Доступ преси до судового засідання. Чия це проблема?

16 Січня 2006
7696
16 Січня 2006
17:33

Доступ преси до судового засідання. Чия це проблема?

7696
Що чекає на українських журналістів 23 січня – у день продовження слухання по суті справи по вбивству Георгія Гонгадзе?
Доступ преси до судового засідання. Чия це проблема?

Що чекає на українських журналістів 23 січня – у день продовження слухання по суті справи по вбивству Георгія Гонгадзе?

Поширена українськими ЗМІ інформація про проблеми доступу журналістів до зали судових засідань і сутички з конвоєм з цього приводу в приміщенні Київського апеляційного суду 9 січня - у день широко оприлюдненого початку слухання справи по вбивству Гонгадзе - вкотре викликала  гіркоту і розчарування.

Ситуація, яка начебто стала проблемою медіа, є насправді проблемою суспільства і української судової системи.

Рішення суддів слухати справу у відкритому режимі - ключовий фактор для присутності преси у   судовому залі.

Авторові цих рядків неодноразово довелося працювати з журналістами і суддями у багаточисельних семінарах по доступу до інформації, стосунків преси і судової гілки влади тощо.
Взаємні  звинувачення  учасників таких семінарів зводилися до браку поваги і нерозуміння ролі   одних  іншими..
В цілому судді – не проти присутності преси у залі суду, але вони хочуть поваги з боку преси до їхньої праці і до учасників процесу.
Вони дбають про права сторін і право обвинувачених на справедливий судовий розгляд .   

Журналісти на загал розуміють побоювання суддів і готові демонструвати до суду як важливого інституту у демократичному суспільстві свою повагу.
Однак вони мають і свої очікування  ...Вони  хочуть з боку судової гілки визнання місії преси, яку вона здійснює у демократії - своєчасно інформувати суспільство з приводу усіх суспільно важливих подій. 
 
Вони не хочуть по кожній резонансній справі (а таких в Україні немало) стояти прохачами з камерами перед входом до суду, щоб мати можливість робити свою роботу. Чи кулаками прокладати собі дорогу до судової  зали....
Що потрібно за таких обставин?

Оскільки вирішення питань запровадження акредитації /одноразової реєстрації тощо при судах, визначення розкладу слухань справ і розподіл залів під слухання – це компетенція судової влади, журналісти можуть лише виконувати проголошені нею правила. Правила ці, зауважимо, повинні  узгоджуватися з українськими законами. І допомагати пресі виконати її роботу.....  

То ж у контексті події 9 січня поглянемо, чи впоралася з цим судова влада міста Києва? Чи був нею врахований її ж кількарічний досвід по інших резонансних справах, коли до найменшої (чи випадково?!) зали не могли  увійти не лише всі представники медіа, а мали проблеми з доступом   навіть судді.....  

Що, власне, мало і могло зробити керівництво суду?

З огляду на резонансний характер справи, вони могли спрогнозувати (юридичний термін – передбачити),  що висвітлення цієї події, особливо в перший день, буде пріоритетним не лише для   місцевих засобів масової інформації, але й приверне увагу акредитованих у столиці іноземних журналістів.  
І не тому, що це цікаво журналістам, а тому, що на новини чекають українці і світ, і журналісти  мають зробити свою роботу  .

Щоб почати плекати повагу до себе як важливої гілки влади варто було:

* продемонструвати організаційні заходи і  запобігти сутичкам у тісних коридорах приміщення суду

*  виділити під слухання справи один з найбільших  залів (який здебільшого використовується суддями для внутрішніх потреб (загальних зборів  тощо) і  ніколи - для таких резонансних справ)

* зробити заяву чи хоча б розмістити на дошках оголошень суду повідомлення інформативного  характеру про загальну кількість місць у відведеному залі  і про визначену для преси кількість місць (за рекомендаціями Ради Європи, це не повинно бути менше 50% від місць для публіки у залі, інші 50% могли б зайняти бажаючі – не журналісти )

* попередити про бажану попередню реєстрацію для  присутності у залі суду в день слухань
Звичайно, для цього треба було б виділити окрему  людину – працівника суду. За умови   оприлюднення  такого правила і встановлення графіку такої реєстрації  це було б не
проблематично здійснити.

* позначити місця у залі суду як місця для преси з метою забезпечення порядку у залі суду і прав інших осіб на доступ до зали

* пояснити керівнику конвою чи керівництву МВС, що лише суддя вирішує питання про режим  слухання, а робота конвою - стежити за дотриманням правил щодо перебування підсудних у громадському місці (яким суд, безперечно, є). 


Нічого подібного не відбулося.
 Керівництво суду залишилося в той день  у тіні. Нікому навіть не спало на думку публічно   вибачитися перед представниками преси за всі незручності, які вони мали і повідомити про вжиті  заходи щодо перевищення конвоєм своїх повноважень

Сутички були спровоковані бездіяльністю щодо адекватної організації роботи суду в день початку  слухання резонансної справи . 

Судді мали проблеми спокійно слухати справу і у нормальних умовах відкласти її слухання. І, що важливо зрозуміти – вони не мали дієвого впливу на дії конвою. Конвой діяв ніби як для забезпечення порядку.....

 Журналісти були вкотре принижені недбалим ставленням судової цього разу влади до їхньої праці  і  до суспільства, яке  чекало на повну спокійно-неупереджену інформацію із судового залу...
Отримало – нервові репортажі не стільки про справу, як про проблеми організації у здійсненні  правосуддя. 


Одне з недавніх опитувань українців про рівень довіри до суду і суддів засвідчило надзвичайно  низький рівень такої довіри. Довіра як форма соціального капіталу має свої джерела, одне з найперших - репутація.   
Чи додає поваги суддям така організація їх роботи?
Чи може преса поважати суд у таких умовах?

День суду і судний день

СПРАВУ ГОНГАДЗЕ РОЗГЛЯДАТИМУТЬ ПО СУТІ. З НОВОГО РОКУ

Суд по справі Гонгадзе почнеться з порушення закону?

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
експерт з медіа права, спеціально для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
7696
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду