коломойським про продаж каналу «1+1», а переговори велися щодо купівлі-продажу не однієї телекомпанії, а в цілому частки «Studio 1+1 Group”. «Ці наміри могли бути здійснені в комплексі і лише за згодою ради директорів СМЕ», - підкреслив він.

Наступне засідання у справі відбудеться 17 квітня.