Відсвяткувати 200-й день народження Миколи Гоголя цієї весни спромоглися практично самі лиш державні телекомпанії - за державною рознарядкою. З комерційних мовників фільм власного виробництва відзняв лише «Інтер», показавши його в «рейтинговий» час після опівночі. Втім, не телевізійному програмному контенту присвячена ця рубрика.

Звітуючи про всі свої телепроекти на честь Миколи Васильовича, Перший національний додав до переліку 30-секундний проморолик «Цвіт нації». Ролик таки втрапив у вічі вашому авторові й викликав одне запитання: «Навіщо?». З якою метою знімав Перший національний цей шедевр? Прорекламувати власні проекти про Гоголя? Ні, тому що жодної назви проекту не зазначено, тільки вказано: «Цвіт нації. На Першому національному». Прорекламувати твори Гоголя? Теж ні, тому що про твори не йшлося. Прорекламувати просто Гоголя? Можливо, але ролики більш схожі на антирекламу.

Глядачеві показали в мільйонний раз експлуатований портрет Гоголя, що насувається із глибини екрану вперед (ефект залякування?), з-за нього виринає зачервонена ілюстрація до «Тараса Бульби», летять сторінки рукопису... Безсюжетна композиція, неякісний відеодизайн і відсутність стрижневої ідеї - таким собі уявляли проморолик рекламісти із НТКУ. Вочевидь, цей витвір вони робили нашвидкуруч, тому він і вийшов незрозумілим і нецікавим. Ця халатність убиває віру у творчу потенцію НТКУ. Хоча на головному державному каналі можуть робити гарні відеороботи, коли хочуть. Є ж і чудові міжпрограмні заставки, і цікава серія роликів «Україна в кадрі», і професійні промоанонси програм власного виробництва. У випадку з Гоголем зрозуміло одне: краще нічого, ніж таке.

Окрім телевізійної соціальної реклами, напівпрофіль Гоголя дивився на українців і з трьохсот білбордів у семи містах: Києві, Полтаві, Ніжині, Запоріжжі, Дніпропетровську, Черкасах і Херсоні. Це була частина соціально-просвітницького інформаційного проекту «Гоголь та Україна», ініційованого фондом «Справедлива країна» Миколи Томенка та Національною радіокомпанією України. За його зовнішньорекламну частину відповідав саме Томенків фонд.

«Креатив» розробляли власними силами фонду «Справедлива країна», не звертаючись до спеціалізованих рекламних агенцій. Відсутність професійної руки рекламіста разюче помітна. Для зовнішніх носіїв розроблено чотири сюжети, хоча спершу планувалося сім. Кожен постер містить картину з тематичним краєвидом (для двох плакатів використано картини народного художника України Івана Марчука), портрет Миколи Гоголя (а як же без нього?), рядки з його творів, а також підпис «200 років від дня народження М.В. Гоголя». Для постерів обрали чотири цитати із творів Гоголя: «Чуден Днепр при тихой погоде... Ему нет равной реки в мире», «Знаете ли вы украинскую ночь? Божественная ночь! Очаровательная ночь!», «Туда, туда! В Киев! В древний, в прекрасный Киев! Там... деялись дела старины нашей», «Так вот она, Сечь! Вот откуда разливается воля и казачество на всю Украину!».

Загалом постери справили жалюгідне враження. Нам знову підсунули банальщину під виглядом «рекламної кампанії». Томенківські плакати нагадували саморобне привітання з днем народження, популярне останнім часом. Таке, коли на рекламний щит вішають фотографію «жертви», домальовують букетик і підписують словами на кшталт: «Ты мой свет в ночи. Поздравляю! Твой Н.». Водночас плакати Гоголя схожі на продукцію, виготовлену за держзамовленням, - насамперед візуальними штампами й відчуттям креативної атрофії.

Утім, не виявила оригінальності в рекламуванні Гоголя і московська влада, яка на білбордах розмістила відомі цитати з його творів. Хоча на тих рекламних щитах є бодай заклик до дії - слоган «Читайте класиків!». Реклама творчості Гоголя в Москві проходить у рамках кампанії із пропаганди російської класики, якою спонукають читати книги декількох авторів, чиї ювілеї відзначають цього року.

Припустімо, що українські ініціатори кампанії за Гоголя, не конкретизуючи рекламовані об'єкти, хотіли створити довкола «ювіляра» німб позитивного іміджу. На думку вашого автора, Гоголь як бренд не потребує іміджевої реклами. Промоушн насамперед був необхідний заходам, організованим на його честь. Було б логічно, якби Перший канал показував замість «Цвіту нації» проморолики своїх програм і фільмів або ж рекламу загальнодержавних святкувань. А фонд Томенка краще би просував полтавські святкування, які так припали до душі віце-спікерові, або нові театральні постановки чи перевидання творів. У крайньому випадку - книгу самого Миколи Томенка про Гоголя.

Нехай би взяли приклад з організаторів «ГОГОЛЬфесту». Між іншим, Влад Троїцький зі своїм фестивалем найпершим два роки тому почав готуватися до ювілею Гоголя. Так от нині оргкомітет «ГОГОЛЬфесту» розмістив по Києву сіті-лайти, рекламуючи концерт у рамках фестивалю. Ворхолівська подача Гоголя в рекламі дещо банальна, зате точно помітніша і зрозуміліша за томенківську.

Суб'єктивний рейтинг рекламних роликів

Плюс

Рекламний ролик пива Tuborg із серії TransFUNmation викликає захоплення масштабом зйомок. Здавалося, практично неможливо виразити ідею перевтілення персонажів та антуражу, в якому вони знаходяться, без допомоги спецефектів і комп'ютерної графіки. А насправді для зйомок пошили спеціальні костюми, сконструйовані так, щоб їх можна було швидко і з легкістю зірвати. Й актори трансформуються, немов зриваючи свою шкіру. У ролику відмінної оцінки заслуговує не лише продакшн, а й позитивна молодіжна атмосфера, яка відповідає характеристикам бренду Tuborg і його слогану.

Нуль

На «нулі» у квітневому рейтингу неновий ролик з рекламою «нульового» мобільного тарифу «Супер-МТС». У ньому мобільну пропозицію просувають «янголи Чарлі», де в ролі білявки Камерон Діаз - екс-ведуча «Інтера» Даша Трегубова. Сам ролик прекрасно й професійно знятий - зі спецефектами, різноманітними планами й динамічними поворотами сюжетної лінії. Але в ідеї є один мінус: погано спрацьовує прив'язка «янголів Чарлі» до мобільного тарифу. Невже рекламують чоловічу пропозицію? Здається, ні, - універсальну. То для чого акцент на сексуальності - незрозуміло. А дівчата насправді перетягують всю увагу з послуги на себе.

Мінус

Негативну оцінку «Детектор медіа» у квітні, як і минулого місяця, знову заслужила страхова компанія. Цього разу «Оранта» - за рекламну кампанію послуги «автоцивілки». Але не тому, що ролики погані й неякісні (навпаки), а тому, що «Оранта» як рекламодавець нечесно повелася з рекламною агенцією Nirvana Media: не розрахувалася за минулий рік, а звернулася до дружньої агенції «ІннХаус», з якою входить в один холдинг IMG, і розпочала нову рекламну кампанію. Про яку довіру до страхівника може йтися, якщо він непорядний до своїх партнерів (начебто й платить, але крихітними сумами)? Споживачеві про цей рекламний скандал може бути невідомо, а шкода.