Україна зазнала потужної хакерської атаки. Найпотужнішої у своїй історії. Країна опинилася на межі хаосу, повної дестабілізації. Станом на сьогодні, 28 червня, досі не працюють чимало установ (як-от «Укрпошта»), проблемно зняти гроші з банкоматів чи розплатитися карткою в супермаркеті. Чимало людей, як і ваш автор, змушені відмовитися від планів, передомовлятися, відкладати вже призначені вкрай важливі справи. Ще нескоро підрахують, скільки таких дорогоцінних коштів буде витрачено на виправлення ситуації, й скільки інформації, що має державну важливість, буде втрачено назовсім. В Україні — шок.
І за цих обставин на фейсбук-сторінці Юлії Тимошенко з'являється допис: «Як вберегтися від вірусу Petyа? Лише повне перезавантаження влади врятує країну!» І — малюнок: кнопка з написом «Повне перезавантаження», на яку тисне палець.
Так і уявляється, як десь на самоті Юлія Тимошенко зловтішно посміхається й потирає руки від задоволення: аякже, такий неочікуваний подарунок! Але.
По-перше, те, що написано на фейсбук-сторінці лідерки «Батьківщини», не дотепно. Мільйони людей в Україні, а не сама лише геніальна опозиціонерка, помітили, що вірус названо зменшувальним ім'ям Порошенка. І промовчали. Нічого неочікуваного, парадоксального, влучно підміченого в дописі немає — сама лише банальність.
По-друге, російською мовою це зветься «семь бед — один ответ»: оце «лише повне перезавантаження влади врятує Україну», оцей малюнок кнопки «повне перезавантаження» — вони повторюються на фейсбук-сторінці мало не через два пости на третій. Вони є універсальною відповіддю, яку дає Юлія Тимошенко на геть усі запитання, універсальним виходом, який вона пропонує з будь-якої скрутної ситуації, — мало не засобом від нежитю й поганої погоди. Це вже зветься словом «зациклилася». Або — «нав'язлива ідея».
Але гаразд, припустімо, владу «повністю перезавантажено». А що та нова, перезавантажена влада має робити — принаймні, щоб не потрапити під вогонь знищення з боку Тимошенко? Як конкретно слід розв'язувати проблеми? А от цього ніде немає. «Перезавантаження влади» — оце і є єдина відповідь, якою Тимошенко обмежується. Перезавантажили владу — й усе, настала для всіх гарантована нірвана. А чи, може, комунізЬм — адже дедалі очевиднішим стає те, що Юлія Тимошенко обійняла спорожнілу політичну нішу, на якій раніше пасся Петро Симоненко.
По-третє, допис Тимошенко прозоро натякає на провину влади в цьому акті деструкції. Кажучи такі речі, в порядному товаристві заведено їх бодай аргументувати. А краще, доводити. Юлія Тимошенко, звинувачуючи всіх направо й наліво, ніколи й нічого доводити не звикла.
І стає справді моторошно. Бо уявімо собі на мить: Юлія Тимошенко стає президентом. Та Тимошенко, яка «не помиляється» і є «непогрішимою». Їй постійно будуть потрібні цапи-відбувайли, на яких можна буде покласти персональну провину за всі прорахунки й негаразди, за всі «вийшло не так, як гадалося». Покласти провину, нічого не доводячи й просто призначивши винними. Спочатку «в розход» підуть політичні супротивники, потім — однопартійці й соратники, все далі й далі, все більше й більше. 1937 рік без кінця?
По-четверте, в Україні — якщо не біда, то дуже неприємна, дуже скрутна ситуація. «Вітчизна в небезпеці» — це саме про цей випадок. Є ситуації, глузувати з яких — поза всякими межами порядності. Зловтішатися з яких не заведено. Є ситуації, коли не час з'ясовувати стосунки, хоч би які претензії одне до одного не були й хоч би якими вони були обґрунтованими. З України — от із кого в даному разі зловтішається лідерка «Батьківщини». «Хай руйнується Україна, але торжествує Тимошенко»? От саме так це й виглядає. І не дай Боже, станеться справжня біда — стихійне лихо або масована ворожа агресія. Як поведеться за такої ситуації Тимошенко — фантазія малювати відмовляється. Як завгодно поведеться. Як захоче, так і поведеться. Ніяких меж, за які не можна заходити, вона не відчуватиме.
І по-п'яте, існує не позбавлена логіки версія, що масована кібератака на Україну прийшла з Росії — й той факт, що в Росії цей вірус теж трошки погуляв, не має вводити в оману. В день кібератаки, що — за випадковим збігом обставин? — сталася напередодні Дня Конституції, були побоювання, що безпосередньо в День Конституції Росія може вдатися й до воєнних акцій. Фантазія вчергове відмовляється намалювати, що написала би Тимошенко на своїй фейсбук-сторінці, якби сталася масована воєнна атака росіян. Теж закликала би перезавантажувати владу? Одна лише біда: за випадковим збігом обставин, Росія саме цього й домагається.
Фото: politeka.net
