18 березня у кінотеатрі «Київ» відбулася прем`єра стрічки Володимира Тихого «Зелена кофта». Психологічний трилер, на реалізацію якого знадобилося чотири роки, журналістам представила творча група й продюсери: сценарист, режисер та співпродюсер Володимир Тихий, співпродюсери Ігор Савиченко й Денис Іванов та виконавиця головної ролі Олександра Петько.

 Завітав на прем`єру фільму засновник кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі

Як розповів президент «Артхаус Трафік-Україна» Денис Іванов, фільм вийде в прокат у містах-мільйонниках. Надалі розглядається прокат у Польші та Німеччині.

Володимир Тихий зазначив, що робота над фільмом тривала чотири роки. «Все починалося з ідеї фільму, який ми планували зняти абсолютно своїми силами, - каже режисер. - Тоді, у 2010 році ми сподівалися знайти грант і зняти за 40 тисяч євро повнометражний фільм, користуючись послугами друзів».

У підсумку бюджет «Зеленої кофти» склав 6,85 млн грн. Половину коштів було надано Державним агентством з питань кіно.

За сюжетом дія фільму відбувається в наші дні. В одному зі спальних районів сучасного міста зникає 7-річна дитина. Після місяця безуспішних пошуків старша сестра хлопчика береться за це сама. Вона впевнена, що знає, хто викрав брата. «Відчай, почуття провини і безсилля - чи достатньо цього для виправдання страшної помсти?» - ставлять глядачеві питання автори фільму.

У порівнянні з класичними трилерами «Зелена кофта» програє в динаміці, однак пропонує глядачу значно більше, ніж екшн. Окрім саркастичних відображень Києва найпершого «українського злого» Володимира Тихого, тут піднято соціальну та правову тематику, показано, чому столичні діти так рано дорослішають. Знайшлося місце навіть гумору: наприклад, усе, що споживають кияни, неодмінно починається з макаронів.

«Історія проста, з нашого часу та дуже локальна за діючими персонажами, - каже автор. - Це кіно не розважальне. Це кіно, яке має спрямувати, в залежності від контексту, в якому знаходиться глядач, на певні роздуми, на питання, які бувають дуже простими й складними водночас».

Щоправда, за чотири роки, доки знімався фільм, трохи змінилися й реалії головних героїв, й очікування українського глядача. «Я намагався відповідати тій реальності, в якій я сам перебував. І це було швидше схоже на трилер і драму, ніж на що інше, - розповів режисер у коментарі «Детектор медіа». - Після Майдану багато що змінилося в країні, і по факту зараз є великі перспективи знімати інші жанри - комедію, бойовики... Навіть романтичні, патріотичні речі будуть сприйматися абсолютно адекватно глядачем, він розумітиме, що це правда, це про них. Ще два-півтора роки тому кіно з соціальним хеппі-ендом, з реалізацією планів творчих людини-героя на його майбутнє міг викликати швидше протест глядача, ніж віру в те, що це можливо».

У фільмі знімалися Олександра Петько, Борис Гавриленко, Тарас Ткаченко, Леся Калинська, Юрій Одинокий, Ярослав Гаврилюк, Іван Баклан.

 Олександра Петько у ролі київської школярки Ольги

Виконавиця головної ролі 14-річна Олександра Петько каже, що перевтілювалася у зовсім іншого персонажа, ніж вона є в житті.

В одній із помітних ролей задіяна режисер і актриса Анастасія Касілова, яка два роки тому залишила Новий канал. Нині вона працює у сфері кіно та є актрисою театрального проекту «Дрампортал». Знімається в серіалі «Личное дело» виробництва Film.ua. 17 березня прем`єра відбулася на каналі «Россия». Планується показ «Личного дела» й на українському телебаченні.

Анастасія Касілова каже, що грає типову киянку.

Якщо так, то типові киянки - цілком типові європейки :)

У «Зеленій кофті» Анастасія Касілова вперше співпрацює з Володимиром Тихим як акторка. (Її фільм «Останній день» увійшов до альманаху «Україно, гудбай»).

Дісталася їй роль другої дружини головного героя, яка оберігає сімейний затишок і не приховує емоцій. «Під час репетицій це була спільна домовленість - як режисер це бачить, як я це розумію. Грала практично себе в обставинах, які були у фільмі. Наприклад, ми говорили з Володею про те, що моя героїня - типова київська баришня», - розповіла Анастасі Касілова в коментарі «Детектор медіа».

Зйомки сцен за участі героїні Анастасії відбулися цього літа. «Коли знайомилася я зі сценаріями, окремі сцени здавалися надуманими, - розповідає вона. - Наприклад, епізод, коли школяр не розуміє, про яку країну, "яка наш великий друг і сусід", іде мова і яка столиця цієї країни. Або сцена з дівчиною, де її ображають, присікуючись, що вона спілкується українською. У сценарії це здавалося мені дивним і навіть недоречним. А зараз, на мій превеликий жах, це наша реальність».

 Глядачі вітають авторів і продюсерів «Зеленої кофти» у кінотеатрі «Київ»

Продюсер стрічки Ігор Савиченко відзначив, що український трилер добре сприймав європейськй глядач. «Зелена кофта» брала участь у конкурсній програмі 61-го Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Фрагменти картини були представлені у секції Work-in-Progress Варшавського МКФ, а також у рамках роботи Українського національного павільйону на Каннському МКФ і на 4-му Одеському кінофестивалі та на Варшавському міжнародному кінофестивалі-2013.

Поки фільм готується до прокату в Польщі та Німеччині, керівник відділу кінопрокату «Артхаус Трафік - Україна» Лілія Алексєєва розповіла «Детектор медіа», що стрічкою цікавилися й кримські кінотеатри. Однак чи відбудуться покази на півострові, нині під питанням.

У Києві (у кінотеатрах «Жовтень» і «Київ), Харкові («Бумер»), Одесі та ще кількох містах прокат стартує 20 березня. А в інших містах глядачі побачать стічку за тиждень і на початку квітня. «Наша мета - показати цей фільм у максимально зручний час для кінотеатру і міста, де "Зелена кофта" фільм вийде в прокаті. Тож дати визначають кінотеатри», - розповіла Лілія Алєксєєва.

В обох київських кінотеатрах фільму дали зелене світло. У «Жовтні» «Зелена кофта» йтиме на чотирьох сеансах у залах «Аншлаг» і «Класік» на 70 і 50 місць. «Контракт підписано на два тижні, а надалі кількість сеансів та тривалість прокату залежатиме від підсумків першого тижня», - коментує керівник кінотеатру Людмила Горделадзе.

У кінотеатрі «Київ» фільм ітиме два тижні на сеансах о 15:00 та праймовому 19:30. До послуг шанувальників українського кіно - Синя зала на 328 місць.

Представники кінотеатрів позиціонують фільм як молодіжний. Причому в «Жовтні» трилер сприйняли спокійно. «Це застарілий підхід - вважати, що аудиторія надає перевагу котромусь із жанрів, - коментує Людмила Годеладзе. - Аудиторія надає перевагу якісному кіно. Головне - фільм має бути або засвіченим на міжнародних кінофестивалях, якщо це авторське і європейське кіно, фільм має бути підтриманий серйозною рекламою і промо, якщо це російська картина, і фільм має бути, за попередніми відгуками цікавим, якщо це Америка. Щодо українських картин, тут немає жодних претензія ні як до жанру, ні до тематики, просто "Це український фільм? Дякуємо, подивимося"».

Також вона додала: «Інтерес до короткометражного кіно, абияк зібраного в альманахи, вже втрачено. Якщо перший альманах "Мудаки. Арабески" Володимира Тихого отримав у кінотеатрі "Жовтень" аудиторію, порівнювану з американськими блокбастерами (100 тис грн. за весь період прокату, понад 3,5 тис. глядачів), то "Україно, гудбай" глядачі сприйняли інакше».

За даними «Жовтня», не зацікавив аудиторію цього кінотеатру «Київський торт» Олексія Шапарєва (близько 200 осіб за весь період прокату). А фільми «Одвічне повернення» Кіри Муратової і «Параджанов» Олени Фетісової та Серджа Аведікяна, навпаки, віталися (обидві стрічки зібрали по 3 тис. глядачів). При цьому успішні іноземні картини, за даними «Жовтня», збирають тут по 6-7 тис. глядачів.

«Скільки збере "Зелена кофта", залежить від якості фільму, - каже Людмила Горделадзе, яка «Зелену кофту подивитися ще не встигла. - За моїми прогнозами, фільм збере півтори тисячі глядачів».

Фото Максима Лісового та кадри зі стрічки «Зелена кофта»