Суспільно закритий мовник і сюрпризи від Tonis

Суспільно закритий мовник і сюрпризи від Tonis

20 Березня 2017
3523
20 Березня 2017
12:15

Суспільно закритий мовник і сюрпризи від Tonis

3523
Приблизно два роки тому я написала колонку про те, що комерційним телеканалам варто боятися суперництва з боку суспільного мовника: досить йому тільки почати виробляти об’єктивні новини, як до нього перейдуть глядачі – і ніхто вже не дивитиметься новин на комерційних телеканалах із традиційними для них перекрученнями інформації на користь їхніх власників.
Суспільно закритий мовник і сюрпризи від Tonis
Суспільно закритий мовник і сюрпризи від Tonis

Я й досі кажу, що багато проблем в українському медіапросторі допоможе вирішити суспільний мовник. І публічно його не критикую, щоб не збити на зльоті корисну ініціативу. Але водночас розумію, що й переоцінювати його можливості не варто. Бо, як у будь-якій медійній справі, тут усе залежить від людей.

10 березня т.в.о. голови правління НСТУ Ганна Бичок видала наказ про порядок розміщення інформації в ЗМІ працівниками ПАТ «НСТУ». Цим наказом пані Бичок зобов’язала працівників НСТУ розміщувати інформацію в ЗМІ (зокрема інтерв'ю або коментарі) виключно за її погодженням. А також керуватися Положенням про конфіденційну інформацію та комерційну таємницю Національної телекомпанії України (попередниця НСТУ) і Кодексом професійної етики журналістів та інших працівників НТКУ. За невиконання наказу працівників каратимуть дисциплінарними санкціями.

Я дуже добре розумію, що таке дисципліна в корпоративних комунікаціях, і поважаю прагнення до неї. Але маю побоювання, що при багатотисячній чисельності персоналу НСТУ та його територіальній розкиданості вимога погоджувати всі коментарі для ЗМІ з головою правління може де-факто паралізувати функцію комунікацій. На нашому ринку вже є приклади медіакомпаній, які не дають жодних коментарів і всю комунікацію обмежують лише розповсюдженням прес-релізів. Хотілося б, щоб суспільний мовник був для них прикладом, а не ставав разом із ними на хибну стежку.

Тим більше, що хіба є що приховувати від суспільства мовнику, який фінансується цим суспільством? І чому рішення задраїти інформаційні шлюзи було прийняте саме зараз? Може, через протест колективу радіо «Промінь» щодо неучасті в конкурсі на частоти? Чи через розбіжності всередині команди НСТУ в питанні організації «Євробачення»? Здається, друге припущення може бути ближчим до правди, бо Ганна Бичок своє рішення пояснила, зокрема, так: «На даний момент до реалізації міжнародних проектів, які здійснює ПАТ "НСТУ", залучено значну кількість працівників. Аби уникнути випадків поширення інформації, яка є комерційною таємницею, з метою надання актуальної та об’єктивної інформації, з метою виконання умов міжнародних договорів видано Наказ "Про порядок розміщення інформації у ЗМІ" щодо діяльності ПАТ "НСТУ"».

А тут ще ось який анекдот стався: народні депутати почали скаржитися на те, що не отримують свої звичні 20 хвилин ефіру на регіональних філіях ПАТ «НСТУ», колишніх ОДТРК. Тобто вони досі не збагнули природу суспільного мовника та його відмінності від державного: закон визначає, що НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, а її зобов’язання щодо поширення повідомлень органів влади обмежуються екстреними повідомленнями і новорічним привітанням.

Депутатів я теж розумію: вони традиційно стурбовані питанням своєї медійної присутності, перебуваючи «на голці» телевізійних ефірів. А тут мало того, що комунальну пресу роздержавили (поки що не всю, але процес незворотній), так і державне телебачення більше не державне. І на що їм тепер розраховувати? Хіба що на канал «Рада». Або шукати партнерів з-поміж приватних медіавласників.

Серед останніх основними збурювачами спокою наразі є інформаційні телеканали. Вони щосили готуються до активного політичного сезону: змінюють продюсерів, ведучих. Шукають фінансування.

Цього тижня головним ньюсмейкером може стати Tonis: у Єдиному державному реєстрі юросіб в переліку власників ТОВ «Телеканал “Тоніс”» з’явився – не падайте – Володимир Макеєнко (кінцевим бенефіціаром досі вказаний директор телеканалу Олександр Бутко). Так-так, пан Макеєнко – це той самий колишній регіонал, який встиг протягом Революції Гідності трохи побути головою Київської міської держадміністрації, а після того балотувався на посаду голови КМДА від партії «Наш край». Сподіваюся найближчим часом розказати вам подробиці. А поки що з різних джерел на ринку відомо, що серйозні гроші на телеканал, імовірно, досі не зайшли. А його новий генпродюсер Олексій Семенов розробляє концепцію та обіцяє досягти високих показників без тих багатомільйонних бюджетів, про які зазвичай говорять, коли згадують про запуск «112 Україна».

На фото – Володимир Макеєнко

Фото: ZN.ua

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3523
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду