Перспективи українського радіо: цифровому мовленню – ні, мультиплатформності в інтернеті - так

Перспективи українського радіо: цифровому мовленню – ні, мультиплатформності в інтернеті - так

27 Березня 2015
10140
27 Березня 2015
17:16

Перспективи українського радіо: цифровому мовленню – ні, мультиплатформності в інтернеті - так

10140
25 березня відбулася зустріч PR-комітету Європейської бізнес-асоціації, присвячена особливостям радіо як медіа. Представники радіоіндустрії розповіли, яким чином галузь планує спонукати рекламодавців більше витрачати на радіорекламу та як діджитал-середовище може допомогти радіостанціям розширити їхню аудиторію та рекламні можливості.
Перспективи українського радіо: цифровому мовленню – ні, мультиплатформності в інтернеті - так
Перспективи українського радіо: цифровому мовленню – ні, мультиплатформності в інтернеті - так

Першою виступала голова «Радіокомітету» та директор радіобаїнгового агентства UMG Анна Жуковська. Вона нагадала, яким є ринок радіо в Україні. Зокрема, щотижнево його слухають 83% українців віком від 12 до 65 років (для порівняння: радіо охоплює 92% аудиторії США та 89% аудиторії Великобританії). «В Україні 120 радіостанцій. Чи багато це? В Італії їх 2 тис. Так що нашій країні ще є куди зростати і розвиватися», - почала свою доповідь пані Жуковська.

 

50% аудиторії радіо зосереджено у двох крупних холдингах: «ТАВР Медіа» («Русское радио - Україна», «Хіт FM», Kiss FM, «Мелодія», ROKS та Relax) і UMH («Авторадіо», «Наше радіо», «Ретро FM», Europa Plus, «Голос столиці», «Джем FM», Lounge FM та «П'ятниця»). Ці ж два холдинги збирають 65% усіх рекламних бюджетів. Інші два великі гравці на ринку - Business Radio Group («Шансон», «Любимое радио», DJFM, «Перець FM», «Бізнес радіо» та «Рабинович FM») та «Люкс» («Люкс FM» та «Радіо 24»).

 

 

 

 

На шістьох крупних рекламодавців приходиться 20% рекламних бюджетів ринку радіо. Рекламодавець №1 - «Баядера» (у 2014 році витратив на рекламу близько 13 млн грн), №2 - «Віктор і К» (близько 9 млн грн), №3 - «Епіцентр» (близько 9 млн грн).

 

Основні переваги радіо як рекламного носія: швидкість - кампанію можна запустити протягом дня, низький поріг входу, можливість географічного таргетингу, у тому числі трансляції в різних регіонах різних рекламних повідомлень (наприклад, російською чи українською мовою). Основний недолік радіо як рекламного носія: вимірювання аудиторії раз на квартал.

 

Протягом дня радіо домінує над телебаченням, і лише починаючи з 19:00 останнє приймає пальму першості.

 

За оцінками комунікаційної групи Dentsu Aegis Network Ukraine, на рекламу на радіо в Україні в середньому припадає 5% рекламних бюджетів. «Зараз радіо є недооціненим рекламним носієм. Його розглядають переважно як рекламоносій для В2С-сегменту, про який зазвичай згадують тоді, коли потрібно дуже швидко запустити кампанію і для решти медіа вже не встигають підготувати рекламні матеріали», - прокоментувала присутня на зустрічі директор з розвитку Dentsu Aegis Network Ukraine Оксана Стехіна.

 

«"Радіокомітет" планує комплекс заходів, щоб збільшити частку радіо в загальному медіа-міксі. По-перше, ми запустили на радіостанціях кампанію з популяризації радіо як медіа. По-друге, ми плануємо протягом року провести велику клієнтську конференцію та низку освітніх семінарів. Наша мета - збільшити частку радіо в медіа-міксі до 7% у 2016 році», - підтримала колегу Анна Жуковська.

 

 

Анна Жуковська

 

Зростанню популярності радіо і як медіа, і як рекламного носія міг би послужити перехід на цифрове мовлення, але наразі це нереально: дуже дорого. «Цифрове і онлайн-мовлення відкриває багато можливостей. Перехід на діджитал розширює потенціал аудиторії, особливо за рахунок молоді: наприклад, в офісі цифрове та онлайн-мовлення можна слухати на комп'ютері і для цього не потрібен окремий пристрій, який ще потрібно принести на роботу», - пояснила Оксана Стехіна.

 

«У 2017 році Норвегія повністю відмовиться від FM-мовлення і перейде на цифру. Цифрові приймачі коштують набагато дорожче, ніж FM-приймачі, цифрові передавачі також є набагато дорожчими. Часто задають запитання: коли цифрове радіо буде в Україні? Буде. Але не швидко, тому що це коштує дуже великих грошей. Норвежці можуть собі це дозволити, ми - поки що ні», - зауважила Анна Жуковська.

 

Але вже зараз українським FM-станціям доступні можливості цифрового середовища у вигляді мультиплатформних рішень, якими вітчизняні радійники, проте, майже не користуються. «Слухачі приходять на радіо не лише для того, щоб слухати, але і щоби бачити, - наголосила пані Жуковська. - Найпопулярнішою в YouTube є радіостанція ВВС1 - у неї більше 2 млн підписників. Для порівняння: у «Русского радио - Україна» - трохи більше 600 підписників у YouTube».

 

Потенціал розширення аудиторії радіостанцій, який дає інтернет, найкраще демонструє приклад Virgin Radio Lebanon: її Facebook-сторінка має 11,5 млн підписників, тоді як усе населення Лівану складає 4 млн чоловік.

 

Анна Жуковська виділила три тренди, які характерні для ринку радіо в Україні:

- онлайн-мовлення FM-станцій. За її словами, найсерйозніший на сьогодні результат - у «Хіт FM». В обідню пору до її ефіру через онлайн підключаються 30 тис. слухачів;

- перші вітчизняні музичні агрегатори, користувачі яких можуть обирати серед різних станцій, включно зі станціями з-за кордону;

- поява онлайн-радіостанцій - «Аристократи» і «Пюре».

 

Після цих слів очільниця «Радіокомітету» передала слово співзасновнику «Аристократів» Ярославу Лодигіну, подальша доповідь якого на контрасті демонструвала переваги діджитал-середовища і мультиплатформенного підходу перед традиційним. «Ми заснували "Аристократи" у лютому минулого року. Відкрити цифрову станцію коштувало набагато дешевше, ніж це було би у випадку з FM-станцією. Для держави інтернет-радіо поки що не існує: нам не знадобилося отримувати ліцензію, витрачати кошти на оренду передавачів, законодавство не регулює, скільки реклами може бути у нашому ефірі та як її потрібно відокремлювати від решти програм», - сказав пан Лодигін.

 

 

Ярослав Лодигін

 

За його словами, головна валюта будь-якого медіа, і радіо в тому числі - довіра слухачів і довіра рекламодавців. Виклики, які зараз стоять перед українським радіомовленням, пов'язані із втратою довіри до ЗМІ. В українських медіа досі багато джинси, і це підриває довіру аудиторії, у тому числі - і до брендів, які рекламуються поруч із таким контентом. Невеликі витрати, які потрібні для відкриття інтернет-радіостанції, дозволяють їй бути незалежною.

 

Сьогодні середня добова аудиторія «Аристократів» - 17,3 тис. слухачів, місячна - більше 200 тис. На відміну від FM-радіо, вимірювати аудиторію онлайн-радіостанції дуже просто, використовуючи звичні для діджитал-середовища аналітичні інструменти на кшталт Google Analytics та відповідні функції у Facebook, Twitter, «ВКонтакте» тощо.

 

В ефірі «Аристократів» - 37 програм. Середня тривалість прослуховування - 88 хвилин на день, тоді як середня тривалість прослуховування однієї FM-станції в Україні - 15 хвилин на день. Ярослав Лодигін пояснює таку різницю тим, що FM-радіо дуже часто слухають переважно в автомобілі по дорозі на роботу та з роботи, а інтернет-радіо вмикають з приходом на роботу. Саме через це ранкове шоу на «Аристократах» починається о 10:00, коли на FM-станціях такі шоу вже закінчуються. «Ми сподіваємося, що з появою 3G наша аудиторія зможе слухати "Аристократи" у тому числі і по дорозі на роботу та з роботи, - ділиться сподіваннями Ярослав Лодигін. - Ми прагнемо не залишати слухачів протягом усього дня. Ввечері ми конкуруємо за їхню увагу з американськими серіалами, з їхнім ноутбуком. Ми намагаємося привчити їх слухати радіо вдома - так само, як це прийнято у Великій Британії».

 

Зараз слухачі «Аристократів» можуть обирати: слухати весь ефір чи лише музику - для цього на сайті станції є дві окремі кнопки. Станція планує і далі рухатися у бік розвитку персоніфікації користування. «Всі нові технології, які принесли на ринок Spotify, Pandora, Last.fm, TuneIn та інші подібні сервіси - це надбання людства, які всі медійники мусять намагатися зібрати в один продукт. Людина, яка спробувала ці сервіси, вже не буде користуватися просто додатком без тих можливостей, які є, наприклад, в TuneIn. Ми усвідомлюємо, що конкуруємо як з українськими, так і з іноземними радіостанціями, а також з усіма подібними сервісами», - сказав Ярослав Лодигін.

 

В «Аристократів» наразі немає власних мобільних додатків, але є фанатські, які зробили слухачі станції за власною ініціативою. Серед українських FM-станцій додатки є лише у ROKS, «Люкс FM» та «Радіо 24».

 

Також нещодавно «Аристократи» додали YouTube-трансляцію і тексти. А за декілька тижнів має з'явитися нова версія сайту, на якій буде ще й журнал - команда станції хоче «спробувати робити український New Yorker».

 

Є в «Аристократів» і підкасти. «Найуспішніший за минулий рік - 2-годинна презентація нового альбому Івана Дорна, яка набрала більше 5 тис. прослуховувань. Це катастрофічно мало. Якщо б ця презентація була записана на відео, ми б отримали сотні тисяч переглядів. Це проблема не лише українського ринку. У США зараз бум підкастів. Підкаст-агрегатори отримують шалений трафік. Але при цьому самі підкасти отримують малу кількість прослуховувань, що ніколи не зробить їх привабливими для рекламодавців. Мабуть, справа в тому, що зі зменшенням вартості і технологічної складності виробництва аудіоконтенту цього контенту стає забагато», - бідкається Ярослав Лодигін.

 

Пан Лодигін називає «Аристократи» «першим комерційним інтернет-радіо в Україні», жартома пояснюючи: «Ми першими з інтернет-радіостанцій почали заробляти». Першими рекламодавцями «Аристократів» стали бренди преміального алкоголю та стартапери. Потім до них приєдналися Coca-Cola, LG, «Нова пошта» та багато інших компаній.

 

Безумовно, приклад «Аристократів» надихає. Він показує, що іноді простіше створити з нуля медіа, одразу зробивши усе у відповідності до останніх вимог ринку, чим намагатися впроваджувати інновації у неповоротку структуру існуючого ЗМІ. Водночас пан Лодигін не приховував: поки що ніша, в якій працюють «Аристократи» - «це навіть не ринок, а невеличкий базарчик біля виходу зі станції метро Житомирська». Сподіватимемося, що прихід 3G, на який покладають надії багато індустрій, дасть новий поштовх і ринку радіо.

 

Фото Дмитра Куницького, фото на заставці - www.dignited.com

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10140
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду