Перший пішов?

19 Квітня 2004
893
19 Квітня 2004
13:19

Перший пішов?

893
Не виключено, що Януковича, як ймовірного учасника другого туру виборів, просто усувають з дистанції, розчищаючи дорогу під інший проект.
Перший пішов?
Головна новина минулого політичного тижня – призначення прем’єр-міністра Віктора Януковича майбутнім узгодженим єдиним кандидатом від парламентсько-урядової коаліції на виборах Президента (майбутнім, оскільки офіційне висунення кандидатів ще не почалося) – пройшла незвично тихо. З цього, а також із того, що Президент Леонід Кучма заявив, що головним завданням широкої коаліції демократичних сил є перемога на президентських виборах, можна зробити відразу кілька висновків.

По-перше, Янукович фактично призначений відповідальним за реанімацію теми конституційної реформи. Виглядає так, що йому поставлене чітке завдання: він повинен домогтися внесення змін до Конституції, і тільки тоді він стає кандидатом у президенти. За бажаного, але вже нереального результату функції Президента обмежуються, і центр влади зміщується не в бік Верховної Ради і не в бік Кабінету Міністрів, як про це заявлялося ініціаторами реформи, а до „групи осіб”, відповідальність яких ніде не позначена. У такому разі Янукович як кандидат у президенти втрачав би посаду голови уряду і ставав би заручником ситуації, створеної без його активної участі.

Очевидно, що даючи згоду на участь у політичних іграх минулої осені, Віктор Янукович мав на увазі дещо інше. Граючи за чужими правилами, він, повторимося, в будь-якому разі втрачає посаду прем’єр-міністра, можливості самостійного впливу на ситуацію, можливості компромісу з іншими політичними силами (далеко не тільки „Нашою Україною”) і не набуває значних політичних дивідендів, можливостей впливу як на уряд, так і на парламент. Оскільки подальші події навколо конституційної реформи цього року приречені на провал, в такому разі політична кар’єра Януковича була б приречена на закінчення. Якщо ж прем’єр-міністр задумується про можливість своєї гри – то її давно вже слід було починати. Досі вся поведінка Януковича справляла враження дій абсолютно залежної фігури, яка старанно зачитує підготовлені не його службою тексти.

Не варто забувати, що будь-який прем’єр-міністр за рік своєї роботи стає впізнаваною фігурою і набуває рейтингу у 10-15 відсотків. Оскільки зараз Янукович демонструє саме такі показники, то не виключено, що насправді це рейтинг його посади.

Дані соціологічних опитувань свідчать, що Янукович у ролі кандидата у президенти має шанси виходу до другого туру виборів, де він, швидше за все, програє Ющенкові з розривом щонайменше у 10 відсотків (за даними березневих опитувань, які проводили Фонд „Демократичні ініціативи”, соціологічна служба Національного інституту стратегічних досліджень, Центр „Соціальний моніторинг”). Свого „електорального міфу” Янукович не має, стверджує директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, а самого лише адміністративного і медійного ресурсу буде недостатньо для "наповнення" політика.

Таким чином, не виключено, що його, як ймовірного учасника другого туру виборів, просто усувають з дистанції, розчищаючи дорогу під інший проект.

По-друге, цілком очевидно, що таким проектом може стати „єдиний кандидат” від лівих сил, наприклад, Олександр Мороз. Можливо, для Януковича буде не зовсім очікуваним явищем, коли виявиться, що не йому належить медіа-підтримка з боку найбільш рейтингових телеканалів. Ніщо не вказує на нереальність такого варіанту розвитку подій.

По-третє, з порядку денного зовсім не знімається питання висування чинного Президента на черговий термін (третій – за арифметичним порядком, другий – за рішенням Конституційного суду від 25 грудня минулого року). Для Леоніда Кучми це може бути чудовим засобом утримати ситуацію під своїм контролем до самого того дня, коли він остаточно визначиться, чи варто йому робити Україну заручницею своєї волі до влади. Голосування з законопроекту про внесення змін до Конституції 8 квітня не могло не розбалансувати „більшість”, чи „парламентсько-урядову коаліцію”, чи „широку коаліцію демократичних сил”. Єдиним чинником, який здатен об’єднати часто конкуруючі між собою різні групи з різними інтересами, різними апетитами, різними баченнями, є сам Леонід Кучма. Оголошуючи, що від влади гратиме Янукович, Кучма може просто відстежити реакцію всередині союзницьких йому груп, а потім виступити в ролі миротворця і арбітра.

Наскільки така версія реалістична, можна перевірити лише з часом на практиці. Величезні сумніви в тому, що групи Пінчука і СДПУ(о) радо віддадуть під контроль єдиного кандидата Януковича фінансові потоки, керівництво адміністративним і медійним ресурсами. Скоріше, подібна версія є відверто ненауково-фантастичною, але контроль з боку Леоніда Кучми в даному випадку був би річчю абсолютно логічною.

Можливо, Президент знайомий із рівнем своєї підтримки населенням України, а також з теорією, згідно з якою будь-який правитель рано чи пізно викликає втому і бажання до перемін. Так, зокрема, сталося з Гельмутом Колем. У будь-якому разі, прийняття рішення – за Президентом, і саме він залишається ключовою фігурою українського політикуму.

Таким чином, Кучма абсолютно мав рацію, коли радив „слідкувати за пресою”. Там іще можуть з’явитися дуже чіткі сигнали – і зокрема, стосовно таких особистостей, як Олександр Мороз, а в деяких – і Віктор Ющенко.

Для України і українців все це може означати наступне:

1.Вибори відбудуться у призначені терміни, що й було обіцяно міжнародному співтовариству.

2.Змін до Конституції до виборів Президента не вноситимуть.

3.Не виключено, що наступного Президента України зватимуть Віктор, і може бути, що він – з колишніх прем’єр-міністрів. Але те, що він буде вихідцем з Донбасу – під великим питанням.

4.Мас-медіа, особливо телебачення, переконуватимуть українців, що насправді все навпаки, і кожен телеканал матиме свою версію подій. Щоправда, навряд чи інформаційний хаос триватиме довго.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для „Детектор медіа”
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
893
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду