Про це йдеться у коментарі Представництва ЄС в Україні, надісланому у відповідь на запит «Європейської правди».
У коментарі наголошується, що участь громадянського суспільства в боротьбі з корупцією має першорядне значення для прогресу, досягнутого Україною, а громадянське суспільство має відігравати роль сторожового пса без надмірних перешкод і втручання.
«ЄС неодноразово закликав українську владу скасувати поправки, що розширюють зобов’язання щодо декларування активів на громадянське суспільство, зокрема, зовсім нещодавно у першій доповіді у рамках запобіжного механізму щодо безвізового режиму в грудні 2017 року», – йдеться у заяві Представництва.
Основною метою системи декларування активів є усунення потенційних невиправданих розбіжностей у добробуті державних посадових осіб, натомість декларування активів членів громадянського суспільства «не служить цій меті, а скоріше накладає невиправданий тягар і тиск неурядовій організації», зазначається в заяві.
ЄС і Україна згодні з тим, що пропоновані правила прозорості фінансової звітності для НУО повинні бути узгоджені з Радою Європи та іншими міжнародними стандартами, що виражено в спільній заяві Ради Асоціації Україна-ЄС від 8 грудня 2017 року.
«Це питання, як і раніше, є пріоритетною сферою взаємодії ЄС з українською владою на всіх рівнях», – наголосили у Представництві Євросоюзу.
Нагадаємо, 1 січня 2018 року розпочався черговий етап подання електронних декларацій за 2017 рік, який триватиме до 1 квітня.
Декларації мають подати президент, керівництво АП, урядовці, депутати Верховної Ради і місцевих рад, селищні і міські голови, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, військові посадові особи, судді, керівники підрозділів НАБУ, Податкової, ДБУ, СБУ і прокуратури тощо.
Серед тих, хто уперше має заповнити е-декларацію, зокрема представники громадських об’єднань.
Як повідомляв «Детектор медіа», 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.
24 березня Верховна Рада спробувала скасувати результати голосування за закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», але їй не вистачило голосів.
Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова висловила думку, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.
25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».
Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.
Зміни до закону про електронне декларування розкритикували міжнародна правозахисна організація Freedom House, міжнародна антикорупційна мережа Transparency International та українське представництво «Transparency International Україна».
У вересні РПР закликав владу усунути дискримінаційні недоліки у законопроектах щодо публічного звітування ГО та невідкладно їх ухвалити.
Моніторинговий комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) подав до Венеціанської комісії запит щодо оцінки законопроектів президента України Петра Порошенка №6674 і 6675, які запроваджують додаткову публічну звітність для громадських організацій.
