У квітні StarLightMedia, НАМ та «Детектор медіа» розпочали другу частину спецпроекту, мета якої — дослідження переваг та вад систем регулювання медіа в країнах «нової демократії». Раніше ми публікували огляди досвіду Польщі, Болгарії та Естонії.
12 березня 2009 року Національна комісія з комунікацій Грузії, відповідно до Закону Грузії «Про мовлення», затвердила «Кодекс поведінки мовників» (Code of Conduct for Broadcasters). Кодекс встановив професійні принципи та правила щодо виробництва та трансляції програм.
У загальних положеннях кодексу зазначено: «Принципи мовлення є обов’язковими і визначають професійні стандарти, яких повинні дотримуватися мовники у вільній, плюралістичній і демократичній державі. Ці принципи допомагають мовникам встановити і поліпшити правила, етичні норми та професійні стандарти мовлення. Рекомендації також допомагають журналістам, редакторам і мовникам в етичних питаннях, що виникають у відповідності до загальноприйнятих професійних стандартів».
Серед 12 досліджених країн у рамках спецпроекту «Саморегуляція і співрегуляція: світовий досвід» Грузія є першою, де всі етичні, професійні норми та механізми саморегулювання галузі визначено в документі державного регулятора. Відповідно до нього, мовники створюють ради саморегулювання на рівні телеканалу або радіостанції та розглядають скарги у відповідності до Закону «Про мовлення».
Пропонуємо вам ознайомитися зі структурою, ключовими положеннями та особливостями цього документа.
Принципи кодексу: забезпечення неупередженості та точності інформації, свободи слова та вираження думок, професійної свободи журналістів, редакційної незалежності та підзвітності державним органам, внесок у розвиток громадянського суспільства. Забезпечення інтересів усіх соціальних груп, незалежно від їхньої політичної, релігійної, етнічної приналежності та регіонального походження, мови, віку чи статі. Повага до права людей на приватне життя. Створення процедури розгляду скарг у рамках саморегулювання.
Мета кодексу: забезпечити відповідальність мовників за дотримання норм професійної етики та підзвітності перед громадськістю як необхідну умову для захисту етики та людських цінностей, зміцнення соціального консенсусу та сприяння толерантності в демократичному суспільстві.
Саморегулювання і підзвітність
Мовники мають право вибрати ефективний механізм саморегулювання, відповідно до статті 14 Закону Грузії «Про мовлення» та «Кодексу поведінки мовників», який відповідає високим професійним стандартам і забезпечує прозорі й ефективні процедури подання скарг та їхньої обробки й забезпечує своєчасне й обґрунтоване реагування на них. Правила подання скарг із питань, що розглядаються цим кодексом, визначаються законодавством Грузії.
Мовник має щорічно проводити аудит своєї системи саморегулювання і представляти докладну доповідь Комісії, відповідно до Закону Грузії «Про мовлення». Звіт мовника має включати інформацію про кількість отриманих скарг та заяв; рішення, прийняті у зв’язку з ними; умови розгляду скарг; порушення мовником кодексу та положення, що порушувалися неодноразово, і профілактичні заходи, вжиті для усунення цих порушень; заходи, вжиті мовником для підготовки та оновлення кваліфікації своїх співробітників.
Право на оскарження рішень мовників. Рішення мовника щодо скарги може бути оскаржено протягом семи днів у саморегулятивному апеляційному органі, створеному мовником або асоціацією мовників.
Прозоре й неупереджене слухання. Апеляційний орган саморегулювання мовника повинен забезпечити умови, щоб усі зацікавлені сторони були присутніми на розгляді скарги. Рішення щодо скарг та апеляцій повинні мати письмову форму й бути достатньо обґрунтованими. Остаточне рішення має бути розіслано всім зацікавленим сторонам.
Упровадження системи саморегулювання
Система саморегулювання та неупередженої і справедливої обробки скарг, як це передбачено в кодексі, встановлюється суспільними та приватними мовниками протягом шести місяців після того, як кодекс набув чинності.
Власники ліцензій на мовлення повинні надати інформацію про створення системи саморегулювання та неупередженої і справедливої обробки скарг Національній комісії з комунікацій Грузії в терміни, визначені в попередньому пункті.
Нижче наводимо теми, що регулюються Кодексом поведінки мовників Національної комісії з комунікацій Грузії:
Ще одна особливість документа — найбільша кількість тем для регулювання та визначених норм серед усіх проаналізованих країн. Нагадаємо, що в класичному розумінні саморегулювання — це недержавна організаційна система, що забезпечує відповідальність ЗМІ за свою діяльність не перед державою на підставі закону, а перед суспільством на підставі етичних норм. То чи працює таке «саморегулювання»?
Наразі створені відповідно до кодексу ради саморегулювання мовників у Грузії не працюють ефективно, люди не мають інформації про цей механізм або не хочуть висувати претензії до телевізійних каналів, оскільки вважають, що рада, створена самим мовником, не може справедливо розглядати справу проти нього.
У зв'язку з цим Асоціація регіональних мовників Грузії в рамках 9-місячного проекту DW-Akademie («Удосконалення органів саморегулювання регіональних мовників») створила платформу mediacouncil.ge, мета якої — забезпечувати легкість використання механізмів саморегулювання. Проте основна проблема все ще існує. Через брак інформації частина населення підтримує впровадження правил щодо ЗМІ, які ставлять свободу слова і свободу преси під загрозу. Також у парламенті Грузії планують розробити законопроект щодо регулювання мови ворожнечі та обману не тільки в ЗМІ, але і в інтернеті. Асоціація регіональних мовників зазначає необхідність проведення інформаційних кампаній та проектів із медійної освіти, що залучають активістів та студентів до участі в процесі саморегулювання медіа. Наразі Асоціація регіональних мовників планує розробити і скоригувати спільно з профільними педагогами та професорами навчальний план про медійну етику та саморегулювання.
Проте за такої моделі, яка працює в Грузії, механізм саморегулювання дозволяє телеканалам бути в безпосередньому контакті з незадоволеними глядачами і пояснювати їм, чому тему було висвітлено певним чином, обговорити це, виявити помилки та виправити їх.
Як уже було зазначено вище, Грузинська асоціація регіональних мовників (GARB), яка є партнером організації JRC, реалізувала проект, що зосереджувався на регіональних мовниках. Було проаналізовано діяльність більшості таких рад саморегулювання, було змінено їхню структуру, що дозволило підвищити ефективність. Було створено також Об’єднану раду з саморегулювання, що слугуватиме додатковою гарантією неупередженості в розгляді справ.
Грузинська Хартія журналістської етики
Саморегулювання друкованих та електронних ЗМІ в Грузії відбувається за іншою моделлю. Грузинська Хартія журналістської етики — незалежна спілка журналістів, спрямована на підвищення соціальної відповідальності засобів масової інформації завдяки захисту професійних та етичних стандартів, а також розробці механізмів саморегулювання. Серед членів організації — 137 ЗМІ, що зобов’язалися дотримуватися одинадцяти визначених принципів журналістської етики. Членом союзу може стати будь-яка особа, що займається журналістською діяльністю, розділяє цілі організації та зобов’язується слідувати принципам журналістської етики.
11 принципів Грузинської Хартії журналістської етики
Рада Хартії розглядає скарги, подані щодо журналістів, і вирішує, чи мало місце порушення етичного принципу. Грузинська Хартія журналістської етики є членом AIPCE (Альянсу незалежних рад преси Європи). Станом на 2016 рік організація розглянула 105 випадків скарг.
Хартія також розглядає продукцію аудіовізуальних засобів масової інформації, але в багатьох випадках представники мовників навіть не беруть участі в процесі розгляду. До цього слід додати, що рішення Ради Хартії, на відміну від рішень органів саморегулювання мовників, створених за Кодексом поведінки мовників, не є обов'язковими для організацій засобів масової інформації.
