Викриття дідівщини чи посібник для «дідів»?

18 Вересня 2006
12596
18 Вересня 2006
18:37

Викриття дідівщини чи посібник для «дідів»?

12596
18 вересня телеканал СТБ презентував документальний фільм «Дідівщина», що розповідає про поширену практику знущання з новобранців в армії. На брифінгу був присутній міністр оборони.
Викриття дідівщини чи посібник для «дідів»?

18 вересня телеканал СТБ та інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» провели брифінг на тему «Злочини проти особи в українській армії. Дідівщина». У брифінгу взяв участь міністр оборони України Анатолій Грищенко, який попередньо переглянув демо-версію фільму «Дідівщина», що вийде в ефір на СТБ 19 вересня о 21.00 у рамках проекту власного виробництва «Правила життя».

 

Схоже на те, що наше  комерційне телебачення починає виконувати соціальні функції. За словами керівника проекту «Правила життя» Віталія Ліліна, «Дідівщина» – це перший документальний фільм, наступним має стати стрічка про міліцейське свавілля. Позитивним є й те, що канал СТБ не тільки започаткував проект, який висвітлюватиме особливо гострі соціальні проблеми, а й проводить навколо нього інформаційну кампанію. Запрошення на брифінг самого міністра оборони Гриценка виглядало, як виклик; і міністр прийняв його, знайшовши вільний час для того, аби особисто відповісти на запитання журналістів.

 

У брифінгу також узяли участь народний депутат України Степан Бульба (голова підкомітету з питань соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, військових пенсіонерів Комітету ВРУ з питань національної безпеки та оборони), керівник проекту «Правила життя» телеканалу СТБ Віталій Лілін і автор документального фільму «Дідівщина» Наталія Крушиліна.

 

На початку брифінгу організатори показали демонстраційний телеролик. Присутні мали змогу почути свідчення двох матерів, сини яких постраждали від дідівщини (один загинув, інший залишився інвалідом).

 

Після перегляду першим взяв слово міністр оборони України Анатолій Гриценко, який визнав, що дідівщина існує, але Міністерство оборони всіма законними засобами намагається з цим явищем боротися. Він навів статистичні дані порушених кримінальних справ за нестатутні відносини: 2005 року – 98, 2006 – 83, 60 відсотків з яких не мають наслідків фізичного характеру. Психологи, які повинні попереджувати нестатутні відносини, в армії не затримуються через низьку заробітну плату. Анатолій Гриценко вважає, що дідівщину можна побороти, скоротивши чисельність армії (вже планується залишити в рядах Збройних сил 142 тисяч осіб) та перейшовши на контрактну основу. На жаль, журналісти не встигли поставити міністру запитання і довідатися про його враження від фільму -  він поспішав у справах.

 

Від імені Міноборони виступив начальник управління прес-служби Андрій Лисенко, який подякував телеканалу СТБ та авторам фільму за підняту актуальну проблему, а також представив аналітичну довідку щодо самогубств, згідно з якою їх кількість щороку зменшується (2000 року зафіксовано 54 випадки, а 2006-го – 12). Загалом з 2000 року 226 військовослужбовців наклали на себе руки.

 

На закиди творців фільму про те, що армія стоїть на другому місці по доступності після виправних закладів,  Лисенко зазначив, що перебування у військових частинах регламентується законами. «Щоб не ламати планів бойової підготовки, ми не можемо за першим бажанням надавати дозвіл на відвідання військової частини. Ваші заяви, яких ми щодня отримуємо близько півтора десятка, повинні пройти узгодження з вищими інстанціями. Але загалом армія зараз, як ніколи, стала відкритою. У нас залишився один дисциплінарний батальйон, відмінено гауптвахти».

 

 

«Гауптвахти є, ми їх знімали, якщо не знаєте, ми вам покажемо!» – заявила автор фільму Наталя Крушиліна, яка й розповіла про митарства знімальної групи, що написала десятки листів, щоб потрапити на території військових частин.

 

Депутат Верховної Ради України Степан Бульба не погоджується з міністром оборони в тому, що з дідівщиною можна боротися за рахунок переведення армії на контрактну основу:

 

«Досвід США говорить про те, що навіть в армії, яка комплектується на контрактній основі, є дідівщина. Дідівщина була, є і, очевидно, ще довго супроводжуватиме цю військову інституцію держави. Я порівнюю з тим, що було за часів Радянської армії. Причини називалися різні: різні національності, різні вікові групи, різний рівень освіти тощо. Зараз українська армія відрізняється від радянської. Але коли міністр каже, що лейтенант може подолати дідівщину, я скажу – неправда. Тільки сержант зможе вплинути. У нас відсутнє розуміння ролі сержанта, який постійно з солдатами. І взагалі, за умов недостатнього фінансування і недостатньої співпраці з громадськістю, ми не зможемо подолати негативні явища у нашій армії. Висновок: тільки наша постійна увага може суттєво поліпшити ситуацію. Вдячний СТБ, що телеканал привертає увагу суспільства до цієї актуальної і важливої проблеми.

 

Найбільш ефективним буде парламентський і громадський контроль над армією тільки із залученням ЗМІ. Я був у складі парламентської делегації в Литві. Побачив як там займаються бойовою підготовкою. Солдати зі зброєю щодня, і якщо боєць поклав зброю більше ніж на метр від себе (таким чином вона може потрапити до рук ворога), то його наказують таким чином: забирають гвинтівку, а натомість дають лук. Протягом трьох днів солдат ходить з луком і це його принижує. Така процедура дуже ефективно діє у виховному плані. У них на одну вакансію контрактника 16 бажаючих, а до військової академії – 60. А у нас не хочуть йти служити на контрактній основі через низьку зарплатню

 

Степан Бульба переконаний, що нестатутні відносини є в будь-якій армії світу. Він зазначив, що однією з проблем збройних сил є випадки насильства щодо новобранців. Форми цього насильства оприлюднені. Незважаючи на те, що армійські чиновники сповіщають про відсутність фактів смерті військовослужбовців внаслідок фізичного насильства, Асоціація солдатських матерів переконана, що насильство в армії залишається поширеним явищем. Гарнізонні прокурори часто ігнорують скарги, беруть хабарі за невтручання або зволікають з початком розгляду справи, аби дочекатися звільнення у запас свідків злочину. Зусиллями гарнізонних прокурорів військовослужбовці, які скаржилися на нестатутні відносини, опинялися у психіатричних лікарнях. Дідівщину можна подолати на рівні підрозділу, але при умові дотримання вищим начальством законності. За словами Степана Бульби, скорочення армії не впливає на пропорційне зниження нестатутних відносин, навпаки, їх рівень збільшується.

 

 

Віталій Лілін, керівник проекту «Правила життя» телеканалу СТБ:

«Ежегодно тысячи юношей возвращаются со службы в армии физически и морально покалеченными. Отсутствие реальных рычагов влияния младших командиров на солдат – вот главные причины дедовщины. Если бы у младших командиров были реальные полномочия поощрять или наказывать солдат (которых их лишили еще в 60-х годах прошлого столетия), тогда ситуация сложилась бы по-другому. Из уст министра обороны мы услышали, что главным в армии является офицер. В этом, на мой взгляд, есть главная ошибка. Пока в казарме не появится сержант-профессионал, как в США, до тех пор будет в армии дедовщина.

 

По-другому, дедовщина - это система воспитания молодого бойца: чтобы у солдат не возникало мысли отказаться выполнять приказ, или чтобы вообще не возникало никаких мыслей. Она достаточно жестокая, жесткая, основанная не только на физическом насилии, а в основном на моральном унижении: ты – никто и зовут тебя никак. Но будет компенсация: через полгода ты сам сможешь стать «дедом». Это неписаные правила армейской жизни. Я сам служил 25 лет назад, тогда была другая система принуждения, но такой, о которой мы узнали в течение полугода, готовя этот фильм, я не слышал. Мы покажем, что означает: подготовить «фанеру к осмотру», «сушить попугая, крокодила», «лося» и прочий зоопарк. Мы не говорим, что все эти душепагубные обряды, которые влияют на молодых бойцов, есть в каждой части. Мы говорим об общем явлении: обряды рассчитаны на то, чтобы за счет унижения добиться покорности, повиновения. Фактически те, кто демобилизовался из такой армии, должны проходить психологическую реабилитацию. Никаким сокращением сроков службы, никаким надзором это не изменить, пока в казарме будут находиться два призыва: старший и младший. Для того, чтобы исчезла дедовщина, нужно провести в армии кардинальную реформу: дать полномочия сержантам и сделать один призыв.»

 

В інтервю «Телекритиці» пан Лілін сказав: «Ідея фільму «Дідівщина» належить творчій групі СТБ. З цим  фільмом стартує проект «Правила життя». У нас усі герої реальні. Ми проводили зйомки в Київській, Житомирській областях, м. Севастополі. Поки що плануємо показ тільки на каналі. Знімати фільм було дуже важко. Наприклад, ми написали запит до Міністерства оборони, а у відповідь від нас вимагали сценарій фильму. Через рік ми плануємо зустрітися з тими солдатами, які брали участь у нашому фільмі».

 

Начальник управління прес-служби Міністерства оборони України Андрій Лисенко у своєму коментарі «Телекритиці» закинув каналові СТБ аматорство:

 

«Багато деталей говорить про те, що люди, які робили цей фільм, не до кінця розібралися не з самою проблемою, а з учасниками фільму. Знімали різні силові структури, а йдеться про дідівщину в армії. Хочу сказати, що у нас є шість силових структур, кожна з яких відповідає за дисципліну і порядок у своїх лавах. Глядач після перегляду фільму може сприйняти це як документальні кадри. Хоча автори вже після перегляду в Міноборони зазначили в кінці фільму, що це змодельована ситуація. За великим рахунком, якщо подивитися цей фільм, то, на мою думку, це навчальний посібник майбутнього «діда» в армії. Переглянувши стрічку, не можу пригадати, що в армії є ці «лосі» чи «краби». Звіринець, одним словом. Гадаю, якщо робиться такий фільм, то треба залучити військових експертів. Автори ж зробили все, засновуючись на чутках. У фільмі не зазначено, що це мікс, тобто змодельована ситуація, зібраний образ, і глядач думатиме, що це робиться у всій армії. Міністр оборони Анатолій Гриценко вже переглянув цей фільм, але про його враження я ще не знаю».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
«Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
12596
Теги:
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду