Трійка антилідерів зберігає позиції

22 Листопада 2010
20521
22 Листопада 2010
20:04

Трійка антилідерів зберігає позиції

20521
Узагальнений моніторинг за жовтень 2010-го матеріалів суспільно-політичної тематики в теленовинах із ознаками замовності (або цензури)
Трійка антилідерів зберігає позиції

English version

 

1. Матеріали з ознаками замовності

 

Загалом протягом жовтня у підсумкових випусках щоденних новин досліджуваних телеканалів була така кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (або цензури):

 

Таблиця 1. Кількість матеріалів суспільно-політичної тематики з ознаками замовності (цензури):

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

113

151

103

96

Перший канал

110

126

113

83

ICTV

94

106

104

99

«1+1»

66

105

100

60

5-й канал

46

67

73

41

«Україна»

40

60

33

26

Новий канал

36

44

35

29

СТБ

18

17

16

17

 

У жовтні, порівняно з вереснем, кількість таких матеріалів відчутно зменшилася на всіх каналах, попри доволі високу політичну активність. Із-поміж окремих каналів слід звернути увагу на значне покращання, порівняно з попередніми місяцями, показників на «1+1» і 5-му. Решта каналів зберігають свої позиції, є безумовна трійка «антилідерів» рейтингу («Інтер», Перший канал і ICTV) і безумовний лідер – СТБ, де кількість подібних матеріалів залишається стабільно низькою.

 

Таблиця 2. Кількість матеріалів бізнесової тематики з ознаками замовності:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

ICTV

9

6

2

7

Новий канал

7

2

1

4

СТБ

6

2

0

1

«Україна»

5

3

0

4

«1+1»

2

3

3

0

Перший канал

0

0

1

1

«Інтер»

0

0

1

1

5-й канал

0

0

0

0

 

У жовтні зросла, порівняно з попередніми місяцями, кількість бізнесових матеріалів із ознаками замовності на каналах медіахолдингу Віктора Пінчука і на «Україні». При цьому майже всі такі матеріали рекламують бізнес або благочинні акції власників каналів чи їхніх сателітів.

 

Таблиця 3.1. Кількість матеріалів із ознаками замовності (цензури) по основних лініях: позитивні або нейтральні, без балансу думок, матеріали про владу:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

108

137

99

91

Перший канал

104

114

112

78

ICTV

84

98

101

90

«1+1»

63

88

91

57

5-й канал

45

60

72

41

«Україна»

37

51

31

25

Новий канал

30

39

32

28

СТБ

13

16

15

15

 

Таблиця 3.2. Кількість матеріалів із ознаками замовності (цензури) по основних лініях: негативні, без балансу думок, матеріали про опозицію:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

14

18

7

9

Перший канал

11

13

4

9

ICTV

8

9

5

8

Новий канал

5

6

1

1

«1+1»

4

19

6

7

5-й канал

4

10

3

3

«Україна»

4

9

3

3

СТБ

2

1

3

2

 

ПРИМІТКА: Сума цифр не обов’язково збігатиметься з загальними показниками (таблиця 1), оскільки є матеріали, де водночас розвиваються обидві лінії.

 

Тенденції з позитивного висвітлення влади не змінилися. Негативних матеріалів про опозицію стало відчутно менше на 5-му каналі, «Україні» й особливо на «1+1». У попередньому місяці на цих каналах питому вагу подібних матеріалів давали численні повідомлення про арешти екс-урядовців, що їх канали подавали незбалансовано, переважно з версії правоохоронців.

 

У матеріалах з ознаками замовності (цензури) канали порушують наступні стандарти:

 

Таблиця 4.1. Порушення стандарту балансу думок:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

111

148

101

96

Перший канал

109

114

113

83

ICTV

84

104

103

98

«1+1»

65

98

93

65

5-й канал

44

65

69

40

«Україна»

38

58

30

27

Новий канал

33

43

33

28

СТБ

15

17

14

16

 

Таблиця 4.2. Порушення стандарту повноти інформації:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

103

142

98

95

Перший канал

96

113

112

81

ICTV

76

101

99

96

«1+1»

59

99

92

60

5-й канал

45

63

70

39

«Україна»

34

55

31

27

Новий канал

29

42

29

28

СТБ

13

17

16

16

 

Таблиця 4.3. Порушення стандарту відокремлення фактів від думок:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

Липень

«Інтер»

30

49

26

20

ICTV

29

41

31

24

«1+1»

22

40

24

16

Перший канал

15

34

31

20

Новий канал

4

13

11

9

5-й канал

4

8

10

5

«Україна»

3

14

7

3

СТБ

2

2

1

1

 

Таблиця 4.4. Порушення стандарту достовірностіподачі інформації:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

Липень

«1+1»

9

15

25

7

«Інтер»

9

17

27

9

ICTV

8

12

17

9

Перший канал

5

19

25

7

Новий канал

5

5

7

4

«Україна»

5

3

5

1

5-й канал

4

5

9

3

СТБ

2

1

4

1

 

Таблиця 4.5. Порушення стандарту точностіподачі інформації:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

Липень

«Інтер»

10

12

5

5

«1+1»

5

10

0

2

Перший канал

4

9

3

4

«Україна»

4

5

0

1

СТБ

3

0

0

1

Новий канал

3

2

2

2

ICTV

3

9

8

7

5-й канал

3

2

2

1

 

Основними порушеннями, які дають ознаки замовності (цензури), й надалі залишаються незбалансованість матеріалів і недостатня повнота інформації. Незбалансованість, як і раніше, виявляється в тому, що опонентам влади слово в матеріалах або не надається взагалі, або цитуються емоційні звинувачення/виправдання, при цьому їхня аргументація замовчується. Канали надзвичайно рідко в складних і суперечливих темах надають слово експертам, задовольняючись оцінками і прогнозами представників влади. Стандарт повноти найчастіше порушується внаслідок браку критично необхідних бекґраундів.

 

Натомість у жовтні зменшилася кількість порушень інших стандартів. Канали стали менше зловживати журналістськими висновками й оцінками, стали більш ретельними в позначенні джерел інформації. Порушення стандарту точності інформації найчастіше зустрічалися в матеріалах «Інтера» за рахунок довільної інтерпретації журналістами суті сказаного ньюзмейкерами. Прикметно, що всі ці неточності в матеріалах грають на користь влади.

 

2. Замовчання каналами суспільно важливої інформації

 

Для реалізації політичного замовлення значну роль продовжують відігравати замовчання тем або їхніх складових (позицій і аргументації окремих сторін, експертних оцінок, конкретних фактів і бекґраундів), оприлюднення яких є невигідним для влади.

 

Таблиця 5. Загальна кількість замовчань важливих тем, думок, фактів або бекґраундів:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

383

410

286

248

Перший канал

368

395

276

253

ICTV

361

398

273

228

Новий канал

356

389

280

227

«1+1»

339

350

252

207

«Україна»

336

369

265

211

5-й канал

335

362

243

182

СТБ

328

357

238

211

 

Загальна кількість замовчаних тем залишається майже незмінною, є лише незначне зменшення, втім, показники жовтня дуже далекі від показників літніх місяців. Так само незмінною залишається трійка «лідерів» по кількості замовчань – «Інтер», Перший канал і ICTV. Найкращі показники, як і раніше, залишаються в СТБ і 5-го каналу. Журналісти СТБ намагаються ґрунтовно (часто навіть у формі мінімальних журналістських розслідувань) висвітлювати незручні для влади теми. 5-й канал велику кількість таких тем подає хоча би короткими формами. Відчутно менше замовчань стало на «Україні», тож вона за цим показником навіть випередила «1+1», який за рахунок великої кількості матеріалів довгого підсумкового випуску висвітлює значну кількість таких тем короткими репортажами. Загальний розрив між «лідерами» та «аутсайдерами» продовжує залишатися майже незмінним.

 

Таблиця 6. Кількість замовчань каналами інформації про різноманітні акції протесту різних політичних сил і окремих груп населення, про судові заборони такий акцій, а також про дії правоохоронців із блокування таких акцій і затримання їх учасників:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

58

36

34

47

Перший канал

56

35

33

43

Новий канал

51

26

32

38

ICTV

51

35

33

41

«1+1»

48

27

28

35

5-й канал

48

29

22

31

СТБ

44

24

28

34

«Україна»

37

21

25

29

 

У жовтні зросла загальна кількість протестних акцій, тож істотно побільшало замовчань цих тем каналами. Частіше цю тематику висвітлювали «Україна» й СТБ, частіше приховували від аудиторії «Інтер» і Перший канал.

 

Варто звернути увагу на деякі теми, що їх замовчали всі без винятку канали, тобто широка українська аудиторія взагалі не довідалася, наприклад, про такі події:

 

- близько 300 прихильників «Батьківщини» пікетують Київський обласний тервиборчком із вимогою зареєструвати на вибори список справжньої «Батьківщини», а не клону, створеного перебіжчиком Майбоженком (2 жовтня);

 

- київська влада через суд намагається заборонити будь-які заходи в центрі міста на 14 жовтня – річницю створення Української повстанської армії і День українського козацтва (13 жовтня);

 

- акція протесту підприємців під Кабміном проти ухвалення Податкового кодексу. Підприємці передали Азарову доїльний апарат (15 жовтня);

 

- Київський окружний адмінсуд заборонив київській організації «Батьківщини» пікетувати Адміністрацію президента, щоб не зіпсувати враження іноземців про Київ (21 жовтня).

 

Слід також зазначити, що велику кількість акцій протесту висвітлювали лише поодинокі канали, отже, загалом картину протестних настроїв переважна частина української телеаудиторії в цьому місяці взагалі не отримала.

 

Таблиця 7. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади на свободу слова:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

Перший канал

23

48

41

25

«Інтер»

23

47

42

25

ICTV

22

47

40

25

«Україна»

22

44

40

23

«1+1»

21

45

39

23

СТБ

19

40

31

19

Новий канал

19

43

39

19

5-й канал

17

38

26

13

 

У жовтні, порівняно з двома попередніми місяцями, кількість подій із цієї тематики була вдвічі меншою. Трохи частіше за інших новини цієї тематики повідомляють 5-й канал, СТБ й Новий канал. Хоча вже не настільки часто, як це було в попередні місяці. Відносні ж позиції каналів залишилися незмінними, тема утисків свободи слова переважно не потрапляє до ефіру. Зокрема, у звітному місяці широка аудиторія взагалі не почула на жодному з каналів, наприклад, таких новин:

 

- заява єврокомісара Штефана Фюле про стурбованість ЄС згортанням демократії в Україні, зокрема погіршення ситуації зі свободою слова і мирних зібрань (1 жовтня);

 

- канцлер ФРН Ангела Меркель у телефонній розмові закликала Януковича прискорити розслідування справи про зникнення журналіста Василя Климентьєва (8 жовтня);

 

- результати соціологічного дослідження Центру Разумкова, за якими політичну цензуру в Україні відчувають більше половини опитаних (8 жовтня);

 

- представник ОБСЄ Дунья Міятович висловила сподівання, що українська влада зможе забезпечити безпеку роботи журналістів, і закликала продовжити розслідування справ про вбивство Георгія Гонгадзе і зникнення Василя Климентьєва (13 жовтня).

 

Таблиця 8. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної зі зниженням соціальних стандартів для населення або окремих його груп (підвищення цін на основні групи продуктів і промислових товарів, підвищення податків, зборів і платежів, підвищення комунальних тарифів, підвищення цін на основні послуги, збільшення пенсійного віку, закриття бюджетних організацій і звільнення їх працівників тощо):

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

52

68

57

59

ICTV

51

67

53

55

Перший канал

46

63

62

63

СТБ

46

58

58

51

«1+1»

44

55

50

52

Новий канал

44

60

59

62

«Україна»

41

60

55

54

5-й канал

40

64

55

52

 

Таблиця 9. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з наступами влади на бізнес:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

липень

«Інтер»

38

22

18

8

Новий канал

38

22

18

8

ICTV

38

25

18

9

5-й канал

37

24

16

8

СТБ

36

24

16

6

Перший канал

35

22

16

9

«Україна»

35

21

18

8

«1+1»

32

21

13

6

 

Тут показовою є тема експорту зернових. Наприклад, глядачі всіх восьми найбільших каналів у жовтні чули з цього приводу лише урядові заяви, натомість в ефір на жодному каналі не вийшли повідомлення про таке:

 

- заява Української зернової асоціації, що урядове обмеження експорту зерна та продаж цих квот на аукціонах «є безвідповідальним і суперечить принципам діяльності зернового ринку України» (8 жовтня);

 

- заява Української зернової асоціації про повну блокаду митницею суден із зерном в усіх українських портах (18 жовтня);

 

- заява Української зернової асоціації про те, що в портах митниками заблоковано майже півмільйона тонн зерна (25 жовтня).

 

Таблиця 10. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з публічними заявами і діями опозиції (без урахування порушення балансу думок у замовних матеріалах):

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

вересень

серпень

Перший канал

112

106

60

«Інтер»

111

107

63

«1+1»

107

104

60

Новий канал

106

102

59

СТБ

104

94

52

«Україна»

104

92

57

ICTV

102

101

63

5-й канал

102

98

58

 

З-поміж тем, про які так само не довідався жоден із телеглядачів першої вісімки каналів, були, зокрема, такі:

 

- заява Януковича про те, що він «хотів би почути аргументи щодо того, що на опозицію в Україні чиниться тиск» (1 жовтня);

 

- депутати від БЮТ і НУНС внесли до парламенту законопроект про суспільне телебачення і радіомовлення (12 жовтня);

 

- заява Тимошенко, що Янукович не запрошував лідерів опозиції зустрітися, попри всі свої публічні заяви про таку готовність (25 жовтня).

 

3. Тема місцевих виборів

 

Жовтень був основним місяцем передвиборної кампанії. Канали дуже пасивно висвітлювали її перебіг, вдовольняючись більше хронікою офіційних заяв, причому – переважно представників влади. В зв’язку з цим доволі показовою є така статистика:

 

Таблиця 11. Кількість замовчань каналами інформації, пов’язаної з різноманітними порушеннями виборчого законодавства, виявів адміністративного тиску і кримінальних злочинів, вчинених проти учасників виборчого процесу:

 

Канал

ЖОВТЕНЬ

Перший канал

119

«Інтер»

117

«1+1»

114

5-й канал

109

«Україна»

106

Новий канал

105

ICTV

105

СТБ

103

 

Глядачі підсумкових новин першої вісімки каналів надзвичайно дозовано отримували (або не отримували взагалі) інформацію про історію з фальшованими осередками «Батьківщини», які замість справжніх реєстрували тервиборчкоми, про друк понаднормових бюлетенів у різних містах тощо. З тем, про які не повідомляв жоден із каналів, були такі:

 

- близько 300 прихильників «Батьківщини» пікетують Київський обласний тервиборчком з вимогою зареєструвати на вибори список справжньої «Батьківщини», а не клону, створеного перебіжчиком Майбоженком (2 жовтня);

 

- поранення кандидата в депутати міськради Алчевська від «Батьківщини» (5 жовтня);

 

- заява заступниці голови ЦВК Жанни Усенко-Чорної, що участь опозиційних сил у місцевих виборах заблоковано владою (12 жовтня);

 

- у Харкові побили члена виборчого штабу «Батьківщини» (12 жовтня).

 

- рішення політради «Батьківщини» не брати участі у виборах до Львівської міськ- та облрад, оскільки тервиборчком зареєстрував фальшиві списки партії (14 жовтня);

 

- партія «Батьківщина» офіційно ліквідувала львівську міськорганізацію в зв’язку з фальсифікованими списками на вибори (15 жовтня);

 

- донецька організація «Сильної України» заявляє про тиск на партійні структури області і про незаконні спроби виключити кандидатів від партії з виборчих списків (15 жовтня);

 

- заява «Фронту змін» про черговий напад на офіс партійного осередку в місті Артемівськ Донецької області (15 жовтня);

 

- акція протесту прихильників опозиції в Сімферополі проти можливої фальсифікації місцевих виборів (16 жовтня);

 

- заява Яценюка про те, що влада намагається зірвати вибори в Одесі (16 жовтня);

 

- заява «Нашої України» щодо масових порушень виборчого законодавства у Дніпропетровську (18 жовтня);

 

- заява «Нашої України» щодо тотального тиску влади на кандидатів від партії, особливо ж на вчителів і лікарів (18 жовтня);

 

- у Херсоні представники Української морської партії перекрили міст через Дніпро, протестуючи проти зняття партії з реєстрації на місцевих виборах (18 жовтня);

 

- коментар представника Європарламенту на заяви МЗС України про занепокоєння відсутністю подання щодо наглядової місії на виборах, у якому озвучено як причину те, що українська влада занадто пізно зробила офіційне запрошення спостерігачів від ЄС (18 жовтня);

 

- заява Комітету виборців України щодо незаконного зняття з виборів у Запоріжжі рейтингових кандидатів у місцеві органи влади (19 жовтня);

 

- заява КВУ про те, що майже всі конкуренти на виборах чинного міського голови Херсона опинилися в центрі різних розслідувань, перевірок та інших дій правоохоронних та податкових органів (19 жовтня);

 

- Печерський райсуд Києва своїм рішенням легалізував несправжній львівський осередок партії «Батьківщина» під орудою раніше виключеного з партії Івана Деньковича (20 жовтня).

 

- Кременчуцький тервиборчком зняв із виборів кандидата на посаду мера міста від «Батьківщини» (20 жовтня);

 

- Львівський окружний адмінсуд не задовольнив позовів низки політичних партій, не згодних із формуванням дільничних виборчих комісій (21 жовтня);

 

- Комітет виборців України заперечив причетність до листівок про кандидатів у мери Харкова, виданих начебто від імені КВУ, які рекламують провладного кандидата Геннадія Кернеса (21 жовтня);

 

- спільна заява опозиційних кандидатів у мери та депутати міськради Мелітополя про грубі порушення на виборах з боку місцевої влади й ТВК (21 жовтня);

 

- заява Тимошенко, що в п’яти областях України на вибори зареєстровано фальшиві осередки партії «Батьківщина» (21 жовтня);

 

- сім опозиційних партій заявили про намір створити Комітет захисту голосів виборців «Стоп фальсифікації!» (21 жовтня);

 

- Тимошенко назвала ситуацію в Україні напередодні виборів «політичним терором» (22 жовтня);

 

- прокуратура порушила кримінальну справу за фактом незаконного прослуховування телефонних розмов кандидата в мери Харкова Арсена Авакова (22 жовтня);

 

- заява омбудсмена Ніни Карпачової, що контроль СБУ за місцевими виборами загрожує демократії в Україні (22 жовтня);

 

- заява «Фронту змін» про те, що в Дніпропетровську побили їхніх агітаторів (22 жовтня);

 

- Тимошенко покладає персональну відповідальність за фальсифікацію виборів на Януковича (25 жовтня);

 

- у Львові цього дня близько 3 тисяч людей протестували проти можливих фальсифікацій на виборах (25 жовтня);

 

- у Житомирі правоохоронці намагалися зірвати мітинг кандидата в мери від «Фронту змін» під приводом можливого замінування місця мітингу (25 жовтня);

 

- заява лідера «Фронту змін» Арсенія Яценюка про підготовку Партією регіонів «каруселей» на виборах, тобто масового голосування завезеними людьми в проблемних для регіоналів округах (25 жовтня);

 

- виявлення необлікованих бюлетенів у Білгород-Дністровському районі Одеської області (26 жовтня);

 

- заява прес-служби «Батьківщини», що виявлення необлікованих бюлетенів у Харкові, Хмельницькому, Івано-Франківську, Одеській області є «не поодиноким злочином, а елементом системної фальсифікації в масштабах всієї країни, пульт якої знаходиться в адміністрації Януковича» (26 жовтня);

 

- підпал офісу активіста «Фронту змін» на Луганщині (26 жовтня);

 

- партія «Наша Україна» приєдналася до комітету «Стоп фальсифікації!» (26 жовтня);

 

- троє кандидатів на посаду мера Запоріжжя зняли свої кандидатури на користь представника «Батьківщини» (26 жовтня);

 

- пікетування Адміністрації президента представниками партії «Народний порядок» проти зняття свого кандидата в мери Святогорська Донецької області (26 жовтня);

 

- створення опозиційними партіями Комітету захисту голосів виборців (27 жовтня);

 

- заява ВО «Свобода» про те, що в Івано-Франківській друкарні «Кубекс» вони припинили спробу видрукувати ще 30 тисяч зайвих бюлетенів із виборів міського голови (27 жовтня);

 

- Івано-Франківська облрада звернулася до Януковича, Медведька та ЦВК з вимогою дати належну правову оцінку порушникам закону, що намагалися фальсифікувати вибори за допомогою фальшивих бюлетенів (27 жовтня);

 

- у Донецькій області жорстоко побили кандидата в депутати від «Фронту змін» (27 жовтня);

 

- заява кандидата в мери Запоріжжя від КПУ Олексія Бабуріна про підготовлювані регіоналами масові фальсифікації на виборах (28 жовтня);

 

- член Європарламенту Елмар Брок висловив занепокоєння погіршенням ситуації в Україні в зв’язку з місцевими виборами (29 жовтня).

 

Інші прикметні теми, замовчані всіма каналами:

 

- Держбюджет за січень-серпень 2010-го зведено з майже утричі більшим дефіцитом за бюджет попереднього року (1 жовтня);

 

- після судової реформи українські судді масово подають у відставку (2 жовтня);

 

- заява Тігіпка про те, що зовнішній борг України загрозливо зростає і на кінець року перевищить 40% ВВП (4 жовтня);

 

- подали заяви про відставку 15 суддів Верховного Суду України (6 жовтня);

 

- дані Мінфіну, що державний борг України за вісім місяців 2010 року зріс на 21,3% (6 жовтня);

 

- за даними Держкомстату, Україна за 8 місяців 2010 року погіршила сальдо зовнішньої торгівлі товарами на 22 відсотки (12 жовтня);

 

- заява нардепа-нунсівця і колишнього голови Фонду держмайна Олександра Бондаря про те, що покупця «Укртелекому» влада вже визначила наперед (13 жовтня);

 

- депутат-нунсівець Юрій Кармазін подав позов до Вищого адмінсуду з приводу незаконності реєстрації у ВР законопроекту «Про мови в Україні» (13 жовтня);

 

- заява Тараса Чорновола, що у слідства є факти, що підтверджують убивство лідера Народного Руху В’ячеслава Чорновола (13 жовтня);

 

- глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін на брифінгу не зміг по суті відповісти на жорсткі журналістські запитання стосовно того, що охорону президента очолює громадянин Росії (13 жовтня);

 

- заява британського міністра у справах Європи Девіда Лідінгтона, що Велика Британія занепокоєна станом демократії та забезпеченням прав людини в Україні (13 жовтня);

 

- на зустрічі з українським прем’єром президент Європарламенту Єжи Бузек заявив, що Україна повинна дотримуватися європейських стандартів не лише на словах, а й на ділі (14 жовтня);

 

- думка колишнього судді Конституційного Суду Миколи Козюбри, що рішення зі скасування політреформи спричинить протистояння в суспільстві (14 жовтня);

 

- громадські організації АПК виступили проти скасування посади «аграрного» віце-прем’єра (14 жовтня);

 

- Мінекономіки запропонував уряду посилити державне регулювання цін на харчові продукти (14 жовтня);

 

- інформація від НБУ, що бізнес-кола України погіршили інфляційні прогнози (15 жовтня);

 

- заява антикорупційної групи при Раді Європи про те, що блокування ухвалення пакету антикорупційних законів ставить під сумнів бажання України боротися з корупцією (15 жовтня);

 

- заява представника міжнародної антикорупційної мережі «Трансперенсі інтернешнл» про те, що розслідування діяльності уряду Тимошенко американськими юристами є популізмом (15 жовтня);

 

- Апеляційний суд Києва задовольнив скарги позивача до Януковича за заперечення Голодомору (19 жовтня);

 

- нардеп-комуніст Євген Волинець направив Генпрокурору депутатський запит щодо перевірки можливої причетності віце-прем’єра Тігіпка до організації корупційних схем (21 жовтня);

 

- Венеціанська комісія у своєму висновку розкритикувала майже кожну статтю законопроекту про мирні зібрання, вже ухваленому парламентом у першому читанні (25 жовтня);

 

- державний борг України продовжує зростати – у вересні ще на 5,8% (27 жовтня);

 

- дефіцит держбюджету на жовтень впритул наблизився до річного планового орієнтиру (29 жовтня);

 

- стосовно міліціонера, який розстріляв підлітків на Дніпропетровщині, порушено кримінальну справу. Слідство прокуратури встановило, що той був нетверезим і застосував зброю проти підлітків без жодної потреби (30 жовтня).

 

Моніторинг здійснено в рамках проекту «Моніторинг дотримання журналістських стандартів та підвищення медіаграмотності широкого кола українських громадян», який громадська організація «Детектор медіа» реалізує за підтримки Internews Network. Проект спрямований на підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту. Критерії оцінки якості новин пояснено тут (частина 1, 2, 3).

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
20521
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду