Реалізація тези «єдиного господаря над лісами» завела посадовців у юридичні хащі

26 Травня 2014
1688

Реалізація тези «єдиного господаря над лісами» завела посадовців у юридичні хащі

1688
Конкурс ТК: "Правоприменение и управление в лесном секторе Украины. 2014 г."
Реалізація тези «єдиного господаря над лісами» завела посадовців у юридичні хащі

Заблукали у трьох колгоспних соснах

 

Так уже склалося, що ліси країни мають кількох постійних користувачів: держлісгоспи, якими керує Держлісагентство, держспецлісгоспи, що у віданні МінАПК, та кілька невеличких лісогосподарських підприємств, що належать Міністерству оборони. Між ними спалахує час від часу «маленька звитяжна війна».

 

Власника - за борт!

 

Багато років поспіль колишні колгоспні ліси і господарські в них спеціалізовані підприємства, окрім своїх прямих функцій, успішно виконують ще одну специфічну роль - слугують для Держлісагентства «громовідводом» суспільних і владних невдоволень, які почасти надто голосно лунають на його адресу. «Уся біда в тому, що наші ліси не мають єдиного господаря!» - пояснюють спеціалісти Держлісагентства, запевняючи, що як тільки ліси АПК і військових опиняться в їхніх руках, усі проблеми в лісовому господарстві країни в момент зникнуть. Керівники місцевих органів влади усіх гілок справно повторюють цю вельми сумнівну тезу. Самі ж лісівники-«колгоспники» вважають за краще мовчати, не привертаючи зайвої уваги до своїх скромних персон. Питання, по суті, ніхто з'ясувати не намагався, принаймні вголос.

 

Нині у розпалі черговий похід за лісами колишніх колгоспів. Обласні держадміністрації повинні найближчим часом забезпечити виконання урядового рішення щодо передачі цілісних майнових комплексів сорока державних спеціалізованих лісогосподарських підприємств із сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів. Окрім ініціаторів цих перетворень, мало хто розуміє, навіщо до процесу притягнули облдержадміністрації. Адже тепер Держлісагентство прямо підпорядковане МінАПК. Тож суто внутрішнє і суто управлінське (не майнове!) питання можна було вирішити одним розчерком міністерського пера.

 

Ліс повинен слугувати створенню нових підприємств і нових робочих місць.

Фото Аліни АГОПШУК 

 

Дивує й інше: ніхто ні нині, ні у 1998 році, за першої невдалої спроби таких реорганізаційних кроків, навіть гадки не мав хоча б із ввічливості запитати згоду на них у законного власника майна - ніби такого не існує зовсім! Хоч виробничі цехи, техніка, будівлі, на яких працюють і заробляють держспецлісгоспи, належать реальним людям - колишнім колгоспникам і всім тим, кому вони передали (продали) свої майнові паї.

 

Не цікавила думка власника і учасників розширеної наради, яка відбулася нещодавно в Чернівецькій облдержадміністрації. Керівники владних структур області методом «мозкового штурму» мали визначити механізм реалізації зазначеного рішення уряду, яке має круто змінити долю десяти держспецлісгоспів краю.

 

Питання не таке просте, як здається. Річ у тім, що цілісних майнових комплексів у лісах АПК ніколи не було. Давно зникло з юридичного простору і саме це поняття. «Як можна передавати те, чого немає? І де від МінАПК механізм цієї передачі? Із профільного міністерства жодного пояснювального документа!» - обурювався голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв.

 

Колишніх колгоспників не буває

 

Як з'ясувалося (для багатьох на нараді вперше), «темним» є і юридичний статус «колгоспних» спецлісгоспів. Використовуючи приватне майно, вони дивним чином оголосили себе підприємствами державної форми власності. Більше того, всупереч здоровому глузду і вимогам Цивільного кодексу, це майно вони орендують безстроково і (увага!) безоплатно.

 

Урешті, умови оренди визначає власник. Він має повне право будь-кому дозволити користуватися своєю власністю просто так, нічого натомість не отримуючи, навіть ще й доплачувати орендаторові. Не цікавлять майнові комплекси в лісах АПК і головну дійову особу розгорнутої кампанії. «Залиште їх собі!» - кажуть посланці з Києва братам своїм меншим в областях. Держлісагентство і не приховує, що його цікавлять найперше 67 тисяч гектарів земель області, вкритих зеленню, в прямому і переносному сенсі. Ось за цей актив, а зовсім не за хатинку лісника, і триває боротьба. Приватизація землі, що ось-ось може розпочатися, активізувала ці змагання. Тим більше, що актив не лише безцінний, а ще й... безгоспний.

 

На відміну від ділянок земель лісогосподарського призначення, що перебувають у користуванні виробничих структур Держлісагентства (на підставі, до речі, не державних актів України, а картографічних матеріалів, складених, що стосується Буковини, на основі документів часів скандальних домовленостей Молотова - Ріббентропа - смішно, правда?), землі лісів АПК мають персоніфікованого власника - тих самих колишніх працівників колективних сільських господарств, чиєю працею ті ліси здебільшого і створені. Адже за умовами реформування колгоспної системи 1995 року, люди отримували, окрім майнових паїв, ще й земельні. Але в гірських районах області ріллі майже не було - на колгоспних землях буяли міжгосподарські ліси.

 

- Їх тоді вирішили не розпайовувати, а далі з господарською метою використовувати єдиним масивом, - розповідає начальник обласної сільськогосподарської інспекції Віталій Усик. - Можна сказати, що юридичний статус цих земель завис у повітрі. Питання їх розпаювання може постати у будь-який момент.

 

Землі вважаються державними, хоча де-юре так і не набули державної форми власності. Ними ніби розпоряджається МінАПК. Погано чи добре - ніхто не з'ясовував. Проте привести у відповідність до чинного законодавства юридично-правову форму підпорядкованих йому суб'єктів господарювання Міністерство агрополітики, як бачимо, не поспішає. Не з'ясовано і те, чи буде добрим господарем Держлісагентство. Показники діяльності його виробничих структур не дають підстав для оптимізму. «Зате у Держлісагентства є одне велике прагнення: рубати ліс і відправляти його на експорт», - зауважив очільник краю Михайло Папієв.

 

Задля чого вся катавасія?

 

Намагаючись узяти контроль над усіма буковинськими лісами, Держлісагентство не надало ні держспецлісгоспам, ні власникам виробничих комплексів, ні місцевій владі жодних розрахунків економічної доцільності такого кроку. Жодна область таких цифр в очі не бачила. Але принаймні на Буковині ліси доглянуті, в них працюють висококваліфіковані спеціалісти лісівничої справи, у держспецлісгоспів - пристойні виробничі показники, досягнуті, до речі, без копійки надходжень із державної скарбниці. Їхні трудові колективи висловили категоричне «ні!» будь-якому вдосконаленню системи управління, що існує.

 

На питання «Урядового кур'єра», що ж реально зміниться на краще з переформатуванням схеми підпорядкування, присутній на вже згаданій нараді в Чернівцях перший заступник голови Держлісагентства Ярослав Макарчук надто загально пояснив, що це дасть змогу систематизувати роботу лісових підприємств держави та зміцнити їх.

 

- Я особисто обіцяю, що всі робочі місця будуть збережені, ніхто з працівників лісгоспів АПК не буде звільнений, до того ж ми прогнозуємо збільшення їхньої заробітної плати, - пообіцяв посадовець.

 

- На словах лише привіти, усе решта - на папері. Прошу юридично зафіксувати права всіх працівників, аби жоден не постраждав від затіяних перетворень, - поставив вимогу голова Чернівецької облдержадміністрації. - Ніхто ні на мить не повинен забувати, що основа основ у нашій роботі - дотримання прав людей та максимальне врахування їхніх інтересів.

 

Джерело УК

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Світлана Ісаченко, "Урядовий кур’єр" від 10.09.2013р.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1688
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду