detector.media
20.06.2018 17:08
Турчинов хоче законів, які розширять можливості державних органів у питаннях інформаційної та кібербезпеки
Турчинов хоче законів, які розширять можливості державних органів у питаннях інформаційної та кібербезпеки
Секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов заявив, що для захисту держави необхідно прийняти пакет законів, що значно розширять можливості державних органів у питаннях інформаційної та кібербезпеки.

Таку думку Олександр Турчинов висловив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».

Він розповів про труднощі виконання рішення РНБО про закриття в Україні доступу до російських інформаційних ресурсів та соціальних мереж (наприклад, «ВКонтакте», «Одноклассники»). «Служба безпеки України змушена була закривати ці сайти і соцмережі кілька місяців. Чому? У нас немає сьогодні технології оперативного відключення того чи іншого ресурсу, навіть коли він представляє реальну загрозу для безпеки країни», – сказав пан Турчинов.

За його словами, СБУ «переконувала» провайдерів виконати це рішення: «Тобто після прийняття рішення РНБО, Служба безпеки переконувала провайдерів виконати це рішення. І навіть коли провайдери виконали рекомендації СБУ, ви знаєте, що існує багато способів обійти санкції, зайти на інформаційні ресурси, які продовжують інформаційну агресію. Тобто, для оперативного реагування на інформаційні загрози сьогодні немає правових і, відповідно, технічних можливостей».

«Цю проблему необхідно терміново вирішити на законодавчому рівні. І це не пов'язано з наступом на свободу слова. Це пов'язано з питаннями безпеки країни», – заявив секретар РНБО.

Він додав, що попри західну критику рішення РНБО про блокування зараз іноземні держави починають вивчати український досвід: «Деякі наші західні партнери навіть намагалися нас за це критикувати. А зараз, до речі, багато держав, в тому числі Європи, починають вивчати наш досвід. Німеччина і Франція готові приймати так звані антіфейковие закони. Причому, ці закони реально жорсткіше, ніж ті пропозиції, які ми вносили. Адже інформаційні війни, стосуються не тільки України – це світова проблема».

За оцінкою секретаря РНБО, Україні вдалося зробити «серйозний ривок» у протидії кіберзагрозам. «Створений два роки тому при РНБО Національний координаційний центр кібербезпеки у відповідь на масштабні атаки, які завдали мільярдних збитків країні, досить ефективно реалізовує основні завдання прийнятої нами Стратегії кібербезпеки. У країні створено захисний контур, який уже витримав кілька потужних атак. Усі інформаційні ресурси держави, захищені створеною системою, не постраждали від атак. Зараз наше завдання – забезпечити надійний кіберзахист об'єктів стратегічної інфраструктури», – сказав пан Турчинов.

У цьому напрямку він вважає перспективним державно-приватне партнерство, яке дозволить посилити позиції в питаннях кібербезпеки. Також пан Турчинов відзначив співпрацю в кібербезпеці з партнерами в країнах НАТО. «Ми сьогодні оперативно можемо реагувати не тільки на кіберінциденти, а освоюємо технології, що дозволяють нам превентивними діями запобігати кібератакам», – повідомив він.

Нагадаємо, в травні 2017 року із запровадженням санкцій РНБО та президент зобов’язали інтернет-провайдерів блокувати доступ до російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Одноклассники», інтернет-порталу «Яндекс» і його сервісів, а також поштового сервісу Mail.ru, ресурсів виробників програмного забезпечення «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», 1С та інших.

У травні 2018 року рішенням РНБО та указом президента запроваджено нові персональні санкції. За підрахунками «Детектора медіа», під санкціями у списках юридичних і фізичних осіб опинилися 198 сайтів і веб-ресурсів з Росії та з окупованих територій України, а також три українські інтернет-ресурси.

Зокрема, від інтернет-провайдерів вимагається блокувати 43 веб-сайти російських медійних компаній — телеканалів, деяких радіостанцій, медіахолдингів, інформаційного агентства «Россия сегодня» («РИА Новости»), 40 веб-ресурсів і сервісів, пов’язаних із російською платіжною системою Webmoney та системою управління бізнесом Capitaller, та 115 веб-ресурсів із окупованих Криму та ОРДЛО. Також під вимогу блокування потрапили три українські інтернет-ресурси: «РИА Новости Украина» (rian.com.ua), «Экономические известия» (eizvestia.com) і «Український бізнес-портал» (ubp.com.ua).

ГО «Лабораторія цифрової безпеки» наголосила, що такий спосіб блокування є незаконним. За оцінкою цієї громадської організації, за минулий рік різні державні органи з різних сторін цілеспрямовано намагалися взяти участь в обмеженні інтернету без законних підстав. «Зокрема, багато сайтів, які зараз увійшли в новий “санкційний список”, фігурували в непублічних листах СБУ до провайдерів з “рекомендаціями” блокувати», – повідомила громадська організація.

Медійні громадські організації закликали українську владу відмовитися від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур.

Коаліція «За вільний Інтернет» висловила вимогу до Адміністрації президента та РНБО скасувати президентський указ в частині блокування сайтів та залучати громадськість до обговорень ініціатив по регулюванню інтернету.

Фото: РНБО

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY