Про це повідомляє «Главком».
Антикорупціонери просили суд визнати недостовірною інформацію, поширену нардепом в програмі «Брифінги» на телеканалі «Рада» у травні цього року. За словами Павла Пинзеника, до нього звернулося об'єднання «Національний інтерес України», яке надало журналістське розслідування про використання коштів міжнародної фінансової допомоги у розмірі $1,2 млн. на антикорупційні програми «Центру протидії корупції».
«Результат цього розслідування зводиться до того, що, попри велику заробітну плату членів цього об'єднання, додатково кошти виводилися на фізичних осіб-підприємців. Так, наприклад, сам ФОП Шабунін отримав протягом 2016-2017 років 1,7 млн. грн, ФОП Устінова - 1,86 млн. грн, Дар'я Каленюк - 130 тис. грн», - заявив тоді Пинзеник.
У суді голова ЦПК Віталій Шабунін спростував слова нардепа, оскільки з 27 січня 2017 року припинив свою підприємницьку діяльність. Більше того, починаючи з жовтня 2016 року і до припинення підприємницької діяльності Шабунін не отримував жодних доходів від підприємницької діяльності, а також ніколи не отримував доходів від ГО «Центр протидії корупції» як працівник за трудовим договором та як фізична особа-підприємець за надані послуги та виконані роботи.
Це стосується також Дар’ї Каленюк і Олександри Устинової, які також не отримували коштів від ГО як фізичні особи-підприємці.
Суд відмовив у задоволенні позову на підставі того, що Павло Пинзеник здобув спірну інформацію у ході здійснення ним повноважень народного депутата України. Крім цього, після оприлюднення інформації політик направив відповідні звернення з метою перевірок до Генеральної прокуратури України, Державної фіскальної служби України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Як відомо, «Центр протидії корупції» був заснований в 2012 році і проходить щорічний фінансовий аудит. Серед основних грантодавців організації є посольства США, Нідерландів, Чехії, а також міжнародні фонди та організації.
Нагадаємо, 23 березня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"», внесений президентом Петром Порошенком 14 березня. Закон був ухвалений з урахуванням поправки Тетяни Чорновол, якою зобов’язано до е-декларування громадські організації, що здійснюють антикорупційну діяльність, а також всіх контрагентів установ та організацій, що отримують кошти з програм міжнародної технічної допомоги, спрямованих на протидію корупції.
Голова громадської організації «Детектор медіа» та шеф-редактор порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова вважала, що Президент України Петро Порошенко мав ветувати ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» та повернути його до Верховної Ради з його пропозиціями.
25 березня Коаліція провідних неурядових організацій «Реанімаційний пакет реформ» звернулась до президента Петра Порошенка із закликом повернути до Верховної Ради ухвалений 23 березня закон «Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"» для термінового повторного розгляду з виключенням норм, «які порушують права громадян і загрожують розвиткові демократії в Україні».
Попри це зміни до закону про е-декларування було підписано президентом 27 березня і 30 березня закон набув чинності.
У вересні РПР закликав владу усунути дискримінаційні недоліки у законопроектах щодо публічного звітування ГО та невідкладно їх ухвалити.
