ПРОЕКТИ
12:00
Четвер, 29 Грудня 2016

Найпопулярніші матеріали «Детектора медіа» у 2016 році

Інтернет-портал «Детектор медіа» розпочав роботу 8 лютого 2016 року. Напередодні нового року ми згадуємо десять публікацій, які за ці 11 місяців зацікавили читача найбільше
Найпопулярніші матеріали «Детектора медіа» у 2016 році
Найпопулярніші матеріали «Детектора медіа» у 2016 році

«Детектор медіа» був створений командою Наталії Лигачової після того, як ми залишили холдинг «1+1» та портал «Детектор медіа». «Детектор медіа» розповідає своєму читачу про всі події у світі ЗМІ. Ми аналізуємо, а часом й ініціюємо законодавчі ініціативи у сфері медіа, оцінюємо контент, моніторимо новини на дотримання в них стандартів або наявність пропаганди, проводимо розслідування інформаційних вкидів тощо. А ще висвітлюємо, а часом і збурюємо палкі дискусії в медіаспільноті з актуальних питань.

За майже 11 місяців існування «Детектора медіа» в ньому вийшло близько 8 тис. публікацій, але сьогодні ми вирішили пригадати ті десять із них, які набрали найбільше переглядів. Їх, до речі, ми не приховуємо — цифри доступні читачу наприкінці кожного матеріалу.

Безумовним лідером (перше місце) виявився текст «“Інтер”, концерт до Дня Незалежності: наруга» нашого постійного автора Бориса Бахтєєва. Він набрав майже 139 тис. переглядів. Борис — досвідчений журналіст, який уже багато років пише медіакритичні статті.

У цьому матеріалі автор нещадно розкритикував концерт телеканалу «Інтер», до якого в глядачів та журналістів повсякчас багато питань. Шоу до Дня незалежності вийшло геть антиукраїнським, із чим погодилася принаймні половина з 20 коментаторів на сайті.

«Такої кількості переглядів я, звісно ж, не міг і уявити. Дістав цей “Інтер” дуже й дуже багатьох. У даному разі найбільше вразило відверте хамство каналу — так, саме хамство: уявіть собі, що хтось приходить на святкування чийогось ювілею з наміром улаштувати скандальну сцену. От саме так “Інтер” “привітав” усіх нас із ювілеєм Незалежності; дав би він той самий концерт просто так, будь-якого іншого дня й без прив'язки до ювілею — тоді й розголос був би далеко не таким. Найбільшою складністю в написанні матеріалу було не переборщити з емоціями, майже вимкнути їх і намагатися спокійно аналізувати те хамство по суті», — згадує автор.

«Щиро співчуваю автору статті, який мужньо висидів перед телевізором весь концерт на інтері, і написав після того цікаву статтю», — йдеться в одному з коментарів під матеріалом. Так, писати для «ДМ» — часом ще те випробування на терпіння перед екраном. Все задля прекрасної мети — якіснішої роботи українських телевізійників.

Друге місце за кількістю переглядів посів один із найновіших матеріалів на «Детекторі медіа» — розслідування Гали Скляревської «“Мы без России пропадем”: как работает новая технология вбросов в украинские СМИ». Він буквально за пару днів набрав понад 80 тис. переглядів. Заступниця шеф-редактора з авторських проектів та редакторка рубрики «Медіалайф» Гала — взагалі рекорсменка серед наших авторів за популярними матеріалами. «Моя рубрика занимается всем понемногу: новостями, всякими не слишком принципиальными событиями из жизни медиасообщества, опровержением фейков и так далее — в общем, как в МакДональдсе я “cвободная касса” для тем, которыми некому и некогда заниматься в ньюзруме. В остальное время пишу критические заметки о телевизионных продуктах или занимаюсь небольшими расследованиями в области украинских медиа для других — “серьезных” — рубрик нашего издания», — каже редакторка.

Щодо тріумфу свого нового матеріалу вона зазначає: «В общем-то, ничего сенсационного в моем материале нет: хорошо известно, что информационное поле Украины используется для различных манипуляций общественным мнением в интересах бывших собственников страны, желающих реванша и/или в интересах РФ. Но схема оказалась так проста и наглядна, что читателей, мне кажется, больше возмутил факт такой низкой оценки IQ украинцев, которыми пытаются так тупо управлять. Хотя неизощренность пропагандистов в нашей ситуации скорее плюс, чем минус – было бы куда сложнее разоблачать вбросы, фейки и маниупляции, если бы все это было сделано более качественно».

Третє місце в топі посів допис у розділі «Блоги» громадянина США, журналіста й політичного аналітика Зенона Завади «Ганьба українського мейнстріму». Приводом для нього стало однобічне, на думку автора, висвітлення українськими ЗМІ передвиборчої кампанії у США й підтримка ними Гілларі Клінтон. Публікація отримала майже 50 тис. переглядів і спровокувала палке обговорення в соціальних мережах та навіть приватних листуваннях між найвідомішими українськими медійниками. Зазначимо, що це перша та єдина публікація в нас пана Завади, який, до слова, деякий час очолював українську англомовну газету KyivPost і колись співпрацював із нами в «Телекритиці».

Цікаво, що внаслідок бурхливої реакції на блог Зенона Завади та звинувачень редакції «Детектора медіа» в поширенні цим блогом «мови ворожнечі», шеф-редакторка «ДМ» Наталія Лигачова прийняла безпрецедентне рішення в історії створених нею проектів — видалити з сайту вже після публікації фрагмент із тексту блогу.

Сам Зенон Завада нині коментує це так:

«По-перше, мушу сказати, що мене турбує те, що частина моєї статті підпадала під цензуру від вашої редакції. Ви самі це визнавали, коли написали в кінці моєї статті: "уже після публікації блогу, редакція видалила з тексту кілька речень, які деякі медіаексперти розцінили як мову ворожнечі".

Я вважаю, що нічого образливого в моєму тексті не було. Мене турбує те, що політкоректність західного світу, зловживання якою значною мірою й пронесло Трампа до влади, починає впливати на український медіапростір. Я так розумію, що не маю права говорити про те, що людина є кримськотатаркою за національністю й це може негативно вплинути на її спроможність об'єктивно передати новини про Крим. Для мене це чиста цензура з вашого боку й хвилюючий сигнал надмірної політкоректності.

Як не дивно, ваш головред (пані Лигачова) написала у своєму блозі наступного дня, що політкоректність — це щось здорове й позитивне! І вона вважає перемогу Трампа перемогою популізму над здоровим глуздом! Ось ви самі можете свідчити про величезний розрив між людьми з правими й лівими поглядами. І вважаю, що перемога Трампа — це перемога здорового глузду над нереальними утопічними ідеалами глобалізму, які нині домінують в українському мейнстрімі ЗМІ».

Зенон Завада розповів, що не очікував такої широкої реакції, але вона його приємно вразила. «Я побачив, що не сам у своїй неприязні до ліво-глобалістських наративів, які домінують в українських мейнстрімних ЗМІ. Ключовий глобалістський наратив в Україні — це те, що Трамп є живим чортом», — каже автор. Зенон також додав, що рівень бруду і брехні в останні тижні американської виборчої кампанії досягли нетерпимого для нього рівня, тому він серед глибокої ночі сів писати цей блог: «Я думаю, журналісти українських мейнстрімних ЗМІ часто підсвідомо мавпують їхніх колег зі США. І, на жаль, українська інтелігенція ще не створила потужного об'єднавчого світогляду, незалежного від західного ліво-лібералізму, який не пропонує нічого адекватного і реального для викликів української держави».

Проте, як додає він, навряд чи цей допис у блозі вплинув на ставлення українських журналістів до майбутнього президента США Дональда Трампа. Нині Зенон Завада працює над сайтом, який, за його словами, «представлятиме західні, традиційні та антиглобалістичні наративи для українців».

Четверте місце посіла новина «Президент підписав закон про вилучення російських передач із квоти європейського продукту». Це єдиний матеріал у переліку топ-десятки з нашої новинної стрічки. Публікація набрала майже 43 тис. переглядів. Усі штатні журналісти «Детектора медіа» окрім авторських матеріалів пишуть і новини. Авторкою цієї стала заступниця шеф-редактора з інформаційної політики Мар’яна Закусило.

«Такої кількості переглядів, безумовно, я не очікувала. Ми пишемо про всі зміни в медійному законодавстві: деякі з них хвилюють і цікавлять найширшу аудиторію, деякі — залишаються поміченими тільки юристами. Я пояснюю таку увагу саме до цієї новини тим, що Президент України майже чотири місяці не підписував закону, про який ідеться в новині (чим, звісно, порушив усі строки, передбачені законодавством), і якраз напередодні про цей факт нагадала Вікторія Сюмар. Власне, пані Сюмар і прикувала знов нашу увагу до законопроекту — ми стежили, яким же буде рішення глави держави. Цей закон вніс маленьку, але дуже значущу зміну до закону "Про телебачення і радіомовлення": вилучив російські передачі з квоти європейських. Але цій зміні чинила великий спротив індустрія», — каже Мар’яна.

П'яте місце — в інтерв’ю Ірини Андрейців з Оленою Синельниковою «Продюсерка “Орла і решки”: “Хочемо зняти “дупи” світу”». Його прочитало понад 32 тис. людей. Телепроект про подорожі «Орел і решка» (оригінальний український формат) дуже популярний не лише в Україні, а й у Росії, де його показує канал «Пятница». Коли на сторінці програми у Facebook з'явилося посилання на розмову, почалося ще одне «шоу». Річ у тім, що інтерв’ю вийшло українською мовою. Через це під постом з’явилися сотні коментарів на кшталт: «Исковеркали прекрасное имя Елена. Олено. Как будто человек среднего рода» чи «Это непреодолимый идиотизм, потому что в Киеве и в России все понимают русский, так зачем же писать на Украинском? Чтобы жизнь мёдом не казалась?». До речі, зараз цей допис видалено зі сторінки проекту.

Іра розповіла, що не чекала такої кількості переглядів — максимум кілька тисяч. «Усе було дуже швидко :) Оскільки Лєна тільки повернулася з подорожі, а інтерв’ю з нею та ведучими планували й інші видання, важливо було діяти оперативно. Я не мала достатньо часу на підготовку до розмови, тож спитала друзів у Фейсбуку, що вони хотіли би почути від авторів програми. Це були живі питання від глядачів Орла і решки. До них додала частину власних. Думаю, це зіграло свою роль у популярності. До того ж, Лєна Синельникова відповідала щиро, не уникаючи незручних запитань. Ми зустрілися о 16:00, опісля я одразу сіла за розшифровку. Писала до другої ночі, зранку прокинулась о сьомій, щоби дописати й вичитати. До обіду текст уже стояв у нас на сайті», — згадує авторка.

Шосте місце — також в інтерв’ю. Розмова нашої випускової редакторки Юлії Шестакової «Саша Сотник: В Украине — разветвленная агентурная сеть, целый “спецкротовник”» набрала майже 32 тис. переглядів. Російський опозиційний журналіст, який веде власний канал SotnikTV на Youtube, розповів, що через погрози змушений був переїхати до Грузії. Наша журналістка взяла це інтерв’ю поштою.

Це перше інтерв'ю Юлі саме для «Детектора медіа». «Зокрема через це воно для мене особливе. На такий успіх, звісно, не сподівалася, тому дуже вдячна читачам за інтерес. Вони дали зрозуміти важливе — проблематика прав журналістів справді цікавить спільноту. Думаю, тема опозиційних журналістів-вигнанців завжди чіплятиме людей. А морально готувати цей матеріал було досить важко, бо особисто для мене, журналістки з Криму, ця тема неймовірно близька і болюча», — каже редакторка.

Сьоме, восьме та дев'яте місця взяли ще три публікації Гали Скляревської. Ексклюзивна новина «Владелец “112 Украина” просит политического убежища в Бельгии» про Андрія Подщипкова, яку Галі повідомило її джерело, набрала 29,5 тис. переглядів.

Критичні тексти Гали про розважальні телепроекти завжди добре читають, тож не став винятком і матеріал «“Голос країни — 6”: как испортить хорошую вещь» про всім відоме шоу каналу «1+1». Матеріал набрав 28,5 тис. переглядів. «Прямо скажем, я писала много раз о любых талант-шоу, и поэтому популярность именно этого текст для меня стала полнейшей неожиданностью. С другой стороны, если писать об одном продукте постоянно, однажды твои усилия окажутся замеченными», — каже Гала.

А на дев'ятому місці з 19 тис. переглядів опинилася новина-анонс резонансного розслідування «Слідства. Інфо» «Офшорные тайны Порошенко покажут сразу три украинских канала» Дмитра Гнапа та Анни Бабінець. Що було далі, ви, мабуть, пам’ятаєте.

Натомість десяте місце — в матеріалу нашого позаштатного автора. Це інтерв’ю Олександра Шевченка «Віталій Портников: “Світом правлять тенденції, а не люди”». Публікація студента журфаку КНУ набрала 17,5 тис. переглядів. Олександр каже, що не здивований цим фактом. Перегляди, на його думку, принесло саме ім’я Віталія Портникова. «Читачі просто підтримали мене в тому, що Віталій — один із найбільш цікавих спікерів, а тема розмови відносно не заїжджена. Він не тільки відомий, але в першу чергу високопрофесійний журналіст. Зі своєю роботою я впорався непогано — мене в матеріалі майже немає, і це добре для такого роду інтерв'ю», — вважає автор.

А «найважчим і водночас найбільш трепетним» у роботі над текстом для Олександра «було відчувати себе цілковитим ідіотом саме під час розмови, решта роботи — не більш ніж приємні клопоти».

Саша зізнався, що розшифровку робила його мама, а приводом до розмови стало завдання викладача з міжнародної журналістики. «Я, мабуть, не взяв би цього інтерв'ю, якби не університетське завдання. Побоявся би. Я був приємно здивований готовністю Віталія поговорити зі мною. Вже коли ми всілись у барі за чашкою чаю, я зруйнував для себе ще один міф: відомі журналісти насправді мають вільний час», — розповів він.

Напередодні Нового року «Детектор медіа» обіцяє своїми читачам так само сумлінно попрацювати й у 2017-му :)

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1034
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop