Телебачення розділило «лідерів» та «аутсайдерів», позбавивши виборців альтернативи
Телебачення розділило «лідерів» та «аутсайдерів», позбавивши виборців альтернативи
Асоціація «Спільний простір» та комітет «Рівність можливостей» поширили сьогодні попередній звіт за результатами загальноукраїнського моніторингу в рамках проектів «Український монітор», «Барометр політичної реклами» та «Барометр свідомого вибору». Моніторинг тривав з 1 серпня по 24 вересня 2007 року і проводився за методами контент-аналізу, експертного аналізу змісту телепрограм, а також порівняння тексту ведучого, закадрового тексту та «картинки».
Названі методики є всесвітньо відомими й широко застосовуються у міжнародній практиці – для моніторингу висвітлення виборчих кампаній у мас-медіа. Крім того, аналогічні методики застосовували впродовж 1998-2006 років моніторингові місії ОБСЄ в Україні, на Балканах та інших країнах пострадянського блоку й колишнього СРСР.
Об’єктом моніторингу були:
- українські інформаційні й підсумкові телепрограми: «Подробиці» («Інтер»), «Подробиці тижня» («Інтер»), «ТСН» («1+1»), «ТСН. Підсумки» («1+»), «Час» (5-й канал), «Факти» (ICTV), «Новини» (Перший національний), «Вчасно. Підсумки» (НТН), «24 години» (ТОНІС), «Вікна» (СТБ), «Репортер» (Новий канал), «Події» (телеканал «Україна»);
- загальнонаціональні газети «Дзеркало тижня», «Факты и комментарии», «Україна молода», «Сегодня», «Сільські вісті», «Газета по-українськи», «Комсомольская правда в Украине»;
- провідні інтернет-ресурси «Українська правда», «Оглядач», «Главред», УНIАН, ProUa;
- а також репрезентативна вибірка провідних телеканалів і газет у 24-х регіонах.
1. Переважна більшість новинних сюжетів про учасників виборчих перегонів являють собою політичну «джинсу».
2. Українські ЗМІ відверто не розмежовували представлення політичних лідерів та посадових осіб.
3. Виокремленння 3-х «лідерів» та 4-х «аутсайдерів» виборчих перегонів не залишило альтернатив для тих виборців, які не визначилися.
4. Журналісти використовували менше оціночних суджень, однак, як і раніше, проявляли прямі чи приховані симпатії та вдавалися до медіаефектів.
5. В Інтернеті за обсягами інформації вибори-2007 висвітлювалися активніше, порівняно з кампанією 2006 року.
6. Преса – як у центрі, так і в регіонах – була значно поляризованішою у своїх симпатіях.
7. Регіони поляризувалися за обсягами політичної реклами – лідерами є південь та схід, аутсайдерами – центр та північ.
Загальнонаціональне телебачення
З початку моніторингу було зафіксовано, що жоден канал не уникнув суміщення понять «політик-чиновник» та «політик – представник партії». У телепрограмах урядовців титрували як членів Кабміну, а не як учасників перегонів, хоча політики коментували вибори і виступали як партійні діячі. Показово в ролі «сумісників» фігурували Нестор Шуфрич, Віктор Янукович та Арсеній Яценюк.
Практично всі телеканали поділили учасників перегонів на «лідерів» та «аутсайдерів». З початку серпня найбільші обсяги ефіру отримали Партія регіонів, БЮТ та блок «Наша Україна – Народна самооборона». Чотирьом іншим політичним силам – СПУ, КПУ, ПСПУ та Блоку Литвина – уваги дісталося значно менше.
Позитивом старту кампанії стало те, що майже зникло явище приховування інформації (коли канал подавав тільки вигідні для однієї політичної сили повідомлення і цілком блокував невигідні).
Порівняно з кампанією 2006 року телепрограми використовували значно менше оціночних суджень. Інформація з негативним забарвленням лунала переважно з вуст політичних опонентів, а не журналістів. Що стосується симпатій, то їх телеканали намагаються маскувати під об’єктивну подачу.
Важливою відмінністю стало й те, що у теленовинах журналісти почали активніше, порівняно з кампанією 2006 року, аналізувати передвиборчі програми. Водночас, серпень засвідчив загострення ще однієї давньої хвороби українських телеканалів – в ефірі стали стрімко зростати обсяги політичної «джинси».
У вересні експерти моніторингу зафіксували стрімке зростання кількості сюжетів, які мають явні чи приховані ознаки замовних, які означують як «політичну джинсу». Характерні ознаки: відсутність інформаційного приводу (або створення такого приводу штучно), підкреслено позитивний характер інформації про політичну силу, низька соціальна значимість інформації.
Як і на старті кампанії, у вересні найактивніше були представлені Партія регіонів, блок «Наша Україна – Народна самооборона» та БЮТ. Іншим приділялося значено менше уваги. Як і в серпні, у новинах було мінімум журналістських оціночних суджень. Як правило, програми оперували фактами та подавали позиції політичних сил порівняно об’єктивно. Хоча мали місце і прояви симпатій: «1+1» – стосовно БЮТу; телеканалу «Україна», НТН та «Інтера» – стосовно Партії регіонів. Що стосується 5-го каналу, ТОНІСа, Нового каналу, СТБ, Першого національного та ICTV, то вони висвітлювали кампанію порівняно збалансовано й об’єктивно.
Продовжувалося і використання медіаефектів: плекання позитивного та негативного іміджу, «заключне слово», створення образу за допомогою верстки сюжетів, їх послідовності. Крім того, про програми партій телеканали інформували значно пасивніше, ніж у серпні. Натомість значно більше було взаємних звинувачень політиків та компромату.
Наприкінці виборчої кампанії у новинах ще частіше поєднували поняття «політик» та «урядовець». Найчастіше це стосувалося Віктора Януковича. Під час його передвиборної відпустки та поїздок регіонами його представляли не як лідера партії, а як прем’єра. Крім того, одночасно як урядовців та політиків було представлено Анатолія Гриценка («НУ-НС»), Арсенія Яценюка («НУ-НС»), Миколу Азарова (Партія регіонів), Нестора Шуфрича (Партія регіонів) спікера та лідера соціалістів Олександра Мороза. Завдяки такій маніпуляції позитивне ставлення до Партії регіонів формувалося через висвітлення діяльності прем’єра. І навпаки – низка інших програм формували негативне ставлення до Партії регіонів через критику уряду. У свою чергу, блок «Наша Україна – Народна самооборона» критикувався через негативну інформацію про Президента та його Секретаріат.
Попри певну збалансованість виборчої інформації, канали не подавали новини цілком об’єктивно. З одного боку, телебачення намагалося висвітлювати різні думки, позиції політичних опонентів, політтехнологів, політологів. Але часто кількість не переростала у якість.
Як відомо, за два тижні до виборів телеканали не мають права оприлюднювати соціологічні дослідження про рейтинги партій. Однак 20 вересня програма «Репортер» на Новому каналі подала в ефір дослідження, яке опосередковано має ознаки порушення закону.
Загальнонаціональна преса
Моніторинг виборчої кампанії протягом двох місяців показав, що жодна з тиражних всеукраїнських газет не дотримувалася журналістських стандартів. Практично всі видання користувалися оціночними судженнями, були далекими від об’єктивності та збалансованості, активно використовували маніпулятивні технології. Окрім того, вкрай поширеним явищем у цій кампанії стала публікація виданнями матеріалів, що мають всі ознаки прихованої реклами – так званої політичної «джинси». Прикметно, що це було характерно не лише для «Комсомольской правды в Украине», більшість текстів на політичну тематику якої були саме рекламними. Публікацію «джинси» було відзначено також і в «Дзеркалі тижня».
Мала місце відверта чи прихована агітація. Так, «Сільські вісті» надрукували три спецвипуски, присвячені блоку «НУ-НС», а в один із випусків газети «Сегодня» з телепрограмою було вкладено рекламний буклет Партії регіонів.
Деякі видання порушили заборону на публікацію соцопитувань після 14 вересня 2007 року. «Україна молода» публікувала рейтинги блоку «НУ-НС». Газета «Сегодня» маніпулювала оприлюдненими президентськими рейтингами Віктора Януковича та Юлії Тимошенко, що не є формальним порушення заборони, однак ці лідери чітко асоціюються зі своїми партіями.
Більшість газет відверто симпатизували тим чи іншим політичним силам. Крім того, якщо у серпні дуже активно використовувалися маніпулятивні технології, то ближче до виборів газети просто стали перетворюватися на рупори політичних сил. Замість інформаційних матеріалів друкується маса інтерв’ю з політиками, усі вони маються відверто агітаційний характер.
Інтернет
У серпні інтернет-сайти висвітлювали вибори активно. Найбільшою увагою користувалися Партія регіонів, «НУ-НС» та БЮТ, що було зумовлено значною кількістю інформприводів. Найпасивніше висвітлювалася діяльність ПСПУ та Блоку Литвина.
Лише на сайтах «Главред» та «Оглядач» щотижня з’являлися матеріали про всіх основних учасників виборів. Матеріали негативної тональності передусім були пов’язані з критикою політиків іншими політиками.
Найактивніше вибори висвітлювала «Українська правда». Її матеріали були переважно нейтральної тональності (новинна стрічка сайту + аналітичні статті). Разом із тим, «УП» продовжувала користуватися своїм традиційним інструментарієм – нейтральні за суттю матеріали «оснащувалися» заголовками з іронічним підтекстом. Найактивніше «УП» інформувала про діяльність БЮТ та Партії регіонів. Пасивно висвітлювалася кампанія ПСПУ та Блоку Литвина. Позитивно забарвлених матеріалів практично не було, відповідна тональність відчувалася лише в поодиноких коментарях чільників політичних сил. Найбільша кількість матеріалів негативної тональності – про БЮТ та «НУ-НС».
Останній місяць кампанії став ще активнішим для всіх суб’єктів моніторингу – ProUa, «Главред», «Українська правда», «Оглядач», УНІАН. Найактивніше висвітлювалася діяльність ПР, «НУ-НС» та БЮТ. Найбільш пасивно, як і в серпні, було представлено ПСПУ та Блок Литвина.
Найбільше інформації про вибори було сайтах ProUa, «Українська правда» і «Главред». Дещо менше – на безкоштовній сторінці УНІАН та сайті «Оглядач».
Кампанія висвітлювалася переважно в нейтральній тональності, однак при цьому її було вже менше, ніж у серпні, а от обсяги «негативу» значно зросли.
Телебачення в регіонах
Основні тенденції висвітлення виборчої кампанії провідними загальнонаціональними телеканалами значною мірою відбивалися і в програмах місцевих телекомпаній. Однак при цьому регіональні журналісти частіше вдавалися до прямих чи опосередкованих оціночних суджень, що позначалося на більш контрастному за тональністю висвітленні перебігу виборів. Так, телебачення Центральної України майже збалансовано у позитиві представляло Партію регіонів, КПУ, БЮТ і трохи меншим обсягом – блок «НУ-НС». ПСПУ, СПУ та Блок Литвина були представлені значно пасивніше, а «негатив» мав місце лише на адресу «НУ-НС», Партії регіоні та БЮТ. Нейтральна тональність використовувалася мінімально.
У північній частині країни – навпаки – домінувала нейтральна тональність. При цьому майже збалансовано були представлені «лідери» – Партія регіонів, БЮТ та «НУ-НС». Ця ж трійка здобула і левові показники негативу та позитиву. Решта учасників була представлена мінімально.
Телеканали Південної України переважно використовували позитивно заряджену інформацію. Причому, Партія регіонів отримала її більше, ніж усі інші учасники перегонів. Що стосується негативу – майже в однакових обсягах його найбільше заробили Партія регіонів, БЮТ та «НУ-НС».
На телеканалах Східної України рівною мірою використовувалися всі три тональності. Лідерами як нейтралу, так і позитиву й негативу були Партія регіонів, БЮТ та «НУ-НС».
Телебачення Західної України більше вдавалося до нейтральної та позитивної інформації. Так, лідерами нейтралу та позитиву були Партія регіонів, БЮТ та «НУ-НС». Практично всі основні учасники отримали і незначні частки негативу.
Преса в регіонах
Як і загальнонаціональні газети, регіональна преса була вкрай поляризованою. Переважала позитивна та негативна тональність. Так, у Центрі найбільше позитиву було на адресу «НУ-НС», Партії регіонів та БЮТу; а найбільше негативу – на адресу Партії регіонів та БЮТу.
Преса Півночі використовувала трохи більше нейтральної інформації. Тут лідерами були «НУ-НС», БЮТ та Партія регіонів. Однак, та ж Партія регіонів отримала негативу майже однаково з обсягом нейтральної інформації.
На півдні України домінував позитив і найактивніше були представлені Партія регіонів та «НУ-НС». Що стосується негативу – найбільше його було на адресу Партії регіонів, «НУ-НС» та БЮТу.
Преса Сходу також була поляризованою. Найбільше було позитиву, а трійка «лідерів» залишалася незмінною – Партія регіонів, «НУ-НС» та БЮТ.
Преса Західної України також вдавалася до всієї гами тональностей. Лідерами позитиву були «НУ-НС» та БЮТ, негативу – Партія регіонів, нейтралу – «НУ-НС» та БЮТ.
Реклама в регіонах
Подібно до того, як це відбувається на загальнонаціональних телеканалах, регіональні телевізійні ЗМІ активно використовували як стандартні ролики різних політичних сил, так і власні вигадки у вигляді окремих програм чи відверто «джинсових» сюжетів.
При цьому спостерігалася відчутна поляризація за рекламною активністю різних регіонів. Так, лідерами обсягів телевізійної реклами були Південь та Схід, на третьому місці були західноукраїнські області, відчутно активізувавшись порівняно з серпнем. А найпасивніше з точки зору політичної реклами були телекомпанії Центру та Півночі.
При цьому найбільше політичної реклами у Центрі було про БЮТ, більш ніж наполовину менше – про Партію регіонів та ПСПУ. Щонайменше увосьмеро менше політичної реклами було у «НУ-НС», КПУ та Блоку Литвина.
На Півночі майже однаковими обсягами були представлені СПУ, «НУ-НС» та БЮТ, а найпасивніше – КПУ.
На Півдні рекламні показники були відносно збалансованими стосовно усіх основних гравців, крім Партії регіонів, чиї показники щонайменше вдвічі перевищували показники решти.
На Сході все виглядало ще відвертіше – рекламні показники Партії регіонів були практично такими, як у решти учасників перегонів разом узятих.
На телеканалах Західної України рекламним лідером була та ж Партія регіонів. Решта відстала удвічі й більше разів.
Моніторинг проводився за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні.
Докладнішу інформацію дивіться на http://prostir-monitor.org
