Українські телепродюсери – про те, чому серіали на телебаченні поступилися телешоу

Українські телепродюсери – про те, чому серіали на телебаченні поступилися телешоу

1 Червня 2017
5411
1 Червня 2017
15:17

Українські телепродюсери – про те, чому серіали на телебаченні поступилися телешоу

5411
Яким стало українське телебачення після заборони трансляції значної частини російського продукту, як канали намагаються розвивати власне виробництво та якого контенту чекає вітчизняний глядач – про це та інше продюсери п’яти українських телеканалів говорили на медіасніданку, організованому компанією Media Resources Management.
Українські телепродюсери – про те, чому серіали на телебаченні поступилися телешоу
Українські телепродюсери – про те, чому серіали на телебаченні поступилися телешоу

Після прийнятого Верховною Радою в 2015 році закону про заборону трансляції на території України великої частки російського контенту (зокрема, всіх фільмів і серіалів, вироблених фізичними або юридичними особами РФ, створеними після 1 січня 2014 року) український телевізійний ефір зазнав змін. Телеканалам довелося пристосовуватися до нової реальності та шукати нові джерела наповнення сітки мовлення. І якщо раніше в Україні попит на контент власного виробництва був помірний, то зміни в законодавстві країни підштовхнули телевізійних мовників інтенсивно розвивати власні продакшни або ж залучати до співпраці незалежні компанії. І хоча в індустрії все ще не вистачає ресурсів (грошей, якісних сценаріїв, професійних акторів тощо), але і серіальне виробництво, і виробництво шоу розвивається.

Проаналізувати, як за два останні роки змінилося українське телебачення, взялася компанія Media Resources Management (MRM), дослідивши структури ефіру шести провідних українських каналів – «1+1», «Інтер», «Україна», ICTV, Новий канал і СТБ – за 2014-2016 роки.

Дані дослідження, які озвучив керівник відділу аналітики MRM Артем Вакалюк, показали, що найпопулярнішими видом телевізійного контенту є ТБ-шоу, їхня частка в ефірі шести топових українських каналів у 2016 році склала 32% від сумарного хронометражу мовлення (це понад 17 тисяч годин). У трійку найбільш популярних видів контенту також увійшли телевізійні серіали (20% або трохи менше 10,5 тисяч годин мовлення) та кіно- і телефільми (16% або 8,35 тисяч годин).

Згідно з результатами дослідження, серіали і шоу за два роки помінялися місцями, отже телевізійний ефір справді суттєво змінився, адже в 2014 році серіальний контент лідирував за сумарним хронометражем, його частка становила близько 31%, в той час як на телевізійні програми та шоу припадало близько 21% усього ефірного часу:

Компанія MRM також окремо проаналізувала серіальну складову українського ефіру. Дослідження показало, що частка російських серіалів в українському ефірі скоротилася за два роки з 68% до 33% (16245 годин в 2014 році, 12623 годин – в 2015 році, 10437 годин – в 2016 році), а частка серіального контенту українського виробництва зросла з 7% до 39%.

Серіали в українському ефірі по території походження, 2014 рік (за хронометражем сумарної трансляції),%:

Серіали в українському ефірі по території походження, 2015 рік (за хронометражем сумарної трансляції),%:

Серіали в українському ефірі по території походження, 2016 рік (за хронометражем сумарної трансляції),%:

«Наразі багато серіалів знаходиться у виробництві самих каналів або незалежних продакшн-компаній. Також 97% телевізійних шоу, що транслюються в нашому ефірі, – українського виробництва», – додав Артем Вакалюк.

Артем Вакалюк

Генеральна продюсерка каналу ТЕТ Вікторія Шульженко розповіла, що її телеканал не зменшував кількість серіалів за два останні роки і не планує робити цього в майбутньому: «Ми обираємо той продукт і жанр, який здатен принести прибуток. Ми не зменшували кількість серіалів, але й не збільшували її, бо не можна просто взяти і збільшити кількість серіалів або шоу в сітці мовлення. Так, ми транслювали російський серіал Кухня, його в нашому ефірі не стало, але я не можу сказати, що частка або телеперегляд якось змінилися, бо питома вага цього серіалу в сітці мовлення була порівняно невеликою. Ми відчули зміни, але ми до них ішли свідомо. І мені ці зміни подобаються, бо вони дають більше свободи, більше можливостей варіювати жанри».

Бажано, аби серіал був здатен витримати багато показів, аби канал міг окупити його виробництво чи покупку. Та Вікторія Шульженко звернула увагу, що не будь-який серіальний продукт можна транслювати багато разів. Це залежить, в першу чергу, від жанру. «У ситкомів та скетчкомів здатність до мультипоказу набагато вища, але там є свої аспекти телеперегляду, бо, умовно кажучи, глядач не буде дивитися скетчком так само довго, як часовий серіал. Водночас вартість серіалу вища, дивитися його будуть уважніше, але й показати його можна лише два рази, максимум. Чи можна встигнути його окупити – у всіх каналів по-різному буває», – сказала вона.

Вікторія Шульженко

Генеральний продюсер Нового каналу Сергій Євдокимов зазначив, що запустити серіали власного виробництва – не проблема, але цей жанр не такий уже й прибутковий. Саме тому Новий канал знайшов для себе вихід – вирішив знімати серіаліті. Виробництво цього жанру, що об’єднує реаліті та серіал, коштує значно дешевше. Наразі на каналі триває трансляція третього сезону серіаліті «Київ вдень та вночі», а восени цього року стартує «Пацанки. Нове життя» – про життя героїнь двох сезонів проекту «Від пацанки до панянки».

За словами Сергія Євдокимова, одна серія «Києва вдень та вночі» окупається всього за три покази в ефірі, та, крім того, заробляє в інтернеті – на рекламі під час трансляції на сайті каналу та на YouTube, де в кожного епізоду проекту від 300 до 900 тисяч переглядів.

Але, не дивлячись на захоплення новим жанром серіаліті, Новий канал планує показати й три нові класичні серіали (два з них – україномовні) вже у 2018 році, зйомки яких розпочнуться влітку цього року.

Максим Кривицький, генеральний продюсер каналу «2+2», нагадав про важливість розуміння цільової аудиторії, зазначивши, що серіаліті як варіант виробництва більш дешевого контенту підходить далеко не усім каналам, адже це жанр, що розрахований на молодіжну аудиторію: «Канали з усталеною аудиторію не можуть собі дозволити знімати щось подібне, бо це буде явно провал. Їм доводиться працювати в тому жанрі, в якому вони працюють, бо в них більш консервативна аудиторія».

За словами Максима, телеканалу «2+2», оскільки він є каналом з переважно чоловічою аудиторією, важко придумати чоловіче реаліті або серіаліті, яке б дивилася цільова аудиторія. Генпродюсер «2+2» запевнив, що і серіали можна знімати за невеликі гроші, і такий продукт може окупитися за п’ять-сім показів.

«Для невеликого телеканалу наявність хоча б одного успішного серіалу означає, що можна вже не хвилюватися про прайм-тайм. Далі можна формувати сітку мовлення за невисокі бюджети.

Ми плануємо залишати ту саму кількість серіалів, яка є на каналі сьогодні, але працюємо над удосконаленням якості», – додав Максим Кривицький.

Максим Кривицький, Сергій Євдокимов

До виробництва власних серіалів поступово переходить навіть канал СТБ, що завжди концентрувався на створенні розважальних телешоу. Програмна директорка СТБ Катерина Шевелюк розповіла, що канал бачить потребу українського глядача в серіальному контенті, тому СТБ теж планує посилити наявність цього жанру в своєму ефірі. Найближчим часом на каналі буде транслюватися шість серіалів власного виробництва або створених у співробітництві з компанією «Ваверка продакшн», яка наразі займається розробкою ліричної комедії і ситкому для каналу.

«Виробники Ваверка продакшн на прикладі скетчкому Коли ми вдома, який виявися достатньо успішним у фінансовому плані, зрозуміли, що вони можуть створювати якісний гумористичний продукт. За 2016 рік КМВ був в ефірі близько 830 разів, і при такій щільності показів цифри варіювалися від 7% до 8%, що дуже вражає», – розповіла Катерина Шевелюк.

Також СТБ планує найближчим часом зняти костюмований серіал у партнерстві з одним із вітчизняних продакшнів.

Катерина Шевелюк

Оксана Пипич, директорка департаменту аналітики телеканалу «Україна», також наголосила на важливості враховувати потреби аудиторії каналу та зазначила, що навіть із зниженням хронометражу і чоловічої складової аудиторії серіалів інтерес до жанру не зникає.

«Є об’єктивні процеси українського виробництва серіалів, які не можуть поки що наздогнати той об’єм, який був у 2014 році, коли вітчизняними телеканалами транслювався закупний російський контент або проекти, створені в копродукції. У короткотривалій перспективі серіальний хронометраж буде знижуватися, але всі наші дослідження показують, що 70% глядачів хочуть дивитися серіали. Наш останній серіал на минулому тижні охопив більше 16 мільйонів масової аудиторії», – розповіла вона.

Оксана Пипич також пообіцяла, що глядачів телеканалу «Україна» чекають нові жанри.

Оксана Пипич, Артем Вакалюк

Говорячи про розвиток власного виробництва українських телеканалів, Сергій Євдокимов похвалився, що за останні кілька років Новий канал заробив на продажі свого контенту близько мільйона доларів США. Тож продаж власних форматів або готових продуктів може стати суттєвим джерелом прибутку для телеканалу.

«Варто враховувати і суміжний прибуток із інтернету. “Київ вдень та вночі” приніс нам близько 200 тисяч доларів за минулий рік, що дозволило окупити виробництво кількох серій», – додав він.

Також Сергій Євдокимов зазначив, що не бачить нічого страшного в тому, аби розповсюджувати власний продукт на таких інтернет-платформах, де він не буде заробляти, але зможе суттєво розширити свою аудиторію.

Що до копродукції з російськими виробниками, то в Україні досі немає чітких законодавчих вимог до такої співпраці. Продюсери зазначили, що існує проблема з визначенням – скільки вітчизняних ресурсів має бути залучено до створення копродукційного контенту, аби його в результаті дозволили транслювати. А відтак жоден канал не прагне виробляти контент у партнерстві з Росією, аби зайвий раз не ризикувати. Щоправда, продюсери вирішили не згадувати спробу медіагруп підписати меморандум про копродукцію, яка поки що закінчилася нічим.

Закупівлю іноземних серіалів (американських, європейських тощо) учасники медіасніданку теж не вважають найкращим варіантом. За їхніми словами, це контент для нішевої аудиторії, а масовий український глядач хоче бачити близькі й зрозумілі історії, асоціювати себе з героями. І хоча хронометраж американських серіалів в українському ефірі за два останні роки збільшився, та це збільшення є незначним.

Спікери медіасніданку одноголосно вважають, що сучасний український глядач дуже розпещений і хоче нових жанрів і форматів, небаченого раніше продукту, тому кожен канал намагається віднайти або створити ексклюзивні шоу. До прикладу, ТЕТ випускатиме другий сезон романтичного тревел-проекту «ЛавЛавCar», СТБ планує повністю оновити вокальне шоу «Х-Фактор» та запустить новий проект «Сюприз, сюрприз!», Новий канал продовжить виробляти психологічні дейтинг-шоу «Серця трьох» та «Кохання на виживання». Також продюсери зазначили, що популярними залишатимуться програми про подорожі в будь-яких варіаціях.

Фото – Павло Шевчук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5411
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду