ПРОЕКТИ
19:38
Середа, 20 Липня 2016

Телекомпалата пропонує заборонити стягнення плати за ретрансляцію ефірних телеканалів

Телекомунікаційна палата України (ТПУ), що об’єднує найбільшого кабельного провайдера «Воля», супутникового оператора Viasat, OTT-сервіс Megogo і кілька телекомунікаційних компаній, пропонує законом заборонити стягнення плати за ретрансляцію ефірних телеканалів як телекомпаніями з провайдерів, так і провайдерів з телекомпаній.
Телекомпалата пропонує заборонити стягнення плати за ретрансляцію ефірних телеканалів
Телекомпалата пропонує заборонити стягнення плати за ретрансляцію ефірних телеканалів

Таку пропозицію представники асоціації висловили на прес-конференції 20 липня, присвяченій прийнятому 12 липня за основу законопроекту №3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)».

Нагадаємо, зачитана в парламенті під стенограму й ухвалена депутатами редакція законопроекту передбачає залишити в складі універсальної програмної послуги (УПП) суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали. При цьому загальнонаціональні ефірні комерційні мовники будуть вилучені зі складу УПП і, відповідно, перейдуть до договірних відносин з провайдерами.

Представники ТПУ, які взяли участь у прес-конференції – Тетяна Попова, Костянтин Грицак і Сергій Бойко – наполягають: прийняття такого законопроекту призведе до того, що абоненти будуть змушені сплачувати більше коштів за доступ до інформації, яка зараз гарантована державою, а власники українських медіахолднігів продовжуватимуть збільшувати свої прибутки, а також неминуче відбудеться відтік абонентів до неконтрольованих державою платформ розповсюдження телевізійної інформації.

Тому представники профільних асоціацій сфери телекомунікацій та кабельного телебачення звертаються до народних депутатів України з проханням не підтримувати зазначений проект як такий, що несе загрозу для інформаційної безпеки України.

Крім того, ТПУ пропонує встановити законодавчу заборону стягнення плати за ретрансляцію програм, що розповсюджуються з використання радіочастотного ресурсу як телекомпаніями, так і операторами телекомунікацій (провайдерами програмної послуги).

Директор ТПУ Костянтин Грицак розповів про три варіанти можливого розвитку подій після прийняття нового закону, всі вони негативні:

«Якщо медіа будуть стягувати кошти з кабельних операторів, це призведе до здорожчання послуг кабельного телебачення для кінцевого споживача, адже і кабельники, і провайдери програмної послуги повинні будуть компенсувати для себе ці витрати, які вони несуть, з одного боку. З іншого боку, якщо домовляться до того, що провайдерам і операторам телекомунікацій будуть сплачувати медіа за те, що вони ретранслюють їхній сигнал, це в свою чергу понесе збитки для нашої медіаіндустрії і їх витрати збільшаться.

Найбільш жахливий сценарій – медіа та оператори не домовляться щодо економічних комерційних відносин між собою, і в цьому випадку телеканали просто зникнуть з кабельної мережі.

Коли споживачі не будуть отримувати той продукт, який вони звикли споживати в кабельних мережах, вони почнуть його отримувати з альтернативних джерел. На сьогодні це є супутникове телебачення й інтернет. І перша, і друга сфера є неконтрольовані державою, у цих сферах присутні ті канали, той контент, який загрожує інформаційній безпеці держави і є елементом гібридної війни, яку веде проти нас Російська Федерація. Ми наголошуємо на ризику відтоку абонентів до неконтрольованих систем телебачення».

Представники ТПУ поскаржилися на неможливість проведення переговорів з медіагрупами, відсутність діалогу з ними, відсутність інформації про комерційні плани медіагруп щодо плати за ретрансляцію сигналу їхніх телеканалів.

Читайте також

«У нас жодного уявлення про стратегії медіагруп і про те, як вони далі будуть розвиватися після ухвалення цього законопроекту, - сказав пан Грицак. – Ми неодноразово закликали їх сісти з нами за стіл переговорів, презентувати свої пропозиції: яку суму вони будуть брати з кожного абонента, як рахувати цей тариф, як буде забезпечено рівність усіх операторів, як боротися з піратством… У відповідь – тиша».

Також учасники прес-конференції звернули увагу на такі фактори, як забезпечення технологічної нейтральності та балансу інтересів – це європейські принципи, яким прийнятий законопроект не відповідає.

«Чинний закон, ухвалений у 2006 році, містить кілька анахронізмів, які потрібно вирішувати, – пояснив голова дисциплінарної ради ТПУ, президент компанії «Воля-кабель» Сергій Бойко. – Наприклад, проблема, пов’язана з технологічною нейтральністю (нерівне регулювання різних технологічних платформ). Ми повинні забезпечити відсутність регуляторних важелів тиску на тих чи інших учасників ринку, незалежно від того, яку технологію вони використовують для виробництва своїх послуг або для мовлення своїх программ. А крім того, слід скасувати ліцензування певних видів діяльності, зокрема, ліцензування провайдерів програмної послуги – його слід замінити реєстрацією. Але хтось із медіагруп вирішив, що нема потреби комплексно вирішувати ком проблем, і хоче вирішити свої меркантильні інтереси».

Голова ради ТПУ Тетяна Попова закликала поставити в рівні умови всі платформи доставки телевізійного сигналу, а саме – обмежити вільний доступ до контенту: «Бажання медіа компаній збільшити свої доходи – нормальне. Але тоді давайте ми всіх поставимо в рівні умови. Повинно бути відключене аналогове мовлення, закодований супутниковий сигнал, і всі повинні опинитися в ринкових умовах, коли немає вільного доступу до контенту. Виходить, що з одного боку доступ є, а в 30% населення (абонентів кабельного ТБ. – ДМ) його може не виявитися».

На думку пані Попової, слід ще розібратися, хто кому має сплачувати кошти за доставку контенту – той, хто його виробляє, чи той, хто доставляє. З огляду на те, що в кінцевому рахунку платить за контент споживач, необхідно вирішити, як мають перерозподілятися кошти від споживача. «Я вважаю, що з розвитком інтернету питання, пов’язані із системою нарахування та розподілу роялті, потребують серйозного перегляду, у тому числі загальносвітових підходів», - додала вона.

Тим часом медіахолдинги звинуватили провайдерів у бажанні прикрити власні бізнес-інтереси мотивами захисту національної безпеки. Відповідну заяву напередодні прес-конференції «Телекомпалати», 19 липня, поширив Індустріальний телевізійний комітет, який об'єднує найбільші телегрупи.

«Це – яскравий приклад того, як турботою про дане питання (інформаційну безпеку. – ДМ) прикривають виключно фінансові інтереси», - відгукнулися в ІТК про прес-конференцію опонентів.

ІТК наголосив, що сьогодні національні телехолдинги збиткові, адже за останні три роки український рекламний ринок упав у 3,5 разу, а запроваджені заборони на певний контент принесли телегалузі додаткові збитки. На думку телеканалів, зміна умов надання універсальної програмної послуги – один із шляхів до фінансової незалежності ЗМІ. «Ми не збираємося прикриватися високими словами – так, ми хочемо збільшити прибутковість телегалузі, щоб створювати високоякісний український контент та захищати свій інформаційний простір. На наш погляд, саме це більше пов'язано з національною безпекою», - заявили телеканали.

ІТК звернув увагу на те, що можливе внаслідок скорочення УПП збільшення абонплати за кабельне телебачення – це виключно рішення кабельних операторів. «Такі рішення (про підвищення абонплати. – ДМ) вони приймають регулярно, при цьому не оплачуючи контент національних ефірних телеканалів, посилаючись на “зростання валютного курсу”, “зростання цін матеріалів і обладнання”, “зростання витрат на обслуговування мереж” і “підвищення сплати роялті правовласникам” (і це сплата роялті НЕ українським телеканалам)», - наголосили в ІТК.

ІТК навів дані НКРЗІ, за якими в першому кварталі 2016 року дохід кабельних провайдерів склав 404,4 млн гривень, а темпи зростання доходів кабельників – 106,7% на рік. На думку телеканалів, позиція «Телекомпалати» є лицемірством: «З огляду на те, що оплата всіх ефірних телеканалів обійдеться кабельнику в кілька гривень за абонента, та враховуючи поточні надприбутки кабельного ринку, заява про те, що глядачі будуть змушені платити більше – лицемірство. Занепокоєння тим, що через це “неминуче відбудеться відтік абонентів до неконтрольованих державою платформ поширення телевізійної інформації, що неприпустимо з урахуванням очевидної інформаційної агресії з боку Російський Федерації” - ще більш гірке лицемірство, оскільки в лютому 2014 року та ж Телекомунікаційна палата України закликала Верховну Раду не обмежувати поширення в кабельних мережах російських телеканалів, хоча агресія вже була і набирала обертів».

Нагадаємо, 12 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні за основу законопроект №3504 «Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)».

Законопроект передбачав залишити в складі УПП суспільне ТБ, телеканал «Рада», всіх місцевих і регіональних мовників (як цифрових, так і аналогових), у тому числі мовлення громад, а також усіх аналогових загальнонаціональних мовників, які не побажали вийти з УПП (для приватних мовників передбачена можливість вийти з УПП, але лише в містах із населенням понад 50 тис. осіб).

Втім, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар зачитала під стенограму доопрацьовану комітетом редакцію проекту, згідно з якою загальнонаціональні телеканали виключаються зі складу УПП, а до УПП мають входити суспільне ТБ і радіо, телеканал «Рада», а також ефірні аналогові й цифрові місцеві й регіональні телеканали.

Законопроект № 3504 сподобався Індустріальному телевізійному комітету, який сподівається, що документ буде прийнятий в тому вигляді, в якому він був проголосований Верховною Радою в першому читанні 12 липня.

Натомість індустріальні об'єднання провайдерів (Інтернет-асоціація України, Асоціація правовласників і постачальників контенту, Спілка операторів телекомунікацій міста Одеси та Одеської області, асоціація «Укртелемережа» та Всеукраїнська асоціація операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж) закликали депутатів удосконалити законопроект і відкласти дію оновленої УПП до вимкнення аналогового ефірного телебачення.

Раніше, 5 липня, Телекомунікаційна палата України звернулась до Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики щодо недопущення прийняття законопроекту № 3504 та надала власні пропозиції та зауваження до проекту.

У свою чергу 6 липня Індустріальний телевізійний комітет виступив проти зауважень Телекомпалати до законопроекту. ІТК та телевізійна галузь закликали народних депутатів ухвалити цей законопроект у цілому в редакції, що запропонована Комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1448
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop