Кива, жги! Журналисты обсудили нападение на участников "Фестиваль равенства" во Львове

Кива, жги! Журналисты обсудили нападение на участников "Фестиваль равенства" во Львове

Левит, камни, суд и другие библейские способы ведения переговоров с меньшинствами
Кива, жги! Журналисты обсудили нападение на участников "Фестиваль равенства" во Львове
Кива, жги! Журналисты обсудили нападение на участников "Фестиваль равенства" во Львове
22 Бер 2016
0
3680

В выходные во Львове был сорван "Фестиваль равенства", посвященный проблемам дискриминации национальных и гендерных меньшинств. Началось с того, что участников фестиваля, который почему-то восприняли как гей-парад, отказались поселять в гостинице. Далее выяснилось, что суд запретил проведение любых массовых мероприятий во Львове 19 и 20 марта. Затем даже закрытую конференцию фактически сорвала толпа около сотни молодых людей, выкрикивающих нацистские лозунги и кричалки. Полиция не пыталась их разогнать, а только вразумить. После чего приехали сотрудники МЧС, поскольку неизвестные сообщили, что гостиницу, где проводили мероприятие, якобы заминировали. Посетителей и участников фестиваля с трудом эвакуировали, поскольку в автобусы ультраправые бросали петарды и камни.

Естественно, что события во Львове послужили поводом для многочисленных публикаций в СМИ – например, большой репортаж Игоря Бурдыги с места событий опубликовал сайт «Страна.ua». Затем появились материалы, анализирующие скандальную ситуацию: Тамары Злобиной  на «УП», Юрия Володарского на politeka и Виктории Нарожной на historians. В статьях подчеркивалась бездеятельность власти, попустительство полиции и содержался ответ тем представителям гражданского общества, которые считают, что подобный фестиваля «не вовремя».

«Чи маємо ми притримувати свого язика і «не провокувати» до тих пір, поки право юних нацистів атакувати і зривати будь-який нелюбий їм захід, хоч вуличний, хоч закритий, почне здаватися нам невід’ємним і логічним? Бо вже частині цілком освічених і мислячих людей так, вочевидь, почало здаватися. Вони уже готові визнати проведення закритого (!) заходу, лише частково (!!!) присвяченого проблемам ЛГБТ-спільноти, провокацією, від якої варто було відмовитися. Цікаво, яку саме небезпеку для львівської громади складали ці скромні кінопокази та дискусії, для відвідування яких необхідно було спершу зареєструватися? Туди могли випадково заблукати чисті душею богомольні бабусі? Невинні діти? Що саме було таким «провокативним» у цій події?
Зрештою, завершу думками про саме це слово «провокація», яке останнім часом так полюбилося українцям як універсальне пояснення всього. Хто мав нещастя зростати в родині з домашнім насильством або ж був у такому дисфункційному шлюбі, той дуже добре знає: як би ти не намагався вирахувати, як поводитися так, щоб не провокувати агресора, він чомусь завжди провокується. Неможливо відгадати якийсь безпечний патерн поведінки, неможливо прокласти правильні маршрути, все одно з певною регулярністю будеш битий», - написала Нарожная.

Полиция комментировать произошедшее практически отказалась, а мэр Андрей Садовой посчитал свой ответ в фейсбуке достаточным объяснением – фактически, он обвинил обе стороны в том, что они провокаторы: 

Андрій Садовий 

Вчорашні події у Львові - наслідок добре спланованої операції. Учасники з обидвох сторін виступили свідомими чи несвідомими учасниками "картинки".

Я засуджую насильство, але як керівник органу місцевого самоврядування, маю обмежений вплив на силові структури та спеціальні органи.

Напередодні заходу я попередив голову ОДА про те, що мета провокації - міжнародна дискредитація України і попросив вчинити усі дії в межах його повноважень, аби не допустити цього сценарію. Знаю, що він обговорював цю ситуацію з СБУ. Вони знають, як працювати в таких випадках. Сподіваюсь, зробили все, що могли. Слава Богу ніхто не постраждав. Є репутаційні втрати.

Судове рішення про заборону проведення масових заходів обидвома сторонами біля Опери було правильним. Прямі зіткнення і кров на вулицях Львова - це те, чого хотіли наші недруги.

Пока возмущенная общественность писала открытое письмо мэру (на сегодняшний день под. ним болем тысячи подписей), в бой с «неправильними ценностями» вступил борец с наркотрафиком печально известный Илья Кива. На своей странице в фейсбуке он процитировал строки из Левита, в которых содержится рекомендация убивать мужеложцев.

Впрочем, через некоторое время Кива опомнился и пост удалил – сейчас на его странице имеется только такой пост: «Пусть Господь откроет глаза и сознание, для избрания пути праведного и чистого». Однако скрины первого поста сохарнились – и его привычку цитировать текст Ветхого Завета уже прокомментировали журналисты, активисты и поэты: 

Masi Nayyem 

Я уверен, что в ЕС такого правоохранителя уже уволили бы. А молчанием и Арсен Аваков, и Хатия Деконаидзе, и все депутаты, которые это видят и молчат - являются соучастниками. 

Напомню, что это начальник одного из Департаментов новосозданной Национальной полиции Украины.

П.С.: Левит — представитель еврейского сословия священнослужителей-левитов (из колена Левина). Ну вдруг Илья перепутал книги.

Маси Найем также организовал сбор подписей по отставке Кивы. На сегодня его подписали представители следующих организаций:

- ГО "Інсайт"
-"Всеукраїнська благодійна організація "Легалайф-Україна""
- ГО Центр "Соціальна дія" 
- ХОФ Громадська Альтернатива
- Громадська організація "Гей-альянс"
- Запорізький обласний благодійний фонд "Гендер Зед"
- Правозахисний ЛГБТ Центр "Наш світ"
- Київський освітній центр "Простір толерантності"
- ВБО "Точка опори"
- Всеукраїнська громадська організація "Гей-альянс Україна"
- Громадська організація "Асоціація ЛГБТ "ЛІГА"

Пока судья Кивы, судя по всему, в руках более высокого суда, чем общественный, журналисты напоминают ему о других тезисах цитируемой им книги:

Osman Pashayev

Илья Кива процитировал Левит, главу 20-ю, стих 13-й: «кто ляжет с мужчиной как с женщиной, то оба они сделали мерзость: да будут преданы смерти. Кровь их на них» Ну и апокриф от Кивы: читайте Библию, верьте Господу.
Читаю и верю. Илья, вот в седьмой главе Второзакония Господь запретил вступать в родство с семью народами, которые многочисленее: со вскими хеттеями, гергесеями, аморреями, хананеями, ферезеями, евеями и иевусеями, ведь «Господь избрал нас, не потому что мы многочисленнее, а потому что малочисленнее». Иначе Господь истребит нас. В принципе, моя бабушка придерживалась такого же мнения, но мой родной брат живет с украинкой. Господь требует сжечь их рощи и разбить истуканов. Но у них нет рощи и истуканов, могу ли я просто сжечь их машину?
В Исходе глава 21-я, стих 7-й можно продать свою дочь в рабство, но у меня нет дочерей, и у брата нет, и у мамы нет. У нас у всех только сыновья. Кого из родственников можно продать, и каковы цены на сегодняшний день?
В упоминаемом вами Левите в последней главе есть расценки на мужчин: от 20 до 60 лет - пятьдесят серебряных сиклей; на мужчин старше 60 лет – пятнадцать, а на мужчин от 5 до 20 – тридцать сиклей. Можно ли платить современными бумажными шекелями или все-таки в этом случае лучше придерживаться украинского уголовного кодекса и платить гривнами? Есть ли скидки при покупке целого батальона?

А может быть, у Кивы просто тройка по экзегетике? 

Maksym Butkevych

Дедалі важче стримуватися, коли натрапляю на відповідне посилання на Книгу Левіт, типу, щодо ґеїв. Не можу ж я щоразу питати: а ви читали Левіт? А сало їсте? Чи свинину? А одяг носите з більш, ніж одного типу рослини? А чоловік/жона ваші пройшли ритуали очищення (не питаючи про сам період "нечистоти") до співлягання? Вимоги до цього всього у книзі Левіт - однаково суворі. І не лише до цього.

(Але, в цілому, це цікаво: суцільний Старий Заповіт, хоч і дуже вибірковий.)

Дайте вже спокій Книзі, якщо просто треба знайти підстави своєму упередженню.

І припиніть приплітати "содомський гріх". Бо гріх Содому - це зневага до прав і упослідження "чужинців"; ксенофобія. Читайте тексти.

А может быть, у Ильи могли быть другие причины для того, чтобы обрушить свой гнев на представителей ЛГБТ, чем просто исполнение буквы закона?

Юрко Космина 

Ілля збирався геєм стати

Але узнав шо нє вєліт

Глава трінаццать стіх дваццатий

Лєвіт.

Тем временем, Roman Sinicyn напомнил, что и у Илья Кивы, нынешнего праведника, есть прошлое:

‪#‎кивабалабол

Не будь як Ілля. Будь як Поліграф.

Достовірно відомо, що у 2011 році Ілля обіймав посаду заступника керівника Управління захисту прав споживачів у Полтавській області. На цій посаді Іллю і хлопнули на хабарі у 1500$, який він вимагав з ювелірного салону.

На Іллю було заведено кримінальне провадження за ч. 3 ст.368 (Отримання хабара посадовою особою у особливо великих розмірах), санкція цієї статті передбачає ув’язнення на термін від 8 до 12 років, та заборону займати посади, пов’язані з виконанням повноважень представника влади в органах державної влади, та місцевого самоврядування.

Проте суд виніс Іллі більш ніж лояльний вирок, а саме штраф у розмірі 10 тисяч 200 гривень, та забороною займати відповідальні посади один рік.

Саме тоді й сфотографували Іллю в спортивному костюмі і з табличкою в руках.

Спочатку такий вирок більш ніж задовольнив Іллю, проте через деякий час Ілля передумав.

Через короткий проміжок часу, він добивається перегляду справи, та отримує новий вирок у вигляді штрафу на суму 12 тисяч 700 гривень і більше ніяких заборон.

За дивним збігом обставин, одразу після нового вироку, Ілля Володимирович отримує пропозицію очолити батальйон «Полтавщина» та отримати звання майора.

Саме з цього моменту починається блискуча кар'єра Іллі в правоохоронних органах.

Але ми пам'ятаємо Іллю таким, яким він був раніше. В спортивному костюмі та з табличкою в руках.

Ілля, як відомо, не приходить на переатестацію. Мабуть боїться Поліграфу.
Не будь як Ілля. Будь як Поліграф.

Пока публика обсуждала Киву, Євген Глібовицький сделал выводы:

Мої висновки з дискусії останньої доби щодо подій у Львові.

1). ЛГБТ спільнота. Практика останніх років показує, що внесення позиції на суспільний порядок денний відбувається тоді, коли про це починають говорити незадіяні, незацікавлені напряму особи. Якщо ЛГБТ хоче достукатись до співгромадян і досягнути сприйняття свого повідослення - про це мають говорити не тільки представники ЛГБТ. У вчорашнього Львова були два яскраві інформаційні акценти: готель і побиття. Якби по першому голосно пролунали голоси юристів та правозахисників, а по другому - суспільних авторитетів, ситуація вже була б інакшою.

2) УГКЦ (хоч може бути будь-яка церква). Якщо суспільство не бачитиме внутрішньої дискусії, а назовні транслюватимуться тільки голоси з одного краю спектра, то добре призвичаєний до безпекового мислення українець не лише віддалятиметься від церкви, але й вивчить значення слова "секулярність", бо шукатиме його в передвиборчих програмах. Для країни це буде зміна не лише - метафорично - однієї аплікації, а й всієї операційної системи. Ліберальні та помірковані голоси в церкві точно є, але вони мовчать бо, припускаю, намагаються таким чином втримати внутрішню єдність інституції, знаючи, що багато зовнішніх політичних гравців із задоволенням перетворили б публічну дискусію на полеміку і скандал. Але делікатність мовчання має десь свою межу. Церковний дискурс зараз небезпечно часто представляє лише одну позицію. В той самий час саме різність конфесій як розмаїття "банків з сенсами" лежить в основі плюралізму в країні.

3) Садовий і Львів. Мер Львова вкотре продемонстрував, що не хоче чи не може сваритися з Святоюрською горою у Львові. Він не використав ані свій політичний капітал, ані власну фізичну присутність для запобігання конфлікту. Заява у неділю по обіді, напевне, не увійде в підручники як прикладі лідерства. Припускаю, що Андрій Садовий взагалі міг розглядати всю цю ситуацію як атаку на власну політичну перспективу.

А Львів дасть собі раду. Вапіано, Спрортлайф, лічниця і пам'ятник Шептицькому, Маґдиш, готель "Львів" і вчорашні тітушки "на захисті в духовності" - це все цеглинки в підмурівок дорослішання міської громади.

Mustafa Nayyem тоже вспомнил о титушках:

Власть всегда должна давать оценку нарушению прав граждан. Это не право, не привилегия, а обязанность. И на самом деле, не имеет значения, какие и чьи права нарушаются - ЛГБТ, оппозиции, патриотов, эмигрантов, женщин, стариков или детей. В этом контексте молчание официальных властей города Львова в ответ на сегодняшние события мало чем отличается от равнодушия государства времен Виктора Януковича к бесчинству титушек.

Я искренне разочарован отсутствием реакции мэра Львова Андрея Садового. В конце-концов, это не вопрос взглядов, а вопрос лидерства. Идеология политика не может быть основанием закрывать глаза на нарушение прав тех, чьи взгляды он не поддерживает.

Это не морализаторство. И даже не призыв к толерантности. Если в стране не возникнет ценностная база и механизмы для сдерживания подобных явлений, реинкарнация януковичей неизбежна.

О бездействии власти высказался и Юрий Бутусов

У этих парней при виде фотокамеры встает рука. Вот такие у нас "нацисты" - они одевают маски и зигуют только когда видят геев - видимо, только так могут показать свое возбуждение.

"Нацисты" украинские они такие - за права пенсионеров или работников ЖКХ зиговать не так интересно, зиговать за борьбу с коррупцией или против уничтожения природы - тоже не ловят кайф. Нацистов возбуждают прежде всего геи. Где геи - там и наши "нацисты".

А чтобы страшней показать Львов, чтобы все туристы узнали, как тут страшно и можно получить по голове, "нацисты" собираются группами, проказники, они получают удовольствие только когда кидают зиги в большой компании, самостоятельно у них рука не встает, чтоб без маски, чтобы самому.

Геи никому не пытаются навязать свою ориентацию, а вот нацисты навязывают свою - им нужно насилие. Тяжелый случай.

"Нацисты" пытаются насиловать не только свою неокрепшую психику - они насилуют общественное мнение, насилуют имидж Львова как культурного и туристического центра. Они дискредитируют своих сограждан. Они дискредитируют народ Украины, представляя эти жесты как часть нормальной общественной жизни. И ведь кто-то их организовал и кто-то научил их этому нацистскому рукоблудию?

Если по результатам акции во Львове не поработает СБУ, Нацполиция, то такие акции будут повторяться уже по другим поводам. Попользовать молодых людей без извилины, но с поднимающимися руками, безусловно, захотят и в дальнейшем настоящие политические извращенцы.

Если немедленно руководство государственных органов не предпримет действия, чтобы выявить и привлечь к ответственности участников "нацистского" спектакля, если не будет проведена профилактика "нацистского" заболевания, то эти нацистские ролевые игры в общественном месте продолжатся. "Нацизм" - это извращение, которое лечится только силовым путем.

Где реакция государства?

А вот Леонид Швец, комментируя новость о том, что львовская полиция не открыла уголовное дело по нападению ультраправых на участников фестиваля, пришел к выводу, что все не так уж и плохо:

Львовские копы - эталон толерантности.

Обсудили и аргументы публики по поводу того, что «суд запретил собрания»:
Вахтанг Кіпіані
 

І ще, думаю, що востаннє на "цю" тему. Купа людей вживають тезу "а суд же заборонив їхню акцію!". Чи треба нагадувати, що цей і подібний "найчесніші у світі" суди відпускають убивць, не бачать злочину у численних фактах корупції, керуються телефонним правом, рішення яких купуються по відомим зацікавленим сторонам прайсам і так далі. Це - нікчемний аргумент. 

Отар Довженко Це особливо смішно з огляду на те, що інший нічний суд у ніч із 22 на 23 листопада 2013 року заборонив Львівський Євромайдан. 

Doroshenko Kostyantyn напомнил, чем заканчивается равнение на «мнение большинства»:

Ссылаясь на мнение большинства для обоснования консервативной морали всегда вспоминайте: Пилат прислушался к большинству. "Распни его!", - вот мнение большинства. 

Окончальным диагнозим поделился Александр Дубинский

Илья Кива - это собирательный образ.

Он одновременно и лицо реформированной милиции-полиции.

И олицетворение новой власти.

Олигофрен с полномочиями и пистолетом, без страха и упрека. Но, на всякий случай, со справкой из дурдома.

В этой стране становится страшно жить, товарищи..

Фото:Антикор

Теги
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Щодня наша команда готує для вас якісні й актуальні матеріали, які допомагають медіа в Україні ставати кращими. Ми будемо вдячні за будь-яку вашу підтримку. Ваші пожертви – це можливість робити ще більше.
Спільнота ДМ
Інше у цій категорії
Віталій Баранник
для «Детектора медіа»
Історія про те, як досвідчений кіно- й телеоператор став таксистом і масажистом із купою вдячних клієнтів.
15 Серп 2023 14:10
4 123
Юлія Лавришин
Дві журналістки видання будуть раз на два тижні обговорювати внутрішньополітичні проблеми України
12 Трав 2023 17:32
2 244
Лєна Чиченіна
«Детектор медіа»
Ще двоє телевізійників пішли на війну. Інколи такі повідомлення стають несподіваними навіть для колективу.
12 Трав 2023 14:47
3 239
Роман Мельник
«Детектор медіа»
Кліп розповідає про історію 14-річного Саші, який пережив 5 місяців окупації та втратив дім.
11 Трав 2023 15:21
1 953
Валерія Буняк
«Детектор медіа»
Журналістка Тетяна Федоркова: Харківські журналісти, на жаль, звикли до хамства з боку міської влади — особливо у відповідь на питання, які викликають критику або резонанс.
10 Трав 2023 19:14
11 241
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду